Добромильський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Добромильський повіт
Основні дані
Країна: Польська республіка (1918—1939)
Воєводство: Львівське
Утворений: 1920
Населення: 94 000 (1931 р.)
Площа: 755 км²
Густота: 95 осіб/км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: м. Добромиль
Мапа повіту
Мапа повіту
Повітова влада

Добромильський повіт (нім. Bezirk Dobromil; пол. Powiat dobromilski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі та УРСР. Центром повіту було м. Добромиль.

Австро-Угорщина[ред.ред. код]

Утворений у 1850 р., в 1867 р. до нього приєднаний Бірчанський повіт.

Польська республіка[ред.ред. код]

Включений до складу Львівського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

1 квітня 1927 р. сільські гміни (самоврядні громади) Блозев Ґурна, Конюв, Товарня і Волча Дольна вилучені зі Старосамбірського повіту і приєднані до Добромильського повіту Львівського воєводства[1].

1 квітня 1933 р. гміну Пацлав Добромильського повіту Львівського воєводства ліквідовано, а її територію приєднано до сільської гміни Кальварія Пацлавська того ж повіту і воєводства.[2]

15 червня 1934 р. місто Хирів і села Банковіце з присілком Сушиця Мала, Ґродовіце, Лібухова, Поляна, Росохи, Слохинє, Сушица Вєлька, Терло Рустикальне і Терло Шляхецке передане з Самбірського повіту до Добромильського[3].

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни[4] внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

У склад повіту входили такі гміни:

Добромильський повіт

Сільські гміни (в 1934 році)

Ґміни, позначені (П) — повністю або частково передані Польщі в 1945 році.

Міста

1 квітня 1939 р. села Брижава і Липа передано з ґміни Бірча до ґміни Жогатин.[5]

СРСР[ред.ред. код]

У середині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР правобережна частина Березівського повіту в ході утворення Дрогобицької області включена до Добромильського повіту[6]. 17 січня 1940 року територія Добромильського повіту поділена на Бірчанський, Добромильський і Хирівський райони Дрогобицької області.[7] В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. В березні 1945 року, в рамках підготовки до підписання Радянсько-польського договору про державний кордон зі складу Дрогобицької області більша частина повіту була передана до складу Польщі (окрім міст Добромиль і Хирів, ґмін Нове Място, Банковіце і Стажава та східних частин ґмін Добромиль, Кросьцєнко і Новосюлкі Дидиньскє).

Населення[ред.ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 67% населення повіту[8].

У 1939 році в повіті проживало 102 230 мешканців (68 660 українців-грекокатоликів — 67,16 %, 7 030 українців-латинників — 6,88 %, 17 070 поляків — 16,7 %, 690 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,68 %, 7 680 євреїв — 7,51 % і 1 100 німців та інших національностей — 1,08 %)[9].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 85 007 населення ніби-то було аж 35 945 (38,24%) поляків при 52 463 (55,81%) (56,24%) українців, 4 997 (5,32%) євреїв і 358 (0,3%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), шематизмам і національним пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Поселення[ред.ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 11 березня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[10]:

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1927 r. o wyłączeniu gmin Błożew Górna, Koniów, Towarnia i Wołcza Dolna z powiatu starosamborskiego w województwie lwowskiem, i o włączeniu ich do powiatu dobromilskiego w temże województwie. (пол.)
  2. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 lutego 1933 r. o zniesieniu gminy wiejskiej Pacław w powiecie dobromilskim, województwie lwowskiem. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów samborskiego i dobromilskiego w województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 427 (пол.)
  4. Dz.U. z 1934 r. Nr 64, poz. 541 Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Добромильського повіту в Львівському воєводстві на ґміни (сільські муніципалітети) (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 20 marca 1939 r. o zmianie granic gmin wiejskich Bircza i Żohatyn w powiecie dobromilskim, województwie lwowskim. Dz.U. 1939 nr 23 poz. 148 (пол.)
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  7. http://znaimo.com.ua/Львівська_область#link11
  8. Українці. Частка у населенні повітів
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 17-20
  10. Zmiana niemieckich nazw miejscowości. „Gazeta Lwowska”, s. 2, Nr 60 z 15 marca 1939. 


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.