Доброслав Судич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Доброслав Судич - галицький, боярин.

Мав досить складні стосунки з правителем Галича, Романом Мстиславовичем, про що розповідає літописець: "возгордився так, що й на землю не дивиться". Але, у 1233р. разом з іншими можновладцями Доброслав Судич став на бік Романового сина, князя Данила в його боротьбі з угорським королевичем Андрієм за галицький престол, за що і отримав у володіння Коломию з її солевидобування. Літопис зазначає, що з часом захопив усе Дністровське Пониззя. Доброслав був сином боярина Судислава, літописець позначає Судича, як "попів онук".

Доброслав володів Дністровським Пониззям з його столицею в Бакоті та був союзником Болохівських князів. У 1241 р. на Пониззі спалахнуло селянське повстання, що поширилось згодом на всю Галичину.

Доброслав Судич був яскравим виразником вічового права Західної Русі та противником втсановлення на Заході монархічної форми правління подібної до Залісся та пізнішої Московщини. Так, літопис зображає Доброслава таким собі свавільником, узурпатором та грабіжником. Нам видається це надзвичайно тенденційним та написаним в угоду княжій політиці та централізацію влади і відхід від вічового права. Натомість, в самому літописі можемо побачити, що Доброслава Судича, який був останні керманичем Боярської Думи, підтримував народ, вільні люди. Він разом з усім складом ради провів відкриту політичну акцію проти князя, з’явившись за його викликом в одній сорочці з галичанами, що супроводжували його за князівським звичаєм.