Добровольчий український корпус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добровольчий Український Корпус «Правий сектор»
Emblem of the Ukrainian Volunteer Corps «Pravyi sector».svg
Емблема Корпусу
На службі 17 липня 2014
Країна Україна Україна
Вид Добровольче формування
Війни/битви

Війна на сході України (Російське вторгнення в Україну (2022)):

Командування
Командир Корпусу Андрій Стемпіцький («Летун»)
Начальник Головного Штабу Корпусу Василь Малкович («Хорват»)
Визначні
командувачі
Знаки розрізнення
Прапор Корпусу Flag of Ukrainian Volunteer Corps.svg

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі
Бійці ДУК ПС, серпень 2014.

Доброво́льчий Украї́нський Ко́рпус «Пра́вий се́ктор» (ДУК ПС) — українське добровольче формування, що було створене у відповідь на початок російської збройної агресії проти України. Добровольчий Український Корпус став бойовим крилом організації «Правий сектор». За визначенням самого ДУКу, вони є об'єднанням громадян України, українців з-за кордону та громадян інших держав, які виявили бажання брати участь в збройній боротьбі українського народу проти зовнішнього та внутрішнього ворога[1].

Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» створений з метою захисту територіальної цілісності, національної незалежності України та інших життєво важливих інтересів українського народу і діє згідно зі статтею 65 Конституції УкраїниЗахист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України»).

Офіційною датою створення Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» є 17 липня 2014 року. Цього дня були видані перші накази та положення по ДУК ПС.

Наприкінці 2015 року провідник руху Дмитро Ярош вийшов з «Правого сектора», утворивши на базі фронтових підрозділів корпусу Українську добровольчу армію. Підтримали вихід Яроша і деякі командири резервних батальйонів ДУК, що спричинило хвилю скорочень і реорганізацій у структурі ДУК у 2016 році.

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року ДУК розпочав інтеграцію у Збройні сили України. Наразі має офіційну назву — Центр спеціальних операцій «Добровольчий український корпус»[2].

Навесні 2022 року було сформовано 4 батальйони ДУК[3].

Створення[ред. | ред. код]

Основою при створенні Добровольчого українського корпусу стали бойові групи силового крила «Правого сектора», які почали боротьбу на сході України з проросійськими окупантами під час визвольної війни 2014 року. 20 квітня відбувся перший значний бій з сепаратистами на блокпосту біля Билбасівки в околицях Слов'янська.

Ми почали свою роботу ще з квітня місяця, активну роботу. Наші групи виходили на завдання, виконували різноманітні завдання. Це і збір розвідувальної інформації, і зачистка ворожих блокпостів… Зараз же ми побачили те, що необхідно сформувати та об'єднати всі ті доволі розрізнені групи, які діють на всій території Донецької та Луганської областей, в єдиний моноліт. І саме тому створили Добровольчий Український Корпус…

Дмитро Ярош, Слов'янськ, 20 липня 2014 року[4].

Від початку перебування в зоні російської терористичної агресії на Сході бойові сили «Правого сектора» були об'єднані під назвою розвідувально-диверсійного батальйону з боротьби з тероризмом «Дніпро-2». Командир — Олег Короташ («Мольфар»). З огляду на обставини смерті Олександра Музичка, керівництво «Правого сектора» відмовилось співпрацювати з МВС у справі формування та озброєння батальйону «Дніпро-2». Міністерство оборони України, і собі, відмовило в державній реєстрації батальйону «Дніпро-2»[5].

Корпус створено в червні 2014 року за ініціативи громадсько-політичного руху «Правий сектор», коли стало зрозуміло, що кількісний склад бійців не обмежується лише батальйоном на передовій. Назву «Добровольчий український корпус» для створюваного формування ухвалила нарада командирів, де був присутній новопризначений комбат «Хорват» (Олег Короташ наприкінці травня звернувся до Дмитра Яроша з проханням прийняти його відставку), а також Головний командир ВО «Тризуб» Андрій Стемпіцький[5].

15 липня Провідник «Правого сектора» Дмитро Ярош у відкритому зверненні проголосив про формування Добровольчого українського корпусу[6]. Офіційним днем створення ДУК вважається 17 липня, коли Командиром Корпусу та Начальником Штабу були видані «Загальні положення про створення Добровольчого українського корпусу „Правий сектор“» та перші накази[7][8]. Корпус діє згідно зі статтею 65 Конституції України — «Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України»[9].

Завдання[ред. | ред. код]

Корпус створено з метою захисту територіальної цілісності та національної незалежності України; існує до остаточного відновлення конституційного ладу та дії законів України на всіх окупованих територіях України[6]:

… вважаю за необхідне всі сили нашого руху (політичної партії, громадської організації, силового блоку) спрямувати на боротьбу з московською агресією, знищення ворогів українського народу — терористів та сепаратистів, повернення під повний контроль держави Донецької та Луганської областей та Кримського півострову.

Дмитро Ярош, 15 липня 2014 року.

Статус[ред. | ред. код]

Статус корпусу був довгий час офіційно не врегульованим. Він є частиною «військово-політичного руху „Правий сектор“»; при цьому члени ДУК можуть не бути членами партії[8][10].

24 листопада 2014 року помічник глави Міноборони з питань речового забезпечення Збройних Сил України Юрій Бірюков повідомив про декілька питань з його доповіді президенту Петру Порошенку. Зокрема[11]:

«Легалізація» ДУК ПС.
Власне Андрій Шараскін і його командир вже отримали схеми та варіанти. Тепер вони будуть думати.

Оригінальний текст (рос.)
«Легализация» ДУК ПС.
Собственно Андрей Шараскин и его командир уже получили схемы и варианты. Теперь они будут думать.

Російське вторгнення в Україну (2022) змінило ситуацію у питанні легалізації корпусу. Згідно з офіційним повідомленням командира ДУК ПС Андрія Стемпіцького ДУК легалізовано як окрему військову частину в лавах ЗСУ[12]. Наразі має офіційну назву — Центр спеціальних операцій «Добровольчий український корпус»[2].

Особовий склад[ред. | ред. код]

Бійцем Корпусу може бути будь-яка людина, що досягла 18-річного віку, незалежно від національної, партійної та релігійної належності. Запис у ДУК проходить виключно на волонтерських засадах у мобілізаційних пунктах Територіальних підрозділів Корпусу.

У ДУК є хлопці з «Тризубу», з УНСО, «Спільної справи», інших організацій. Усі — добровольці. Багато хто раніше проходив різноманітні вишколи. До прикладу, мене навчали організації і діяльності диверсійно-розвідувальних груп в умовах окупованих міст. Ці вишколи проводили фахівці з досвідом воєн у гарячих точках світу. Нас готували до війни. А в тому, що російська агресія можлива, ми не сумнівалися.

Головною рисою є патріотизм. Усе інше може бути дуже різним. До прикладу, в ДУК є люди з трьома вищими освітами, є колишні правоохоронці, робітники… Серед наших бійців є іноземці. Це все дуже різні люди. Були випадки, коли журналісти приїздили робити матеріал про ДУК — і залишалися, вступаючи до наших лав. Думаю, що іншим чітким градаціям ця категорія не підлягає.

Олег Короташ («Мольфар»), заступник командира ДУК з тилового забезпечення[5].

Добровольці проходять триступеневу систему добору (у корпусі залишається 25-30 % осіб від тої кількості, які виявили бажання вступити до лав ДУК):

  1. мобілізація та навчання;
  2. передислокація до батальйону та розподіл по ротах;
  3. перший виїзд на бойову позицію.

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

17 липня 2014 року наказом командира Корпусу Андрія Стемпіцького територія Донецької, Луганської областей та Кримського півострову оголошена фронтовою зоною[13].

2014 рік[ред. | ред. код]

25 липня 2014 року прес-служба «Правого сектора» повідомила про затримання в районі західних околиць Донецька одного з бойовиків батальйону «Восток» Лабженідзе Тенгіза Владіміровіча[14].

29—30 липня 93-тя окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ спільно з 5-м окремим батальйоном Добровольчого українського корпусу звільнили від бойовиків місто обласного значення Авдіївку, що в 13 км від Донецька. В місті знайдені покинутий терористами склад боєприпасів, а біля укріплень — катівня, де вони мордували та розстрілювали людей[15].

1 серпня бійцями 51-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ спільно з підрозділами ДУК було з боєм звільнено місто районного значення Красногорівка Донецької області[16].

Вдень 12 серпня 2014 року автобус групи бійців ДУК потрапив до засідки терористів на блокпосту під Донецьком на об'їзній трасі поблизу селища залізничної станції Мандрикине. Врятуватися вдалося лише трьом бійцям, які потрапили до полону (командир групи Марлен Місіратов «Татарин» і двоє з трьох братів Мартинових — Олег та Андрій). Загинули 10 вояків корпусу[17].

З вересня бійці ДУК беруть участь в обороні Донецького аеропорту та прилеглого селища Піски разом з військовослужбовцями Збройних сил України. За відчайдушний спротив оборонці аеропорту в українських засобах масової інформації та соціальних мережах були названі «кіборгами»[18].

6 листопада бійці Добровольчого корпусу та 93-ї окремої механізованої бригади повернули під контроль України селище Опитне біля Донецького аеропорту[19].

12 листопада повідомлено про вихід бійців корпусу з терміналів Донецького аеропорту — поставлена мета з утримання аеропорту та підсилення військового угруповання була досягнута. Наразі до терміналів «підтягнулося багато військових». За словами керівника прес-центру АТО Владислава Селезньова «АТЦ вживає додаткових заходів для посилення оборони Донецького аеропорту». Натомість бійці ДУК збільшили свою фізичну присутність на селище Опитне та село Водяне й залишаються в зоні своєї відповідальності — вся північна сторона злітної смуги[20].

Дислокація з Пісків поки не міняється. Єдине, що ми поміняли дислокацію на аеропорту. Все, що ми зробили там з нашими штурмовими підрозділами, ми змогли зробити. Зараз там будуть, цим аеропортом, опікуватися тільки Збройні сили України… Питання стояло в одному — утримати аеропорт, допомогти військовим його укріпити й утримати. Ми це зробили. Зараз наша задача вичерпана.
Ми в обов'язковому порядку будемо доукомплектовуватися і перегруповуватися. І у нас є купа напрямків, на яких треба наша допомога, починаючи від Маріуполя, Дебальцевого, закінчуючи Луганською областю.

Комбат «Чорний», 12 листопада 2014[21]

16 грудня підрозділи Корпусу, які дислокуються у фронтовій чи прифронтовій зоні, долучилися до заходів з перевірки вантажних перевезень на окуповану територію з метою не допустити постачання бойовиків через гуманітарні конвої «п'ятої колони». Ця діяльність проводиться в координації з іншими добровольчими підрозділами — «Дніпро», «Кривбас» та «Донбас»[22].

2015 рік[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. ДУК. Там, де нас нема // «ДУК-інфо. Правий сектор», 6 травня 2015.

15 березня бійці ДУКу зайняли позиції біля Широкиного під Маріуполем — Корпус тримає фланги на лінії оборони у взаємодії з бійцями полку «Азов» і батальйону «Донбас»[23]:

Зараз Широкине, фактично, — нейтральна територія. Західна частина та узбережжя — за нами. Східна — їх. Ночами там працюють наші та ворожі ДРГ.

Оригінальний текст (рос.)
Сейчас Широкино, по сути, — нейтральная территория. Западная часть и побережье — за нами. Восточная — их. Ночами там работают наши и вражеские ДРГ.

Артем Луцак («Доктор»), заступник командира 8-ї окремої роти («Аратта»).

25 березня командир 8-ї окремої роти («Аратта») Андрій «Червень» повідомив про наказ штабу сектору «М» з вимогою до 27 березня залишити Широкине та до 1 квітня залишити зону проведення АТО — вийти повинні всі підрозділи, які не входять до складу ЗСУ та Нацгвардії. Фактично був поставлений ультиматум, про те, що або ДУК входить до складу якої-небудь офіційної структури, або залишає зону АТО. Натомість ДУК звернувся до громадськості Маріуполя, з проханням вплинути на те, щоб добровольці залишилися на позиціях в Широкиному[24]:

Нехай люди в політичному питанні захистять нас, і ми будемо продовжувати захищати їх фізично.

Андрій Гергерт («Червень»), командир 8-ї окремої роти («Аратта»).

У ніч на 26 березня в районі Донецького аеропорту російсько-терористичні війська атакували позиції підрозділу Окремої тактичної групи ДУК силами двох взводів за підтримки двох танків. Бій тривав півтори години. Атака була відбита без втрат[25].

26 березня в. о. начальника прес-служби Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов щодо витіснення добровольців із зони проведення АТО повідомив, що «ніхто ніяких ультиматумів не ставив», остаточне рішення поки що відкладене — представники ДУКу «взяли паузу для того, щоби подумати»[26]. У відповідь керівник інформслужби «Правого сектора» Артем Скоропадський заявив, що в ДУКу «готові бути підрозділом ЗСУ, але автономним, і підпорядковуватись Ярошу і командиру Корпусу Андрію Стемпіцькому. Такі умови не задовольняють владу. У Нацгвардію ми точно не підемо, бо в МВС не провели люстрацію, і багато наших бійців не хочуть бути працівниками МВС»[27]. Цього ж дня командир 8-ї окремої роти Андрій Гергерт («Червень») спростував інформацію про нібито відхід ДУКу з позицій у Широкиному[28]:

Всі ми на позиціях. Не в звичках «Правого сектора» залишати своїх побратимів на полі бою. Нашими побратимами є батальйон «Донбас», батальйон «Азов», Збройні сили України. Ми будемо до кінця на вістрі нашої боротьби, на вістрі в зоні антитерористичної операції. На сьогодні це Широкине, Піски. Наші хлопці там присутні і ми будемо там до кінця, незважаючи ні на які накази…

Андрій Гергерт («Червень»), командир 8-ї окремої роти («Аратта»).

9 квітня бойові підрозділи ДУКу офіційно залишили лінію безпосереднього зіткнення з противником в зоні проведення АТО у зв'язку з їх підготовкою до входження в ЗС України[29].

4 травня бійці окремої тактичної групи ДУК, що знаходились у секреті біля селища Опитне Донецької області, перешкодили непомітному просуванню диверсійної групи проросійських бойовиків — відбувся бій. «„Сепари“ відступили. Несподівана атака на позиції ЗСУ не вдалася». Один з бійців ОТГ отримав вогнепальне поранення в плече[30].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Широкине, підняття прапорів // «ДУК-інфо. Правий сектор», 12 травня 2015.

6 травня повідомляється про підняття бійцями «Термінаторського спецназу» ДУКу в найвищій і найнебезпечнішій наскрізь прострілюваній точці Широкиного червоно-чорного прапора поруч з державним прапором України. В акції брали участь троє бійців — «Буча», «Зєля» та «Козачок»[31].

16 травня, о 02:00 годині, відбулась спільна бойова операція «Термінаторського спецназу» ДУКу та бійців батальйону «Донбас» у Широкиному. В ближньому бою (до 10 м) вщент знищена з підствольних гранатометів та РПГ-7 вогнева позиція сепаратистів «Рибний світ», що розташовувалась на 2-му поверсі. Під час рейду один боєць отримав легкі поранення[32].

13 червня бійцями 8-ї окремої роти «Аратта» ДУК під час виконання бойового завдання у Широкиному був полонений бойовик — громадянин Росії Толстокоров Роман Анатолійович, 1 березня 1982 року народження, уродженець міста Зеленокумськ (Ставропольський край). Затриманий при собі мав військовий квиток ДНР (ДН 0024528, виданий 13 травня 2015 року) та паспорт РФ (07 15 038247, виданий 10 квітня 2015 року). 17 травня 2015 року він був зарахований на посаду механіка-водія 1-го батальйону 1-ї роти терористичного угруповання (військової частини) № 08819 ДНР. Брав участь у бойових діях у Широкиному — вів вогонь зі стрілецької зброї по українських позиціях. Під час розмови повідомив про бойовиків, які живуть в покинутих помешканнях і займаються мародерством; про зустріч з двома підрозділами осетинів, які воюють на боці «ДНР»; про те, що багато з тих, що воюють на боці бойовиків хочуть повернутися на бік України, однак бояться покарання. Полонений має на спині татуювання «Герб Третього Рейху» у вигляді імперського орла та нацистської свастики, яке він зробив у російській в'язниці[33].

10 серпня, о 3:25, після артобстрілу позицій сил АТО російсько-терористичні формування пішли в наступ в районі Старогнатівки (Волноваський район, Донецька область) та прорвали позиції 72-ї окремої механізованої бригади. Контратакою ЗСУ за допомоги бійців ДУК вдалося відкинути супротивника на його попередні позиції та трохи просунутись вперед, але закріпитися на нових позиціях не вдалося. У бою під Білою Кам'янкою (Бойківський район, Донецька область) брали участь дві групи Добровольчого корпусу — одна утримувала відповідну висоту біля населеного пункту, інша сприяла формуванням ЗСУ в проведенні контратаки. У цих боях попаданням снаряда були вбиті троє бійців 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК. 11 серпня 1-ша ШР покинула зону АТО та повернулася до місця своєї постійної дислокації[34].

2016 рік[ред. | ред. код]

На початку лютого 2016 року в одному з інтерв'ю Дмитро Ярош повідомив, що на лінії зіткнення з російсько-терористичними підрозділами знаходиться близько 300 осіб, які виконують специфічні завдання — контрснайперскі операції, розвідка тощо[35].

18—19 грудня 2016 року у боях на Світлодарській дузі брала участь 1-ша штурмова рота «Подолянина». У боях загинули 4 бійці роти[36].

2019 рік[ред. | ред. код]

З 19 по 23 березня на базі 3 стрілецької роти ДУК ПС тривало капеланське служіння священиків ПЦУ СУВД Євгена Орди, Антона Панасенка та Дмитра Карана. У ході служіння, капелани нагородили бійців Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» медалями «За жертовність і любов до України»[37].

2022 рік[ред. | ред. код]

31 березня 2022 року в ході комплексної військової операції, після відкритого воєнного вторгнення Російської Федерації в Україну, звільнили 10 сіл у Ніжинському районі Чернігівської області[38].

На червень 2022 року головна задача ДУКу в районі Світлодарська — посилено тримати оборону[2].

Втрати[ред. | ред. код]

За інформацією Дмитра Яроша на початок лютого 2016 року за час війни з російсько-терористичними підрозділами бойові та небойові втрати склали вбитими — 64 людини, пораненими — понад 500[35].

Події[ред. | ред. код]

Стрілянина в Мукачевому[ред. | ред. код]

Блокування адмінкордону з Кримом[ред. | ред. код]

20 вересня 2015 року представники ДУКу долучилися до товарної блокади адміністративного кордону з тимчасово окупованою Автономною Республікою Крим, яка проводиться за ініціативи Меджлісу кримськотатарського народу. Також в акції «Громадянська блокада Криму» беруть участь Автомайдан, Самооборона Майдану, Цивільний Корпус «Азов», Рух, Одеська самооборона та інші. Учасники перекривають рух на трьох дорогах до Криму — у пунктах пропуску Чонгар, Чаплинка та Каланчак. У Чонгарі зібралося близько сотні бійців ДУКу, які облаштували старе приміщення біля КПП під базу та, зокрема, контролюють в'їзд і виїзд транспорту[39]. Ініціатори блокади вважають, що українські компанії мають припинити торговельні відносини з Кримом. Мета «продуктової блокади» — змусити владу Російської Федерації виконати низку вимог, серед яких, зокрема, звільнення українських політв'язнів Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Олександра Костенка, Ахтема Чийгоза, Мустафи Дегерменджі, Алі Асанова і Таїра Смедляєва, припинення переслідування кримських татар, вільні умови роботи для українських ЗМІ та іноземних журналістів, а також зняття заборони на в'їзд до Криму лідерам кримськотатарського народу. Згодом учасники акції мають намір домагатися припинення постачання електроенергії на півострів[40].

На території проведення акції для координації роботи підрозділів ДУКу та осередків ПС був створений Оперативний штаб (відділи: інформаційний, адміністративний, кадрів, матеріально-технічного забезпечення), який буде функціювати до закінчення блокади. Начальник штабу — «Хорват»; заступник начальника — «Татарин»[41]. Загальну координацію всіх підрозділів «Правого сектора» та Добровольчого українського корпусу здійснює командир ДУКу Андрій Стемпіцький («Летун»), який висловився за необхідність блокування залізниці після блокування автошляхів, а також за перекриття постачання електроенергії та води до окупованої території Криму[42]. За повідомленням Оперативного штабу з проведення акції бійцям ДУКу дозволено долучатися до акції по блокуванню Криму тільки за узгодженням з командирами підрозділів Добровольчого українського корпусу[43]. В рамках проведення акції також відбувається формування спецгруп для виявлення об'їзних доріг до окупованого Криму[44].

23 вересня за повідомленням заступника начальника ГУМВС України у Донецькій області Іллі Ківи усі вантажні автомобілі, які були заблоковані активістами на адміністративній межі з Кримом, поїхали назад до материкової України. З 24 вересня акція протестувальників перенесена на 10 км углиб материка[45].

28 вересня повідомляється про блокування бійцями ДУКу разом із кримськими татарами та небайдужими громадськими активістами однієї з гілок залізничного сполучення, що вела на окупований півострів[46]:

Заблокували залізничну гілку, що йде на «Титан». Акція блокування розширюється.

Андрій Стемпіцький, командир ДУК.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Хоробрі серця. Олександр Турчинов нагородив Кіборгів іменною зброєю // «Телеканал 1+1», 19 жовтня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 2. Перший офіційний «ствол» ДУК // «Громадське ТБ», 19 жовтня 2014.

Це перший офіційний «ствол», який у нас є.

Андрій Шараскін («Богема»).

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Орден «Народний Герой України» — церемонія нагородження // «ДУК-інфо. Правий сектор», 18 червня 2015.
  • 4 червня 2015 року, о 12:00, у Києві в будинку Митрополита Національного заповідника «Софія Київська» відбулась перша церемонія нагородження недержавним орденом «Народний Герой України». Серед українських воїнів, медиків, волонтерів було відзначене військове з'єднання Добровольчий український корпус. Цю колективну нагороду від імені корпусу прийняв речник ДУКу Андрій Шараскін («Богема»). Під час вручення ордену волонтером та головою громадської організації «Народний тил» Георгієм Тукою до тексту нагородження був доданий ще один рядок-заслуга: «За відродження українського духу». Окремі персональні нагороди отримали також Провідник військово-політичного руху «Правий сектор» Дмитро Ярош та Начальник Медичного управління та реабілітації бійців ДУКу Зінкевич Яна Вадимівна[51].
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Селище Піски … рік війни // «ДУК-інфо. Правий сектор», 18 березня 2015.
  • 27—29 червня 2015 року у Маріуполя відбувся Міжнародний кінофестиваль «КіТи — Кіно і ти» ім. І. О. Шрейбера. У номінації «Документальне кіно (короткий метр)» дипломом і кришталевою відзнакою за «Найкращий патріотичний фільм» був нагороджений спільний проект ДУК-інфо та волонтерів — фільм «Селище Піски … рік війни». Автори роботи — Мотрук Ярослав Ігорович, Прокіпчук Іван Іванович, Мегель Алла[52].
  • 15 липня 2015 року у Дніпропетровську в Палаці студентів на п'ятій церемонії нагородження орденом «Народний Герой України» був відзначений боєць ДУКу Торбін Сергій Володимирович («Опер»)[53].
  • 1 грудня 2015 року, згідно Указу Президента України Орденом «За заслуги» III ст. «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю» була нагороджена начальниця Медичного управління та реабілітації бійців ДУКу Зінкевич Яна Вадимівна[54].
  • 30 червня 2016 року, згідно Указу Президента України Орденом «За мужність» І ст. «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові» нагороджений (посмертно) боєць ДУКу та волонтер, оперний співак Сліпак Василь Ярославович[55][56].
  • 30 листопада 2021 року, згідно Указу Президента України звання Героя України «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» було присвоєно командирові 1-ї штурмової роти ДУК «Правий сектор» Дмитру Коцюбайло («Да Вінчі»)[57][58].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. «Небо падає»: виставка фоторобіт загиблого бійця АТО Антона Кірєєва // «5 канал», 1 листопада 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Знак пошани (Григорій Семанишин) // ТРК «Вежа», 17 березня 2016.
  • 17 березня 2016 року в Івано-Франківську на фасаді спеціалізованої загальноосвітньої школи № 5 з поглибленим вивченням німецької мови, в якій навчався боєць ДУК, відкрили й освятили пам'ятну анотаційну дошку начальнику штабу окремої тактичної групи ім. капітана Воловика Семанишину Григорію Петровичу («Семен»), який загинув 18 січня біля Донецького аеропорту, підірвавшись на розтяжці, коли група вже поверталася із завдання[65].

Критика[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Загальні положення про Добровольчий Український Корпус «Правий сектор» [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.] // «Правий сектор», 6 квітня 2017
  2. а б в Кириленко О., Мазилюк Н. (10 червня 2022). «За Україну треба не вмирати, а вбивати». Як ДУК воює в районі Світлодарська. Українська правда. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 10 червня 2022. 
  3. ДУК «Правий сектор» у структурі ЗСУ. Велика мобілізація. НВР «Правий сектор». 16 квітня 2022. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 16 квітня 2022. 
  4. Дмитро Ярош про Добровольчий корпус «Правий сектор» // Sergey Dariychuk, 1 серпня 2014. Архів оригіналу за 7 липня 2016. Процитовано 28 листопада 2014. 
  5. а б в Позивний Мольфар. Письменник на війні // «Українська правда. Життя», 6 лютого 2015. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015. 
  6. а б Звернення Провідника «Правого сектора» Дмитра Яроша // «Бандерівець», 15 липня 2014. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
  7. Добровольчий український корпус «Правий сектор» // «Бандерівець». Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
  8. а б Загальні положення про створення Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 липня 2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2015. Процитовано 27 жовтня 2015. 
  9. Стаття 65 «Конституції України» // Верховна Рада України, Закон від 28 червня 1996 № 254к/96-ВР зі змінами. Архів оригіналу за 11 липня 2013. Процитовано 1 серпня 2014. 
  10. Ярош: Ми не будемо валити державу ні за яких умов // «ЛІГА.net», 24 жовтня 2014. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014. 
  11. Батальйон Яроша можуть легалізувати — Бірюков // «Українська правда», 24 листопада 2014. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 27 листопада 2014. 
  12. ДУК «Правий сектор» у структурі ЗСУ. Велика мобілізація. pravyysektor.info. 16 квітня 2022. Процитовано 17 червня 2022. 
  13. Наказ № 2 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 17 липня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 2 січня 2015. 
  14. Добровольчий Український Корпус затримав російського терориста // «Українські Національні Новини», 25 липня 2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. 
  15. Бійці ДУК та 93 бригада ЗСУ знайшли катівню ДНР і тіло вбитого ними цивільного // «Правий сектор. Захід», 31 липня 2014. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014. 
  16. Сили АТО звільнили Красногорівку — Ярош // «Українська правда», 1 серпня 2014 [Архівовано 4 серпня 2014 у Wayback Machine.]
    «Правый сектор» и 51-я бригада ВСУ с боем освободили Красногоровку // Informator.lg.ua, 1 серпня 2014 [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  17. Террористы расстреляли автобус с бойцами «Правого сектора»: 12 погибших, 13 — в плену [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.] // «Обозреватель», 13 серпня 2014 (рос.)
    Правда о расстреле автобуса с «Правым сектором». Ради ТВ террористы убили и своих [Архівовано 14 серпня 2015 у Wayback Machine.] // «Обозреватель», 21 липня 2015 (рос.)
    Півтора роки тому загинуло 10 героїв-ДУКівців. Пам'ятаємо // «„Правий сектор“ Тернопільщини», 4 грудня 2015
  18. «Кіборг» Саша з Донецького аеропорту: Бойовики воюють з нами і між собою // «Українська правда», 9 жовтня 2014 [Архівовано 22 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Донецький аеропорт захищають «кіборги» з Тернополя. Фото // «Інформаційний простір», 21 жовтня 2014 [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  19. Повернули під контроль України селище Опитне біля Донецького аеропорту // Олена Білозерська на Facebook, 8 листопада
  20. «Правий сектор» вийшов з аеропорту, але його ніхто не здає // «Українська правда», 12 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 21 листопада 2014. 
  21. «Правий сектор» вийшов з Донецького аеропорту // «Українська правда», 12 листопада 2014. Архів оригіналу за 20 листопада 2014. Процитовано 21 листопада 2014. 
  22. Наказ № 28 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 16 грудня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2015. Процитовано 8 січня 2015. 
  23. Начальник штаба «Правого сектора» рассказал об обороне Широкино // 0629.com.ua, 21 березня 2015 [Архівовано 22 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  24. У «Правому секторі» заявляють, що добровольців просять залишити зону АТО // «Українська правда», 25 березня 2015. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 26 березня 2015. 
  25. «Сводка» з лінії зіткнення // «Олена Білозерська: Знаю, як треба!», 26 березня 2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2015. 
  26. Батальон ДУК «Правый сектор» из АТО никто не выдворяет, им предложили вступить в ВСУ или Нацгвардию и они пока в раздумьях — Генштаб // «Інтерфакс-Україна», 26 березня 2015 [Архівовано 27 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  27. ДУК «ПС» пояснив, на яких умовах вступить в армію, в Нацгвардію не піде // «Українська правда», 26 березня 2015. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 26 березня 2015. 
  28. «Правый сектор» отказывается покидать Мариуполь // 0629.com.ua, 26 березня 2015 [Архівовано 29 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
    «Правый сектор» опроверг свой уход из Широкино  // 0629.com.ua, 29 березня 2015 [Архівовано 31 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  29. Інформаційне повідомлення // «Правий сектор», 10 квітня 2015 [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
    «Правий сектор» відійшов з лінії вогню і готується до входження в армію // «Українська правда», 10 квітня 2015 [Архівовано 12 квітня 2015 у Wayback Machine.]
  30. «Правий сектор» відбив атаку ворога біля Опитного // Телеканал новин «24», 4 травня 2015. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 4 травня 2015. 
  31. Прапор «Правого сектора» в найгарячішій точці сектора «М» // «Сектор Правди» [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.]
    Пара слів про Термінаторський Спецназ [Архівовано 12 травня 2015 у Wayback Machine.]
    «Правый сектор» поднял свой флаг в Широкино // 0629.com.ua, 6 травня 2015 [Архівовано 7 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  32. Термінаторський спецназ знову в роботі // «Сектор Правди»
    Нічні прогулянки Термінаторського спецназу // «Сектор Правди»[недоступне посилання з липня 2019]
  33. «Правий сектор» взяв у полон бойовика з РФ. Розмова із полоненим // «Сектор Правди», 14 червня 2015 [Архівовано 17 червня 2015 у Wayback Machine.]
    Росіянин розповів як воював на Донбасі за «ДНР» і показав свастику // «Українська правда», 15 червня 2015 [Архівовано 16 червня 2015 у Wayback Machine.]
    У Широкине узятий в полон бойовик із Росії —"Правий сектор" // «ZN.UA», 14 червня 2015 [Архівовано 15 червня 2015 у Wayback Machine.]
  34. Терміново від Олени Білозерської з передової // «Сектор Правди», 10 серпня 2015 [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.]
    В районі Старогнатівки тривають пошуково-рейдові дії // «Українська правда», 10 серпня 2015 [Архівовано 12 серпня 2015 у Wayback Machine.]
    У Генштабі розповіли, куди і наскільки відкинули бойовиків під Старогнатівкою // «Українська правда», 10 серпня 2015 [Архівовано 27 серпня 2015 у Wayback Machine.]
    Комбат Чорний про бій під Білокам'янкою // «Сектор Правди», 12 серпня 2015 [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Рапорт друга Подолянина про бій під Білою Кам'янкою // «Сектор Правди», 19 серпня 2015[недоступне посилання з липня 2019]
  35. а б Ярош: Я переоценил организационные возможности Правого сектора [Архівовано 4 лютого 2016 у Wayback Machine.] // «Ліга. Новости», 1 лютого 2016 (рос.)
  36. Полеглі герої Світлодарської дуги. ФОТО, БІОГРАФІЇ. «Новинарня». 20 грудня 2016. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017. 
    Бої на Світлодарській дузі: хто поліг поіменно, свідчення учасників (ФОТО). ТЕКСТИ.ORG.UA. 21 грудня 2016. Процитовано 7 квітня 2017. 
  37. Військові капелани нагородили бійців ДУК ПС. Офіційний сайт НВР "Правий сектор (uk-UA). 27 березня 2019. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 29 березня 2019. 
  38. ДУК «Правий сектор» звільнив 10 населених пунктів від російських окупантів. Правий сектор. 1 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022. 
  39. Дорогою на «блокаду» Криму // «Крим. Реалії», 21 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 21 вересня 2015. 
  40. На Чонгарі зібралися учасники «Громадянської блокади Криму», перекривають дорогу // «Українська правда», 20 вересня 2015 [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Чубаров: «Останню дірку на адмінкордоні з Кримом закрито, жодна фура не проїде» // «Українська правда», 20 вересня 2015 [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Блокування Криму: Почалася перша ніч стояння фур на кордоні // «Громадське ТБ», 20 вересня 2015 [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]
    Блокада Крыма с высоты птичьего полета // «Херсонские Вести», 20 вересня 2015 [Архівовано 22 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
    Андрій Стемпіцький про блокаду Криму: «Порошенкові не було куди діватись» // «Бандерівець», 23 вересня 2015 [Архівовано 28 вересня 2015 у Wayback Machine.]
  41. Наказ № 58 по Добровольчому українському корпусу «Правий сектор» // «Бандерівець», 23 вересня 2015. Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 11 листопада 2015. 
  42. Андрій Стемпіцький запропонував перекрити Криму залізницю та електропостачання // «Бандерівець», 22 вересня 2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  43. Увага всім осередкам «Правого сектора» та підрозділам ДУК ПС! // «Бандерівець», 20 вересня 2015. Архів оригіналу за 22 вересня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  44. Відбувається формування спецгруп для виявлення об'їзних доріг до окупованого Криму // «Бандерівець», 23 вересня 2015. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  45. На межі з Кримом не лишилось жодної фури // «Українська правда», 23 вересня 2015. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 23 вересня 2015. 
  46. «Правий сектор» перекрив одну з залізничних гілок, що вела в Крим // «Бандерівець», 28 вересня 2015. Архів оригіналу за 30 вересня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015. 
  47. Друг «Богема» нагороджений бойовою іменною зброєю // «Правий сектор», 19 жовтня 2014 [Архівовано 20 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
    Турчинов вручив «кіборгам» найкращі українські пістолети // TCH, 19 жовтня 2014 [Архівовано 21 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  48. 15 листопада двоє перших бійців Добровольчого Українського корпусу… // «Правий сектор | місто Київ», 17 листопада 2014
  49. Святійший Патріарх Філарет відзначив церковними медалями бійців батальйону Національної гвардії імені Кульчицького та Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» // Інформаційне управління УПЦ Київського Патріархату, 11 березня 2015. Архів оригіналу за 14 березня 2015. Процитовано 14 березня 2015. 
  50. Відзнаки та нагороди // «Сектор Правди». Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 28 квітня 2015. 
  51. Добровольчий Корпус отримав нагороду волею українського народу // «Сектор Правди», 4 червня 2015. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 11 липня 2015. 
  52. Спільний проект ДУК-інфо та волонтерів отримав відзнаку міжнародного кінофестивалю // «Сектор Правди», 5 липня 2015 [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
    Победители Международного кинофестиваля «КИТЫ» — 2015 // «Кинофестиваль КиТы», 8 липня 2015 [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  53. У Дніпропетровську вручили 18 орденів «Народний Герой України» // «9 канал», 16 липня 2015 [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
    Дук-інфо і побратими по зброї вітають друга Опера з нагородою! // «Сектор Правди», 16 липня 2015 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  54. Указ Президента України від 1 грудня 2015 року № 670/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 24-ї річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року» // «Президент України. Офіційне інтернет-представництво». Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 5 грудня 2015. 
  55. Указ Президента України від 30 червня 2016 року № 280/2016 «Про нагородження В. Сліпака орденом „За мужність“» // «Президент України. Офіційне інтернет-представництво». Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 1 липня 2016. 
  56. В АТО загинув відомий український оперний співак [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 29 червня 2016
    Порошенко нагородив Сліпака орденом. Посмертно [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // «Українська правда», 30 червня 2016
  57. Указ Президента України №608/2021 «Про присвоєння Д. Коцюбайлу звання Герой України» [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України, 30 листопада 2021
  58. Президент присвоїв звання Героя України командирові 1-ї штурмової роти ДУК «Правий сектор» Дмитрові Коцюбайлу [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.] // «Новинарня», 1 грудня 2021
  59. Сьогодні ми втратили двох бійців, — Ярош // Телеканал новин «24», 22 вересня 2014 [Архівовано 14 січня 2015 у Wayback Machine.]
    Сьогодні у нас втрати… // Олена Білозерська, 22 вересня 2014
  60. Побратими вшанували пам'ять бійця ДУК Степана Стефурака відкриттям меморіальної таблиці // «Правий сектор», 10 січня 2015. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015. 
  61. В Херсоне открыли мемориальную доску погибшему в АТО Саше Райхерту // «Херсон типичный», 21 січня 2015 [Архівовано 22 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  62. В Кривому Розі встановили меморіальну дошку Андрію «Оресту» Козюбчику // «Бандерівець». Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 21 березня 2015. 
  63. Ми пам'ятаємо тебе, друже Дощ! // «Сектор Правди», 17 серпня 2015 [Архівовано 24 березня 2016 у Wayback Machine.]
    Друг Дощ // «Сектор Правди» [Архівовано 6 січня 2016 у Wayback Machine.]
  64. У Києві відкрилася виставка фоторобіт загиблого бійця АТО // «Ракурс», 16 жовтня 2015 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
    У Києві відкриється фотовиставка загиблого бійця ДУК ПС // «Правий сектор», 30 жовтня 2015
  65. У Франківську встановили пам'ятну дошку бійцю АТО Григорію Семанишину [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // «Репортер», 17 березня 2016

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg 1. Табір «Правого сектора» на кордоні Донецької області // «Громадське ТБ», 24 червня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 2. Тренувальна база Добровольчого українського корпусу // «Громадське ТБ», 3 липня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 3. Правий сектор. Прощання із загиблими // Olena Bilozerska, 18 серпня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 4. Відеозвернення 5-го окремого батальйону ДУК // Artur Nazarov, 19 серпня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 5. «Правий сектор» і 93-тя аеромобільна на передовій // ТСН, 18 вересня 2014
Nuvola apps kaboodle.svg 6. Хоробрі серця. Кіборги. Богема // «Телеканал 1+1», 19 жовтня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 7. Суми. Дорога на Схід 12. Нескорені // «Сумська ОДТРК», 20 жовтня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 8. Розвідка боєм, 19 жовтня 2014. Батальйон ОУН, ДУК за підтримки ЗСУ // Lezhik Olegich, 23 жовтня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 9. Комбат «Чорний» про ситуацію в донецькому аеропорту // «Громадське ТБ», 7 листопада 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 10. Комбат «Чорний»: Я змушений воювати проти людей, які ще рік тому були нормальними українцями // «Громадське ТБ», 8 листопада 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 11. Інтерв'ю: Заступник командира ДУК «Правий сектор» Олег Короташ // Телеканал новин «24», 29 листопада 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 12. Піски: як в одному селі живе Правий Сектор і сотня місцевих мешканців // «Радіо Свобода», 2 грудня 2014.
Nuvola apps kaboodle.svg 13. На лінії вогню. «Дорога життя» // ТСН, 17 січня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 14. Час. Підсумки тижня. Інтерв'ю з Іллею Богдановим: «Колишній ФСБшник разом з Правим Сектором воює за Україну» // «5 канал», 18 січня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 15. Аеропорт не здано — комбат «Чорний» // «Громадське ТБ», 22 січня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 16. Інтерв'ю з Командиром ДУК «Правого Сектора» Андрієм Стемпіцьким // Lemberg Max, 15 лютого 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 17. Шевченко 201. Піски // «Піски Україна», 9 березня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 18. Репортаж із позицій ДУК у Пісках // Ukraine Policy ATO, 15 березня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 19. «Невигадані історії»: Як живе і воює «Правий сектор» в Пісках // «5 канал», 17 березня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 20. Інтерв'ю з капеланом ДУК ПС Миколою Мединським «Залізняком» // Pravyy Sektor, 24 березня 2015.
Nuvola apps kaboodle.svg 21. «Білорус». Дак фільм пра беларуса які ваюе ва Ўкраіне // «Белсат», 29 травня 2015.