Координати: 46°14′ пн. ш. 30°21′ сх. д. / 46.233° пн. ш. 30.350° сх. д. / 46.233; 30.350
Очікує на перевірку

Дністровський лиман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дністровський лиман
Вигляд на лиман з Аккерманської фортеці
Карта Дністровського та Будацького лиманів (румунською мовою)
46°14′ пн. ш. 30°21′ сх. д. / 46.233° пн. ш. 30.350° сх. д. / 46.233; 30.350
Частина відПівнічно-західна частина Чорного моря
МореЧорне море
Прибережні країниУкраїна Україна
РегіонОдеський район
Білгород-Дністровський район
Довжина42,5 км
Ширина12
Площа360 км² (інколи до 408 км²)
Середня глибина1,8 м
Максимальна глибина2,7 м
Об'єм387,4 млн м³
Вливаються
  • Дністер, Скуртянка
  • Солоність0,5—3 
    Міста та поселенняБілгород-Дністровський, Овідіополь, Затока, Кароліно-Бугаз, Шабо
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames709926
    У проєкті OpenStreetMap 11883402 ·R (Одеський район, Білгород-Дністровський район)
    Дністровський лиман. Карта розташування: Україна
    Дністровський лиман
    Дністровський лиман
    Дністровський лиман (Україна)
    Мапа
    CMNS: Дністровський лиман у Вікісховищі

    Дністро́вський лима́н — лиман на північно-західному узбережжі Чорного моря, у який впадає річка Дністер. Знаходиться в Одеській області України.

    Відділений від моря вузькою піщаною косою Бугаз. На лимані розташовані міста Білгород-Дністровський і Овідіополь. У самому Дністровському лимані також виділяють Карагольську затоку.

    Розташування

    [ред. | ред. код]

    Розташований при північно-західній частині Чорного моря у межах Одеської області (між Білгород-Дністровським та Одеським районами).

    Відокремлений від моря піщаним пересипом — косою Бугаз (завширшки від 40 до 500 м). Лиман з'єднаний із морем вузькою протокою — Цареградським гирлом.

    Фотографія лиману з космосу

    Лиман відкритий, олігогалінний, судноплавний. Назва походить від річки Дністер, яка впадає в лиман. Утворився в результаті трансгресії моря в долину Дністра. Довжина лиману становить 42,5 км, ширина — від 4 до 12 км, площа — 360 км². (один із найбільших за площею серед лиманів України). Глибина — від 0,6 до 2,7 м, місцями до 5 м.

    Північні береги низькі, заболочені; західні та східні високі, розчленовані ярами. Середня солоність 0,5—3 ‰ (у південній частині від 9 до 17 ‰). Узимку замерзає, влітку температура сягає +26. Дно біля берегів піщано-мулисте, подекуди кам'янисте, у центральній та північній частині — мулисте.

    Гіпотеза про острів Офіусса

    [ред. | ред. код]
    Докладніше: Офіусса

    Античні географи та історики неодноразово згадували на Дністрі поселення Офіусса (дав.-гр. Οφιούσσα), що перекладається з давньогрецької мови як «зміїний острів». Український історик Михайло Агбунов висловив гіпотезу, що до н. е. Дністровський лиман розділявся на два рукави та являв собою дельту Дністра, і на дельтовому острові між рукавами знаходилося поселення Офіусса, згадуване античними географами. За оцінками історика, його довжина була в середньому 20—30 км, ширина — 5—8 км, поверхня підіймалася над рівнем моря на 1—2 м[1].

    В античну добу під час фанагорійської регресії рівень Чорного моря був нижчий за сучасний на понад 5 м, проте пізніше почалася німфейська трансгресія, і рівень моря почав підійматися. Через це в дельті Дністра почали засолюватися прісноводні ґрунтові прошарки та дельтовий острів розмило[2]. Поверхня острова наразі перекрита кількаметровим прошарком лиманоморських осадків[1].

    Флора і фауна

    [ред. | ред. код]

    Поширені водолюбні рослини, біля північних берегів зарості очерету й осоки. Водиться близько 70 видів прісноводних риб (лящ, короп, судак, окунь, щука, сом, карась, бичок), під час нересту з моря заходять осетрові, хамса, кефаль. У плавнях — гніздування кулика, качки, лебедя-шипуна.

    Природоохоронні території

    [ред. | ред. код]

    Біля північної частини лиману розташований Нижньодністровський національний природний парк, біля західної — Лиманський ландшафтний заказник.

    Галерея

    [ред. | ред. код]

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б Агбунов, М. В. (1992). Античная география Северного Причерноморья. Страницы истории нашей Родины (російською) . Москва: Наука. с. 139—154. ISBN 5-02-005860-2. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
    2. Ольговський, С. Я. Колонізація Нижнього Подністров’я. www.myslenedrevo.com.ua (українською) . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.

    Джерела

    [ред. | ред. код]