Дніпропетровський клан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто Дніпро

Дніпропетро́вський кла́н — фінансово-політична група, що має великий вплив в СРСР та Україні починаючи з 1960-х років.

В різний час до групи відносили: Брежнєва Л. І., Щербицького В., Кучму Л. Д., Лазаренка П. І., Тимошенко Ю. В., Турчинова О. В. та інших.

Представники клану, що постали на ґрунті колишньої партноменклатури та червоних директорів[1], обіймали і обіймають керівні посади держави, досягли значних успіхів в побудові фінансово-промислових груп наприкінці 90-х.

Історія[ред. | ред. код]

З 8 квітня 1966 по 10 листопада 1982 Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв.

З 25 травня 1972 по 28 вересня 1989 Перший секретар ЦК КПУ Володимир Щербицький.

З 19 липня 1994 по 23 січня 2005 Леонід Кучма займав пост Президента України. Отримавши повноту влади, він створив стійку корупційну олігархічну систему[2].

15 жовтня 1995 вбито кримінального авторитета Ахатя Брагіна.

З 28 травня 1996 по 18 червня 1997 Павло Лазаренко займав пост Прем'єр-міністра України. 14 вересня 1998 Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу проти П. Лазаренка за розкрадання державного майна в особливо великих розмірах. Правосуддя Швейцарії засудило П. Лазаренка до ув'язнення за відмивання грошей у банках Швейцарії.[3]

12 вересня 2000 вбито журналіста Ґеорґія Ґонґадзе.

З 4 лютого 2005 по 8 вересня 2005 — перше Прем'єрство Юлії Тимошенко.

З 18 грудня 2007 по 11 березня 2010 — друге Прем'єрство Юлії Тимошенко.

З 22 лютого 2014 по 27 листопада 2014 — Олександр Турчинов на посаді Голови Верховної Ради України. Також з 23 лютого 2014 по 7 червня 2014 року — виконувач обов'язків Президента України.

Фактично, у цей період О. В. Турчиновим об'єднані посади очільника Парламенту (Голова Верховної Ради), керівника Уряду (координатор роботи Кабінету Міністрів), президентська влада (в.о. Президента). Таким чином, його можна називати особою, що де-юре (але не де-факто) сконцентрувала найбільші в новій історії України повноваження. Ці повноваження надалися Турчинову в надзвичайний період української історії, в обхід принципу розподілу державної влади і без жодного публічного обговорення.

За його словами, він «не прагнув цих посад і після відновлення виконавчої влади, якій буде довіряти народ, готовий відразу ж подати у відставку»[4].

31 березня 2019 Володимир Зеленський перемагає на президентських виборах в Україні.

21 липня 2019 на позачергових виборах до Верховної ради України партії «Слуга народу», «Батьківщина» та «Голос», яких прямо чи побічно підтримували Л. Кучма, В. Пінчук та І. Коломойський, отримали більшість в парламенті. Тобто Дніпропетровський клан вперше в історії України отримав всю повноту законодавчої і виконавчої влади в Україні.

Класифікація[ред. | ред. код]

Віктор Пінчук i Леонід Кучма

Виділяють наступні покоління «Дніпропетровського клану»[джерело?]:

  1. Перше покоління Леонід Брежнєв, Володимир Щербицький.
  2. Друге покоління Леонід Кучма, Павло Лазаренко, Віктор Медведчук, Валерій Пустовойтенко
  3. Третє покоління Юлія Тимошенко[5], Олександр Турчинов, Сергій Тігіпко, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Віктор Пінчук, Володимир Яцуба, Леонід Деркач, Андрій Деркач, Олег Дубина

Цілі[ред. | ред. код]

Чітких політичних цілей, крім особистого збагачення членів, клан не мав.[джерело?]

Відгуки в пресі[ред. | ред. код]

  • квітень 2012 року: «Версія про міжкланову боротьбу донецьких і дніпропетровських у минулому. Після вбивства Аксельрода дніпропетровського клану немає. Це було символічне вбивство. Сьогодні донецький клан контролює практично все — від Харкова до Львова.»[6]
  • липень 2012 року: «Дніпропетровськ перетворюється потихеньку з фінансово-промислової столиці та кузні кадрів в повітове містечко. Повна глуш, на жаль, куди не хочуть їздити інвестори, магазини не хочуть тут відкривати свої представництва чи філії.»[7]
  • Тарас Чорновіл в своєму блозі висловив думку, що Юлія Тимошенко, яка в той момент фактично керувала країною, здала Крим та деякі східні області України Володимиру Путіну згідно їхньої домовленості[8][9].
  • Андрій Ілларіонов, екс-радник президента Росії В. Путіна, вважає, що Юлія Тимошенко, Олександр Турчинов і Арсен Аваков своєю бездіяльністю і закликами не втручатися допомогли Росії захопити Донецьк, Луганськ і приєднати Крим.[10]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кармазіна М., Бевз Т., Ротар Н. Регіональні політичні режими в Україні: підстави формування, специфіка функціонування, особливості трансформації. — К. ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2018. — 248 с. (32-33 с.) ISBN 978-966-02-8526-2
  2. Днепропетровский и другие самые влиятельные кланы в позднем СССР (рос.)
  3. СУД У СПРАВІ ГАЗОВИХ СХЕМ ЛАЗАРЕНКА І ТИМОШЕНКО ПЕРЕНЕСЛИ НА 5 БЕРЕЗНЯ prm.ua
  4. Турчинов: готовий піти, щойно сформується влада, який довірятиме народ / УП, 23 лютого 2014, 21:23
  5. Днепропетровский клан и газовая принцесса Украины (рос.)
  6. Газета «День»: У заручниках — усі, 26 квітня, 2012
  7. Цитата з інтерв'ю із Геннадієм Корбаном для журналу «Підприємець»
  8. Тимошенко договорилась с Путиным о сдаче востока Украины — Чорновил
  9. Т.Чорновил: Две области окончательно были обречены после визита туда Тимошенко
  10. Приказ о сдаче Крыма могла дать только Тимошенко — Илларионов (рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Дніпропетровська сім'я-2». Довідник. Укладачі: С.Конончук, В.Піховшек. — К., 1997

Посилання[ред. | ред. код]