Дніпрова Чайка
| Дніпрова Чайка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Людмила Олексіївна Василевська-Березіна | ||||
 |
||||
| При народженні | Людмила Олексіївна Василевська-Березіна | |||
| Псевдоніми, криптоніми | Дніпрова Чайка | |||
| Народження | 1 листопада 1861 | |||
| с. Карлівка, Зелений Яр | ||||
| Смерть | 13 березня 1927 (65 років) | |||
| с. Германівка | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Національність | українка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Рід діяльності | письменниця | |||
| Жанр | поетеса, прозаїк | |||
|
|
||||
| Дніпрова Чайка у Вікісховищі? | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах |
||||
Дніпрова Чайка (Людмила Олексіївна Василевська-Березіна) (20 жовтня (1 листопада) 1861, c. Карлівка (Зелений Яр)—13 березня 1927, с. Германівка) — український прозаїк та поетеса.
Дружина українського громадського діяча, письменника та публіциста Василевського Феофана Олександровича.[1]
Зміст
Життєпис[ред. • ред. код]
Народилася у в селі Карлівка Ананьївського повіту Херсонської губернії (зараз — с. Зелений Яр Доманівського району Миколаївської області) в родині священика. Дитинство та молодість її проминули на півдні України. Закінчивши Одеську гімназію 1879 р., вона розпочала педагогічну діяльність спочатку як приватна вчителька, працювала у сільських школах Херсонської губернії.
В 1885 р в одеському альманасі «Нива» було вперше надруковано два вірші Дніпрової Чайки («Вісточка» й «Пісня») та оповідання «Знахарка», яке за своїм характером близьке до запису з народних уст. Дніпрова Чайка працювала у багатьох жанрах, добре відомі її вірші, п'єси, казки, оповідання, нариси. Основні течії її творчості — тяжка селянська доля, життя інтелігенції, революційні події 1905 р.
1885 р. Дніпрова Чайка приїжджає до Херсона, куди її чоловік — Феофан Василевський був засланий та займав посаду губернського статистика. Вона і тут пише вірші, оповідання, лібретто дитячих опер.
Починаючи з 1887 р., письменниця друкується здебільшого в періодиці Західної України (альманах «Перший вінок», журнали «Дзвінок», «Правда», «Зоря»), випускає цикл «Морські малюнки». Особливий інтерес у сучасників і найвищу оцінку критиків викликали поезії в прозі («Мирські малюнки», «Тень несозданных созданий», «Дві птиці», «Морське серце», «Тополя», «Хвиля»).
Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця. Для дітей писала казки, вірші, лібретто дитячих опер («Коза-дереза», «Краплі-мандрівниці», «Пан Коцький», «Весна-красна»). Твори її для дітей виховують у юних читачів ідею перемоги добра над злом. Довгі роки творчі зв'язки єднали Дніпрову Чайку з основоположником української музичної культури М. В. Лисенком. Саме на лібретто Дніпрової Чайки композитор створює свої три дитячі опери, які були написані з 1888 по 1892 рр. («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»).
В 1909 р. письменниця захворіла і виїхала на лікування в Одесу, де й перебувала до 1911 р. Невдовзі Дніпрова Чайка тяжко захворіла. Писати змогла вже тільки протягом 1918–1920 рр.
Померла Дніпрова Чайка 13 березня 1927 в с. Германівці на Київщині. Похована у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2).
Вшанування пам'яті[ред. • ред. код]
На її честь названі:
- Вулиця Дніпрової Чайки у Львові;
- Провулок Дніпрової Чайки у Первомайську;
- Херсонська обласна бібліотека для дітей (з 2013 р.).
Дніпрова Чайка у художній літературі[ред. • ред. код]
- Немченко І. В. Світло надії: Драматична поема. — К.-Херсон: Просвіта, 2007. — 15 с. — ISBN 978-966-8547-96-6. У творі відображено одну з сторінок життя відомої української письменниці Дніпрової Чайки — перебування її в херсонській тюрмі за протиурядову діяльність у 1900-х рр.
- Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер Бак] / Оксана Лущевська. — К. : Грані-Т, 2010. — 93 с. : іл. — (Життя видатних дітей). — 2000 экз. — ISBN 978-966-465-320-3
- Олександр Голобородько. «Василевські». Херсонська обласна газета «Наддніпрянська правда», 12 грудня 1991 року.
Примітки[ред. • ред. код]
Джерела та література[ред. • ред. код]
- Г. П. Герасимова. Дніпрова Чайка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 408. — ISBN 966-00-0405-2.
- Я. Ю. Голобородько. Дніпрова Чайка // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання, автором яких є: Дніпрова Чайка |
- ДНІПРОВА ЧАЙКА | Людмила Василевська-Березіна | Програма "Велич особистості" | 2016 (ВІДЕО)
- Страница Л. А. Василевской- Березиной на сайте «Николаев литературный»
- Поема Дніпрової Чайки «Галина криниця» (З неопублікованого)
- Художній розвиток Дніпрової Чайки
- Довідка на сайті Миколаївської дитячої бібліотеки
- Довідка на сайті Херсонської обласної наукової бібліотеки
- Іван Немченко «Пропагувала українство, як могла». (Літературна й просвітницька діяльність Дніпрової Чайки)
- Твори Дніпрової Чайки
- «Життя у нас таке, що тільки рослині не встидно жити» Журнал «Країна» № 95 за 04.11.2011
