Дніпровське водосховище

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дніпровське водосховище
Дніпровське водосховище
Дніпровське водосховище в районі міста Дніпра
47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944° пн. ш. 35.08611° сх. д. / 47.86944; 35.08611Координати: 47°52′10″ пн. ш. 35°05′10″ сх. д. / 47.86944° пн. ш. 35.08611° сх. д. / 47.86944; 35.08611
Розташування
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Регіон Запоріжжя
Розташування Україна Україна
Запорізька область
Дніпропетровська область
Геологічні дані
Тип Гідроелектростанційне водосховище
Розміри
Площа поверхні 410 км²
Глибина середня 8,2 м
Глибина максимальна 62 м
Довжина 129 км
Ширина 3,2(макс. 7 км) км
Берегова лінія 550 км
Об'єм 3,3 км³
Басейн
Вливаються річки Дніпро, Самара, Оріль
Витікають річки Дніпро
Інше
Міста та поселення Запоріжжя, Дніпро, Кам'янське
Дніпровське водосховище. Карта розташування: Україна
Дніпровське водосховище
Дніпровське водосховище
Дніпровське водосховище (Україна)

Дніпровське водосховище у Вікісховищі?

Дніпро́вське водосхо́вище — водойма в Україні у складі каскаду водосховищ на р. Дніпро, в межах Запорізької та Дніпропетровської областей. Початкове водосховище найменували озером Леніна від пам'ятника Леніну у греблі у Запоріжжі, до майже Кам'янського по Дніпру та Новомосковська - по Самарі. Його ще називають Запорізьким водосховищем.

Водосховище створено на р. Дніпро в 1932 році греблею Дніпровської ГЕС. Під час Другої світової війни протягом певного часу водосховища не існувало, оскільки була зруйнована гребля Дніпровської ГЕС. Повністю відновилось водосховище 1948 року після відбудови греблі. Мало назву «озеро ім. В. І. Леніна».

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Площа 410 км², об'єм 3,3 км³, довжина 129 км, ширина 3,2 км (максимальна — 7 км), середня глибина 8,2 м, найбільша — 62 м. Довжина берегової лінії 550 км. Береги складені з лесоподібних суглинків та пісків, є виходи гранітів. Висота берегів — до 10 м. Замерзає у листопаді-грудні, скресає в березні. Товщина криги становить пересічно 20—45 см. Максимальна температура води в липні — понад +25 °C. Водообмін у водосховищі відбувається 12—14 разів на рік. Коливання рівня води до 2,9 м.

Дніпровське водосховище поділяється на 2 частини: верхню «річну», між Кам'янським та Дніпром (80 км), і нижню — «озерну», між Дніпром і Дніпрогесом (90 км). Є острови, особливо багато в районі міста Дніпра.

Спорудження водосховища дозволило створити умови для скрізного судноплавства по Дніпру від гирла до Києва і вище. Водами водосховище було затоплено 10 порогів та 40 кам'янистих уступів.

Частину Дніпровського водосховища у пригирловій частині Самари називають Самарська Затока.

Дніпровське (Запорізьке) водосховище у дніпровському каскаді[1]

Населені пункти[ред. | ред. код]

На берегах водосховища розташовані міста Запоріжжя, Дніпро і Кам'янське, а також чимало сіл і селищ.

Заходи безпеки[ред. | ред. код]

Постійний контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснюють Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.[джерело не вказане 1653 дні]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]