Добаш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добаш
Добаш парагвайський (Picumnus temminckii)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)
Родина: Дятлові (Picidae)
Підродина: Добашні (Picumninae)
Рід: Добаш (Picumnus)
Temminck, 1825[1]
Види
Синоніми
Asthenurus Swainson, 1827[2]
Piculus I. Geoffroy Saint-Hilaire, 1832[3]
Vivia Hodgson, 1837[4]
Craugiscus Cabanis & F. Heine, Sr., 1863[5]
Pipiscus Cabanis & F. Heine, Sr., 1863[6]
Посилання
Вікісховище: Picumnus
Віківиди: Picumnus
EOL: 45509718
ITIS: 553510
NCBI: 56080
Fossilworks: 372051

Доба́ш[7] (Picumnus) — рід дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Представники цього роду мешкають в Центральній і Південній Америці, а також в Азії[8][9].

Опис[ред. | ред. код]

Добаші — дрібні дятли, середня довжина яких становить 7,5-11 см, а вага 6,8-21. Це одні з найменших представників родини дятлових. Верхня частина тіла добашів зазвичай має коричнювате, сірувате або оливкове забарвлення, у деяких видів спина поцяткована темними смугами або жовтуватими і білуватими плямами. Нижня частина тіла сильно різниться у різних видів: від повністю коричневої у каштанового добаша до білуватої у андійського добаша, білої з темними смугами у зебрового добаша та до блідо-жовтуватої з темними смугами на грудях і з темними плямами і смужками на животі у золотолобого добаша. Верхня частина голови у добашів чорна з червоними, оранжевими або жовтими плямами у самців та з білими плямками у самиць. У самців індійського добаша плямки на тімені коричневі, а у самиць білі плямки на голові відсутні. У більшості видів добашів хвости відносно короткі, чорні, з білими смугами по центру і по краям. У рудогрудого і каштанового добашів смуги на хвості є рудими.

Добаші мешкають в тропічних лісах і чагарникових заростях Центральній і Південній Америці, за винятком індійського добаша, який мешкає в Азії. Вони зустрічаються парами або невеликими зграйками. У неотропічних добашів є два типи вокалізації, перша з яких являє собою довгу трель, а друга складається з серії з кількох нот, тон яких є нисхідним.

Види[ред. | ред. код]

Виділяють двадцять шість видів:[10]

Етимологія[ред. | ред. код]

Наукова назва роду Picumnus походить від слова фр. picumne — малий дятел.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. C.J. Temminck: Nouveau recueil de planches coloriées d’oiseaux: pour servir de suite et de complément aux planches enluminées de Buffon. Wyd. édition in-folio et in-4º de l’Imprimerie royale, 1770. Strasbourg: Chez Legras Imbert et Comp., 1825, s. 371. 
  2. W. Swainson. On several Groups and Forms in Ornithology, not hitherto defined. „The Zoological Journal”. 3 (11), s. 353, 1828. 
  3. I. Geoffroy Saint-Hilaire. Considérations sur les caractères employés en ornithologie pour la distinction des genres, des familles et des ordres, et détermination de plusieurs genres nouveaux. „Nouvelles annales du Muséum d’histoire naturelle”. 1, s. 396, 1832. 
  4. B.H. Hodgson. Description of three new species of Woodpecker. „The journal of the Asiatic Society of Bengal”. 6 (1), s. 107, 1837. 
  5. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 10. 
  6. J. Cabanis & F. Heine: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. T. 4: Klettervögel. Cz. 2: Spechte. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1863, s. 9. 
  7. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  8. H. Winkler, D. Christie & D. Nurney: Woodpeckers. A guide to the woodpeckers, piculets and wrynecks of the world. Sussex: Pica Press, 1995. ISBN 1873403259.  [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога)
  9. D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Woodpeckers (Picidae), version 1.0.. W: Birds of the World. S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.). Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.picida1.01. [dostęp 2020-06-22].  (необхідна підписка)
  10. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 04 березня 2022. 
  11. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 306. ISBN 978-1-4081-2501-4. 

Джерела[ред. | ред. код]