Добронега Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Добронега
Добронега
Княгиня Польщі
1039 — 1058
 
Народження: не раніше 1012 або 1012
Київ, Київська Русь
Смерть: 13 грудня 1087
Країна: Польща
Релігія: християнка
Хрещене ім'я: Марія
Рід: Рюриковичі
Батько: Володимир Святославич
Мати: Анна Порфірогенета[1]
Шлюб: Казимир I Відновитель
Діти: Болеслав II Сміливий[2], Владислав I Герман, Мешко Казимирович і Святослава Сватава[2]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Доброне́га Володи́мирівна (дав.-рус. Добронѣ́га, пол. Dobroniega; ? 101113 грудня 1087[3]) — руська князівна, княгиня Польщі (10391058). Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Володимира Святославича. Молодша сестра Ярослава Мудрого. Дружина польського князя Казимира I з династії П'ястів1039). Мати короля Польщі Болеслава ІІ.

Імена[ред. | ред. код]

  • Доброне́га Володи́мирівна, або Доброні́га Володи́мирівна (дав.-рус. Добронѣга, пол. Dobroniega) — в українській історіографії з іменем по батькові.
  • Доброгніва — у російських джерелах[4].
  • Марі́яхрещене ім'я.
  • Доброне́га-Марі́я Володи́мирівна — комбіноване ім'я[3].
  • Марі́я-Доброне́га , або Марі́я-Доброгні́ва — комбіноване ім'я.
  • Марія Київська — у західній історіографії за назвою князівства[5][6].

Біографія[ред. | ред. код]

За припущенням Леонтія Войтовича Добронега народилася не пізніше 1011 року. Вважається, що вона була донькою київського князя Володимира та його дружини Анни, сестри візантійських імператорів Василя II та Костянтина VIII. Не виключають того, що її матір'ю була інша жінка Володимира. Також є версії, що батьком Добронеги був Борис Володимирович[3], і тоді вона є не сестрою, а племінницею Ярослава Мудрого. У руських джерелах про неї практично немає відомостей, більшість відомостей зосереджені у тогочасних польських джерелах, хоч там часто немає її імені при констатації факту одруження з польським князем Казимиром[4][7].

1041 року[8] Ярослав Мудрий видав Добронегу заміж за польського князя Казимира І Відновителя, чим врятував Польщу від розвалу і підпорядкування Священній Римській імперії.

Від шлюбу з Казимиром Добронега мала четверо синів — Болеслава (10421081), Владислава Германа (10431102), Мєшка (10451065) й Отто (10461048), дочку Святославу (10441126). Після смерті чоловіка 28 листопада 1058, новим князем Польщі став її старший син — Болеслав II Сміливий. Княгиня зберігала значний вплив на нього[3].

Добронега померла 1087 року[3]. Але скоріше за все вона залишилась у католицтві після «Великої Схизми» 1054 року.[4][9]

Сім'я[ред. | ред. код]

Болеслав II Сміливий (10421081) — князь (10581076) і король Польщі (10761079)[3].
Владислав I Герман (10431102) — князь Польщі (10791102)[3].
Мешко (10451065) — гіпотетичний князь куявський (10581065)
Оттон (1046 (1047)-1048)
Святослава (10441126) — дружина чеського князя і короля Вратислава II, перша королева Чехії.

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Ігор, князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Ольга, княгиня київська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Малуша, ключниця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Добронега, княгиня польська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Костянтин VII, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Роман II, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Олена, візантійська імператриця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Анна, візантійська царівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Кратер, корчмар
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Феофано, візантійська імператриця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Добронегу Володимирівну зобразили на марковому аркуші 2016 року «Київські князівни на престолах Європи».
  • У 2020 р. у польському Слушкуві біля Каліша археологи знайшли 6,5 тис. срібних монет у лляних мішечках, злитки срібла, фрагменти свинцю, а також золоті персні. Одна з каблучок належала Марії- Добронезі[10] — дочці київського князя Володимира Святославича.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Анна // Русский биографический словарьСПб: 1900. — Т. 2. — С. 154–155.
  2. а б Lundy D. R. The Peerage
  3. а б в г д е ж Войтович 2000.
  4. а б в Морозова 2016: 909.
  5. Osw. Balzer «Genealogia Piastow» (Краков, 1895)
  6. Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Poznań 2004. — ss. 131—139.
  7. RUSSIA, RURIKID. DOBRONEGA MARIA Vladimirovna [Архівовано 7 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. Войтович називає 1042 рік. Польські джерела — 1041 рік.
  9. М. Грушевский «Iсторiя Украiнi Руси», II, Львів, 1905
  10. На одному з перснів є напис кирилицею: “Господи, допоможи своїй служниці Марії”. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 26 грудня 2020. 

Джерела[ред. | ред. код]

Монографії[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

  • Назарко І. Доброніга — дочка святого Володимира Великого // Analecta ordinis S.Basilii Magni. — Vol.2 (8). — Fasc.3-4. — Romae. — 1956. — C.319-324.
  • Баумгартен H.A. Добронега Владимировна, королева польская, дочь св. Владимира // Благовест. — Париж. — 1930. — № 2-3. — С. 102—109.
  • Морозова Л. Великие и неизвестные женщины Древней Руси // Litres, 21 окт. 2016. C. 909

Довідники[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]