Доба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Wiktionary-logo-en.png
Гляньте доба у Вікісловнику, вільному словнику.

Доба́ (також день)[1] — відтинок часу, приблизно рівний періоду обертання Землі чи іншої планети Сонячної системи навколо своєї осі. Життя на Землі підкоряється земному добовому циклу.

У переносному значенні слово доба вживається як синонім слів епоха, ера, вік: золота доба, бронзова доба, залізна доба, козацька доба тощо.

Астрономічне визначення доби[ред.ред. код]

Порівняння тривалості зоряної (2) і сонячної (3) доби при збігу напрямків орбітального й власного обертання

Строго визначена земна астрономічна доба є позасистемною одиницею вимірювання часу. Вона дорівнює 24 годинам (1440 хвилин, 86400 секунд). Таке визначення тривалості доби ґрунтується на визначенні секунди, яке спирається на цезієвий еталон[2]. Тому визначення тривалості доби як 86400 секунд не опирається на астрономічні спостереження, і лише приблизно дорівнює періоду обертання Землі навколо своєї осі.

Визначення тривалості доби в астрономії залежить від того, як проводяться астрономічні спостереження. Астрономи розрізняють земні сонячну добу і зоряну добу. Обидва визначення поступаються точністю сучасному цезієвому еталону одиниці часу. Тривалість як сонячної доби, так і зоряної доби, не є сталою величиною, а дещо змінюється внаслідок збурень руху Землі навколо Сонця.

Зоряна доба (період обертання навколо своєї осі) — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями зірки (найвищим чи найнижчим положенням її над горизонтом, коли вона перетинає меридіан точки спостереження). За зоряну добу Земля робить повний оберт навколо своєї осі. Вона дорівнює 23 год. 56 хв. 4 сек. Існує також поняття тропічна зоряна доба — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями точки весняного рівнодення. Внаслідок прецесії її тривалість приблизно на 3 мс менша за тривалість істинної зоряної доби.

Сонячна й зоряна доба неоднакові через те, що завдяки обертанню Землі навколо Сонця для спостерігача, який перебуває на Землі, Сонце щодоби зміщується на тлі нерухомих зірок (рухається уздовж Зодіаку).

Сонячна доба — це проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями Сонця (істинна сонячна доба), або у вужчому значенні — між послідовними нижніми кульмінаціями середнього сонця (це фіктивна точка, що рівномірно рухається вздовж небесного екватора). Тривалість істинної сонячної доби залежить від широти спостерігача й пори року. У середньому сонячна доба триває 24 години. Відхилення від середнього значення не перевищують 30 с: тривалість істинної сонячної доби у грудні становить 24 год 00 хв 30,4 с, у вересні — 23 год 59  хв 39,5 с.

Зміна тривалості доби, окрім незначної нерівномірності обертання Землі навколо своєї осі, обумовлена тим, що по-перше, Сонце рухається вздовж екліптики, а не екватора, а по-друге, такий рух — відображення руху Землі по еліптичній орбіті навколо Сонця — сповільнюється у липні (Земля в афелії) й прискорюється в січні (Земля в перигелії). Це спричиняє відхилення часу істинних кульмінацій Сонця (полудня і півночі) від середнього до +14 (у лютому)… -18 (у грудні) хвилин.

Місячна доба — проміжок часу між двома послідовними кульмінаціями Місяця. У середньому її тривалість становить 24 год 50 хв 28,3 с. Місяць спричиняє на Землі сильні припливи, що повторюються двічі кожної місячної доби.

Поділ[ред.ред. код]

Доба у середніх широтах ділиться на дві частини — світлу, день, і темну, ніч. У приполярних областях Землі існує полярний день і полярна ніч, які можуть тривати багато діб.

Відлік годин доби починається з півночі, з 12-ої години ночі, що водночас дорівнює нульовій годині. Години відраховуються від 1-ої по 24-ту. 12-та година називається полуднем. Хоча формально години відраховуються від 1-ої по 24-ту, неформально, доба розбивається на дві дванадцятки: до полудня і після полудня. Українською мовою говорять звично: перша, друга година ночі, третя година ночі або ранку, четверта година ранку, і так далі до полудня, перша, друга, третя, четверта, п'ята година дня, шоста година вечора і так далі до одинадцятої години вечора, дванадцята година ночі.

Поділ доби на 24 години склався у древності, у Стародавній Месопотамії та Стародавньому Єгипті, де віддавали перевагу рахунку дюжинами, дванадцятками, а не десятковій системі числення.

Перша частина світлого часу доби називається ранком, остання частина — вечером.

Міжнародна система одиниць (СІ)[ред.ред. код]

Величина доби не входить в СІ, проте допускається її використання в розрахунках. В цьому випадку 1 добу приймаються рівною точно 86400 секунд. В астрономії добу, визначену таким чином через секунду СІ, називаються юліанською добою.

У середній сонячній добі, тим не менше, міститься не ціла кількість секунд (наприклад, їх тривалість на епоху 2000,0 дорівнювала 86400,002 с), причому тривалість середньої сонячної доби також непостійна через столітню зміну кутової швидкості обертання Землі. У зв'язку з цим періодично виникає необхідність приводити атомний всесвітній координований час UTC у відповідність із середнім сонячним часом UT1 (заснованим на обертанні Землі). В цьому випадку 30 червня або 31 грудня до доби додається або віднімається заздалегідь оголошена секунда координації («високосна секунда»).

В СІ секунда визначається як 9192631770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133. Виходячи з такого визначення, строгим визначенням доби буде 794243384928 000 таких переходів.

Культурні межі доби[ред.ред. код]

Для більшості денних тварин, доба починається на світанку і закінчується на заході. Людина, зі своїми культурними традиціями і науковими знаннями, сформувала власні уявлення про тимчасові межах дня. Єврейська доба починається або із заходом сонця або в сутінках (коли з'являються зірки третьої величини). Християнська Церква і середньовічна Європа слідувала цій традиції, відомої на Заході як «флорентійський рахунок»: згідно з цією системою вираз «2:00 дня» означали «через 2:00 після заходу сонця». Такі особливі дати як Святвечір, Гелловін, які відзначаються з початком вечора, є залишками старих звичаїв, коли релігійні свята починалися з вечора попередньої дати. Сучасна угода щодо цивільної доби, встановлює її початок о 00:00 годин півночі (включно), і її закінчення — через повні 24 години, до 24:00 (не включно).

У Стародавньому Єгипті, добою вважався час від сходу до сходу сонця. Часто нічний час вважається продовженням попереднього дня, зокрема, в сучасній Україні і в США: наприклад, вирази «ніч п'ятниці» і «ніч на суботу» — в українській мові будуть рівнозначними. Нічні програми телепередач включають до розкладу попереднього дня, зате програмування відеомагнітофонів для запису вимагає від користувача дотримуватися строгого правила початку нової цивільної доби о 00:00. У нічний час такі вирази як «сьогодні», «вчора» і «завтра» стають неоднозначними.

Термін дії тимчасових перепусток і т. д., може закінчитися опівночі. Однак, якщо змінний розклад постачальника послуг (наприклад, громадський транспорт) охоплює, наприклад, проміжок від 6:00 дня до 1:00 ночі наступної доби (який також може бути відзначений як 25:00), то остання година може законно розглядатися як частина попереднього дня. Наприклад, термін дії місячних проїзних квитків в міському автобусі або тролейбусі в Україні, при настанні 1-го числа наступного місяця, не закінчується до кінця робочої зміни персоналу громадського транспорту, якщо її початок випало на попередню добу. Для «Nederlandse Spoorwegen» (нідерландська залізниця), добовий квиток дійсний 28 годин, з 0:00 до 28:00 (тобто, 4:00 наступної доби). Термін дії пропускних квитків «London Regional Transport» (Лондонського громадського транспорту), закінчується о 4:30 наступного дня після дати їх активації.

Тривалість доби на інших планетах Сонячної системи[ред.ред. код]

  • Меркурій — 58,6467 земної доби;[3]
  • Венера — 243,0185 земної доби;[4]
  • Марс — 24,6229 годин;
  • Юпітер — 9 годин 55 хв 30 сек;[5]
  • Сатурн — 10 годин 34 хв 13 сек;[6]
  • Уран — 17 годин 14 хв 24 сек;[7]
  • Нептун — 16 годин 6 хв 36 сек;
  • Місяць — 27,322 земної сонячної доби; цікаво, що «місячна земна доба» триває нескінченно довго: Земля ніколи не сходить і не заходить при спостереженні з Місяця;
  • Плутон — 6 земних діб 9 годин 17,6 хв.

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. Поняття день стосується передусім світлої частини доби, але часто під ним розуміють добу загалом (особливо, якщо слово вжито в множині — «дні»).
  2. «Official BIPM definition». BIPM. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2008. 
  3. Munsell, Kirk; Smith, Harman; Harvey, Samantha (2009-05-28). «Mercury: Facts & Figures». Solar System Exploration. NASA. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 06-04-2012. 
  4. Williams, David R. (2010-11-17). «Venus Fact Sheet». NASA Goddard Space Flight Center. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 06-04-2012. 
  5. Seidelmann, P. K.; Abalakin, V. K.; Bursa, M.; Davies, M. E.; de Burgh, C.; Lieske, J. H.; Oberst, J.; Simon, J. L.; Standish, E. M.; Stooke, P.; Thomas, P. C. (2001). «Report of the IAU/IAG Working Group on Cartographic Coordinates and Rotational Elements of the Planets and Satellites: 2000». HNSKY Planetarium Program. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 06-04-2012. 
  6. 'Astronews' (New Spin For Saturn) // 'Astronomy'. — (November 2009) С. 23. (наведено за англійською вікіпедією)
  7. doi: 10.1007/s10569-007-9072-y
    This citation will be automatically completed in the next few minutes. You can jump the queue or expand by hand