Дніпровський державний медичний університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
університет
Дніпровський державний медичний університет (ДДМУ)
логотип ДМІ
логотип ДМІ
48°27′40″ пн. ш. 35°03′24″ сх. д. / 48.46120000002777317° пн. ш. 35.05670000002777442° сх. д. / 48.46120000002777317; 35.05670000002777442Координати: 48°27′40″ пн. ш. 35°03′24″ сх. д. / 48.46120000002777317° пн. ш. 35.05670000002777442° сх. д. / 48.46120000002777317; 35.05670000002777442
Країна  Україна
Місто Дніпро
Розташування Дніпро
Засновано 1916
Акредитація: IV рівня
Ректор Перцева Тетяна Олексіївна
Студентів: більше 4,5 тис.
Докторів наук: 96
Випускники Категорія:Випускники Дніпровського державного медичного університету
Сайт: dmu.edu.ua
Адреса: м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 9
Нагороди:
орден Трудового Червоного Прапора

Мапа

CMNS: Дніпровський державний медичний університет (ДДМУ) у Вікісховищі

Дніпровський державний медичний університет — один з найстаріших вищих навчальних закладів України. Заснований 15 вересня 1916 року на базі Катеринославських вищих жіночих курсів. Статус академії — з 1920 року; повернуто у 1994 році[1], і з 1994 року мав назву Дніпропетровська державна медична академія[2].

У структурі університету — 6 факультетів (три медичних, стоматологічний, факультет іноземних студентів і факультет післядипломної освіти), на яких навчається понад 4,5 тис. студентів і лікарів-курсантів.

На 59 кафедрах працюють 646 викладачів, з них 98 докторів наук та 359 кандидатів наук. Всього в університеті працює понад 1100 співробітників.

42 клінічні кафедри розташовані на базах 28 лікарень та використовують понад 15 тис. лікарняних ліжок. На клінічних базах університету організовано 29 спеціалізованих центрів.

Університет займає площу 85 гектарів. Має 8 навчальних корпусів загальною площею 52000 м², в яких розміщено 608 навчальних аудиторій, кабінетів і лабораторій. У 7 гуртожитках площею 46000 м² проживають 2849 студентів та лікарів-курсантів. Університет має у своєму розпорядженні спортивний комплекс, віварій, санаторій-профілакторій, спортивно-оздоровчий табір, наукову бібліотеку, Техноцентр і два музеї.

Факультети і спеціальності[ред. | ред. код]

  • 1-ий медичний («Лікувальна справа»)
  • 2-ий медичний («Педіатрія» та «Медико-профілактична справа»)[3]
  • Стоматологічний («Стоматологія»)
  • Факультет післядипломної освіти (Післядипломна підготовка фахівців на факультеті проводиться за 26 спеціальностями, в умовах інтернатури — за 29 спеціальностями, клінічної ординатури — за 34 спеціальностями)
  • Факультет навчання іноземних студентів («Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична справа», «Стоматологія»)

Алея вчених медиків[ред. | ред. код]

Загальний вигляд алеї з південно-східного боку

Біля корпусів по вул. Севастопольська, 17 (зупинка «Медична академія») знаходиться Алея вчених медиків, на якій увічнені:

Сергій Боткін,
Володимир Воробйов,
Фрідріх Ерісман,
Володимир Карпов[ru],
Олександр М'ясников[ru],
Іван Павлов,
Микола Пирогов,
Микола Семашко,
Іван Сєченов,
Володимир Філатов.

Керівництво[ред. | ред. код]

Ректори:

З 2017 року університет очолює член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор Тетяна Олексіївна Перцева.

Науковці[ред. | ред. код]

Серед науковців Дніпровського медичного університету:

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Литвиненко Володимир Іванович (*1956)  - Заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічниї наук, професор, завідувач кафедри інформатики і комп'ютерних наук Херсонського національного технічного університету. Випусник санітарно-,гігієнічного факультету Дніпропетровського медичного інституту (1982)

Преса[ред. | ред. код]

Газета «Пульс»[ред. | ред. код]

Газета ДМА «Пульс» видається з 1931. Випускається двічі на місяць тиражем 1000 примірників. Поширюється серед студентів, викладачів і співробітників університету.

Науково-медичний журнал «Медичні перспективи»[ред. | ред. код]

Науково-медичний журнал «Медичні перспективи» (рос. «Медицинские перспективы») видається Дніпровським державним медичним університетом з 1996 року. Журнал публікує наукові статті теоретичного, клінічного, профілактичного напрямів актуальних наукових проблем, а також огляди, статті методичного характеру, рецензії, монографії з актуальних проблем науки. Постановою президії ВАК України журнал включено до переліку видань, в яких можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт.

Виходить журнал з періодичністю чотири рази на рік.

Бібліотека[ред. | ред. код]

У 1935 році у структурі навчального закладу була відкрита бібліотека за ініціативи професорів В. Е. Дзержинського, В. Н. Деревенко та інших. Першим директором бібліотеки став професор Ф. Я. Розе (1936—1938 рр.). У різні роки бібліотеку очолювали: М. С. Плоткіна (1938—1941 рр.), Аляб'єва І. М. (1945—1953 РР.)., Туманова Л. М. (1953—1959 рр.), Козарь Г. П. (1959—1971 рр.), Зайкова М. І. (1972—1983 рр.), Локтіонова Л. К. (1983—1995 рр.), Тихоненко Т. М. (1995—2003 рр.), Пантелєєва Т. І. (2003—2004 рр.).Нині бібліотекою завідує Мазниця В. В. [1] [Архівовано 21 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Сьогодні у структурі бібліотеки 4 абонементи, 3 читальні зали, філія у Кривому Розі. Фонд бібліотеки нараховує біля 600 тис. примірників.[4]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статус академії повернуто у 1994 році Постановою Кабінету Міністрів України № 224 від 20 квітня 1994 року
  2. 1994—2014 Дніпропетровська державна медична академія
    2014—2020 Дніпропетровська медична академія МОЗ України
    2020—2021 Дніпровська медична академія МОЗ України
  3. Головна. dsma.dp.ua (uk-ua). Архів оригіналу за 6 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018. 
  4. Згурська, О.С. (2010). Бібліотеки медичних вузів України. Історія. Становлення. Сьогодення (українська). Київ: Національна наукова медична бібліотека України. с. 16–21. 

Література[ред. | ред. код]

  • Вірність Гіппократу: Альманах Дніпропетр. мед. ін-ту (1916—1991) / За ред. Л. В. Новицької-Усенко; Упоряд. Л. В. Новицька-Усенко, Т. О. Бажан, І. С. Білий та ін. — Д.: Січ, 1991. — 95 с.: іл.
  • Дніпропетровська державна медична академія — 95 років. Історія. Сучасність. Особистості / гол. ред. Г. В. Дзяк. — Х. : Кроссроуд, 2011. — 364 с.