Дніпровсько-Донецька западина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Дніпро́всько-Доне́цька запа́дина, (ДДЗ) — геоструктурний елемент, складова частина Сарматсько-Туранського лінеаменту, один з крупних від'ємних тектонічних елементів Східноєвропейської платформи.

Назва[ред.ред. код]

В геологічній літературі цей геоструктурний елемент іменується по-різному: Прогином Великого Донбасу, Доно-Дніпровським прогином, Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецьким складним грабеном, Дніпровсько-Донецьким авлакогеном (ДДА). Остання назва є найбільш уживаною і розкриває генетичний і класифікаційний аспект геоструктури. При цьому варто враховувати і правомірність розуміння цієї назви як синонім Прип'ятсько-Дніпровсько-Донецької системи авлакогенних басейнів чи палеорифтів.

Історія вивчення[ред.ред. код]

Дніпровсько-Донецьку западину вперше виділив А. Д. Архангельський у 1932 році за структурними особливостями покрівлі сеноманських відкладів.

Станом на 2016 р. евристичні методи, а саме: генетичні алгоритми, аналітичні мережі, міждисциплінарна інтеграція аерокосмічної та наземної інформацій дозволяє оцінувати нафтогазоперспективність ділянок для наступних нафтогазопошукових робіт.[1]

Геологічна будова[ред.ред. код]

ДДЗ — геологічна структура в південній частині Східно-Європейської платформи, на території Білорусі й України. Являє собою ступінчасте зниження докембрійського фундаменту типу ровоподібного прогину — авлакогену. Головним елементом западини є центральний ґрабен, виповнений товщею інтенсивно дислокованих осадово-вулканогенних відкладів девонського й осадових відкладів кам'яновугільного й пермського періодів, поперечними блоками розчленованих на блоки. На периферійних ділянках (бортах) западини фундамент поступово занурюється. Він перекритий осадовими відкладами кам'яновугільного, мезозойського й кайнозойського періодів. Потужність відкладів у межах бортів 500…3 500 м, у ґрабені — до 18 000 м. У геоморфологічному відношенні цій западині відповідають Придніпровська низовина й частина Поліської низовини.

Дніпровсько-Донецький авлакоген має грабеноподібну будову в нижній частині, форму коритоподібної западини — в середній і пологої синеклізи (мульди) — в верхній. Складовим елементам верхньої і нижньої частин геоструктури присвоєно власні назви: Українська мульда (синекліза) і Дніпровський, або Придніпровський грабен. Загальна протяжність структури — 400 км, ширина — від 50-70 на північному заході до 130–150 км на південному сході. Архейські метаморфічні породи кристалічного фундаменту занурені в північно-західній частині ДДЗ на глибину 5-10 км, а на південному сході — до 15-17 км. Крайові розломи Придніпровського грабену нахилені під кутом падіння 40-50°, іноді до 75-80°; максимальна амплітуда по зміщувачу становить близько 5 км. Ці розломи отримали назву на честь їх першовідкривача — відомого геолога Карпінського. Їх також називають за географічною прив'язкою — Барановицько-Астраханським (північний) і Прип'ятсько-Маницьким (південний) розломами. Відклади чохла, починаючи з верхів візейського ярусу і включаючи майже весь мезозой, виходять за межі крайових розломів, утворюючи власне Днепровсько-Донецьку западину. Верхньокрейдові і кайнозойські відклади залягають в іншому структурному плані і утворюють синеклізу.

З півночі авлакоген відокремлений від Воронезької антеклізи Барановицько-Астраханським розломом, а з півдня — від Українського щита — Прип'ятсько-Маницьким розломом. Північно-західною межею регіона є Чернігівський виступ, що розмежовує Дніпровсько-Донецьку та Прип'ятську западини, а південно-східною — область відкритого складчастого Донбасу. На північному заході знаходиться Брагинсько-Лоєвська сідловина.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Основними корисними копалинами ДДЗ є нафта, газ, вугілля і кам'яна сіль. Перші дві пов'язані з мезо-кайнозойськими породними комплексами, вугілля є прерогативою кам'яновугільних розрізів, а кам'яна сіль — пермських. Найбільші родовища з видобутку нафти: Яблунівське, Гнідинцівське, Качанівське. З видобутку газу: Шебелинське, Руденкіівське. Видобуток ресурсів в цьому районі відбувається дуже давно, що призводить до виснаження родовищ.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Доповідь "Оцінка нафтогазоперспективності ділянок Дніпровсько-Донецької западини на основі міждисциплінарної інтеграції аерокосмічної і наземної інформації" О. І. Архіпов, О. Д. Федоровський, д.ф.-м.н., А. В. Хижняк, к.т.н., Т. А.  Єфіменко, О. В. Томченко, к.т.н., К. Ю. Суханов, к.т.н. на XIX Міжнародному форумі нафтогазової промисловості «Нафта та газ 2016» Київ. 2016.

Література[ред.ред. код]