Дмитрієнко Марія Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитрієнко Марія Федорівна
Народилася 19 березня 1935(1935-03-19) (84 роки)
Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic (1918–1937).svg м. Таганрог
Місце проживання Flag of the Soviet Union.svg СРСРFlag of Ukraine.svg Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність Flag of Ukraine.svg українка
Діяльність історик
Alma mater Київський університет
Сфера інтересів Джерелознавство, спеціальні історичні дисципліни
Заклад Інститут історії України НАН України
Вчене звання Професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Науковий керівник Іван Гуржій
Член НАН України
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки Заслужений діяч науки і техніки України

Марі́я Фе́дорівна Дмитріє́нко (псевд.: Данка Мар'яненко; 19 березня 1935(19350319), Таганрог) — фахівець із спеціальних історичних дисциплін, джерелознавець, дослідниця проблем середньовіччя та історії етнонаціональних спільнот.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила історично-філософський факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка у 1958 році. 19631965 — аспірантка Інституту історії АН УРСР. Захистила кандидатську дисертацію «Більшовицька преса України 1917—1918 рр. як історичне джерело» (1965, науковий керівник — член-кореспондент АН УРСР Іван Гуржій). Докторська дисертація «Листівки більшовицьких організацій України як історичне джерело. 1917—1920 рр.» (1985).

  • 19581963 рік — редактор Держполітвидаву УРСР та журналу «Наука і життя».
  • 19651972 — молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник Інституту історії АН УРСР.
  • 19731978 — молодший науковий співробітник, ЦНБ АН УРСР,
  • 19781986 — старший науковий співробітник відділу наук. інформації із суспільних наук АН УРСР.
  • 19861994 — старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, завідувач сектору історичної географії і картографії.
  • 19942006 — завідувач відділу спеціальних історичних дисциплін.
  • 2006 — старший науковий співробітник відділу української історіографії та спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України НАН України.
  • 19921998 — член Головної ради Всеукраїнського товариства «Просвіта»;
  • 1992— член-засновник, член Головної ради Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги;
  • 19921999 — член комісії Верховної Ради України з питань заснувань державних нагород.

Автор понад 500 наукових статей, рецензій, розвідок, з них 30 — наукових монографій (видані 9 мовами); відповідальний редактор заснованих нею у відділі спеціальних дисциплін збірок наукових праць «Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики», «Історико-географічні дослідження в Україні» (1994, 1995), член редколегії «Українського історичного журналу» та багатотомної «Енциклопедії історії України», член Комісії державних нагород та геральдики при Президенті України (1994—2005); член Комісії НБУ з питань дизайну національної валюти (2004—2005) та комісії НБУ з питань карбування ювілейних та пам'ятних монет (з 1997).

Нагороджена орденом княгині Ольги ІІ і ІІІ ст. (1998, 2004). Професор (2001). Заслужений діяч науки та техніки України (1995). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл праць «Українська фалеристика і боністика» (1999). Академік Міжнародної слов'янської академії наук (1998), член Національної спілки журналістів України (1962).

Основні праці[ред. | ред. код]

  • Українська фалеристика. З історії нагородної спадщини. — К., 2004 (у співавт.).(укр.)
  • Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріал. карти. — К., 2000 (кер. авт. колективу, у співавт.).(укр.)
  • Все про Україну: У 2 ч. — К., 1998 (у співавт.).(укр.)
  • Гроші в Україні. Факти і документи. — К., 1998 (керівник авт. колективу, у співавт.).(укр.)
  • Короткий нарис міської геральдики Поділля. — К., 1996 (у співавт.).(укр.)
  • Специальные исторические дисциплины. Учеб. пособие. — К., 1992 (у співавт.). (рос.)
  • Свет революционного века: [Юрий Коцюбинский]. — М., 1985. (рос.)
  • Листівки більшовицьких організацій України 1917—1920 рр. як історичне джерело. — К., 1983.(укр.)
  • Більшовицька преса України як історичне джерело. — К., 1967. 2-е вид. — Л., М., 1979.(укр.)
  • Тбілісі, 1973 (груз.)
  • Советская Украина. — М., 1972 (англ.) (ісп.) (нім.) (фр.)
  • Командарм. — Будапешт, 1972 (угор.)
  • Украинцы в семье братских народов. — Тбилиси, 1971 (груз.)
  • Лайош Гавро. — М., 1971.(укр.)
  • Веласкес. — М., 1965.(укр.)

Література[ред. | ред. код]

  • Кияни: Бібліограф. словник. — К., 2004.(укр.)
  • Хто є хто в Україні — К., 2004.(укр.)
  • Українські історики ХХ ст.: Бібліограф. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 2: У 2 ч. — Ч 1. — К., Львів, 2003.(укр.)
  • Краєзнавці України (Сучасні дослідники рідного краю). Довідник. — Т. 1. — К., Кам'янець-Подільський, 2003.(укр.)
  • Жінки — вчені Києва. — К., 2003.(укр.)
  • Жінки України: Бібліограф. енциклопед. словник. — К., 2001.(укр.)
  • Джерелознавство історії України. Довідник. — К., 1998.(укр.)
  • Вчені Інституту історії України: Бібліограф. довідник / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.(укр.)
  • Маркітан Л. Жінка. Історик. Журналіст // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики: Зб. наук. праць на пошану д. і. н. М. Ф. Дмитрієнко. — К., 1997. — Число 2.(укр.)
  • Пінчук Ю. А. Захист докторської дисертації М. Ф. Дмитрієнко // УІЖ. — 1986. — № 3.(укр.)

Джерела[ред. | ред. код]

Дмитрієнко Марія Федорівна — ст. наук.співр., д.і.н., проф (укр.)