Добровольчі обчислення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Обчислення з клієнтом BOINC
Обчислення в проекті Seti@home

Добровольчі (добровільні) обчислення (англ. Volunteer computing) — розподілені обчислення з використанням наданих добровільно обчислювальних ресурсів. Сучасні обчислювальні системи для добровільних обчислень будуються на базі Ґрід-систем.

Історія[ред.ред. код]

Ідея добровільного використання комп'ютерів простих користувачів для розподілених обчислень з'явилась з появою інтернет.

У 1994 році ідея організації масового проекту розподілених обчислень була запропонована Девідом Джіді, який використовував комп'ютери добровольців. Науковий план проекту, який розробили Девід Джіді і Крейг Каснофф з Сіетла, був представлений на п'ятій міжнародній конференції з біоастрономії в липні 1996 року[1].

У січні 1996 року стартував проект GIMPS з пошуку простих чисел Мерсенна.

28 січня 1997 стартував конкурс RSA Data Security на вирішення задачі злому методом простого перебору 56-бітного ключа шифрування інформації RC5. Завдяки хорошій технічній і організаційній підготовці проект, організований некомерційним співтовариством distributed.net, швидко здобув широку популярність[2].

17 травня 1999 стартував проект SETI@home на базі Grid, а на початку 2002 року завершилася розробка Каліфорнійського Університету в Берклі відкритої платформи BOINC (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), що розробляється з квітня 2000 року спочатку для SETI@Home, але першим на платформі BOINC став проект Predictor@home запущений 9 червня 2004.

Такі проекти розподілених обчислень в інтернет, як SETI@Home та Folding@Home використовують не меншу обчислювальну потужність, ніж найсучасніші суперкомп'ютери. Інтегральна продуктивність проектів на платформі BOINC за даними на 16 квітня 2012 становить 6,1 пета флопс. Проект відзначений в Книзі рекордів Гіннеса як найбільше обчислення[3]. Для порівняння, пікова продуктивність найпотужніших суперкомп'ютерів становила: на 2012 рік - («K», Японія), 10,51[4] петафлопс; на середину 2011 - Тяньхе-1А, 2,57[5] петафлопс.

На сьогоднішній день для спрощення процесу організації і управління розподіленими обчисленнями створено кілька програмних комплексів, як комерційних, так і абсолютно безкоштовних.

ПЗ для організації добровільних обчислень[ред.ред. код]

  • Apache Hadoop
  • BOINC — Відкрита інфраструктура для розподілених обчислень Університета Берклі (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), распространяемая под лицензией LGPL.
  • Condor(англ.)
  • Globus Toolkit(англ.) — набір програм з управління розподіленими обчисленнями.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ільїн Ю. SETI для позаземного розуму: 24 години на пошуки
  2. / З миру по нитці: Суперкомп'ютер "журнал «Популярна механіка»
  3. Найбільше обчислення, Книга рекордів Гіннеса
  4. TOP500 за листопад 2011
  5. November 2009 | TOP500 Supercomputing Sites