Добротвір
смт Добротвір | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Кам'янка-Бузький район |
Рада | Добротвірська селищна рада |
Код КОАТУУ: | 4622155300 |
Основні дані | |
Засноване | 1951 |
Статус | із 1959 року |
Площа | 2.87 км² |
Населення | ▼ 6399 (01.01.2017)[1] |
Густота | 2249,8 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80411 |
Телефонний код | +380 3254 |
Географічні координати | 50°12′20″ пн. ш. 24°23′07″ сх. д. / 50.20556° пн. ш. 24.38528° сх. д.Координати: 50°12′20″ пн. ш. 24°23′07″ сх. д. / 50.20556° пн. ш. 24.38528° сх. д. |
Водойма | річка Західний Буг |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Добротвір |
До станції: | 3 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 48 км |
- автошляхами: | 51 км |
Селищна влада | |
Адреса | смт. Добротвір |
Карта | |
|
Добрóтвір — селище міського типу Кам'янка-Бузького району Львівської області України.[2][3] Раніше Добротвором називалось село Старий Добротвір.
Історія[ред. | ред. код]
Селище починало забудовуватись разом із Добротвірською тепловою електростанцією 1951 року. Перша турбіна працювала вже через п'ять років. У 2010 на електростанції працювало 1 633 працівники. Добротвірська теплова станція — найбільше в області електропідприємство, первісток на Західній Україні, 50 відсотків виробленої електроенергії експортується до Польщі понад десять років і дає 60 відсотків бюджету району. 85% електроенергії виробляється на вугіллі Львівсько-Волинського басейну (Червоноград), для виробництва решти використовується газ.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Уся інфраструктура містечка створювалась завдяки фінансовій підтримці ДТЕС. Місцевість, де підводився Добротвір, була аж надто заболочена.
У Добротворі розташована одна з найбільших шкіл області, де навчається понад 1300 учнів. Є ще музична школа, два дитсадки на 300 дітей, Добротвірський професійний ліцей, а також спортивна школа (одна з найсильніших в Україні по байдарках та каное), серед випускників якої — срібний олімпійський призер на байдарках-каное Михайло Сливинський та чимало майстрів спорту.
Селище Добротвір має свій історико-краєзнавчий музей, заново відкритий по вул. Спортивній, 2, де з перших днів господарює Йосип Брикайло, історик, який зібрав експонати з найдавніших часів.
Також у Добротворі діє бібліотека ім. В. Петраха[4], яку відкрили 28 квітня 2003 року. Приміщення бібліотеки було збудовано на кошти жертводавця, колишнього мешканця селища Добротвір Василя Петраха. Є Народний дім (Будинок культури), де працює шістнадцять різних гуртків творчості. Двом колективам присвоєно звання «Народний», одному — «Зразковий».
Містечко є багатоконфесійним. Є церкви: Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ; святих Петра і Павла УПЦ Київського Патріархату; Дім Молитви. Римо-католики доїжджають в село Старий Добротвір, де є діючий костел святого Станіслава та святого Яна з Дуклі.
У Добротворі створено чимало громадських організацій, найвідоміша це Перспектива плюс[джерело?].
Улюбленим місцем відпочинку мешканців є Добротвірське водосховище на річці Західний Буг.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Йосип Петрович Павлів — російський і український письменник, народився в Добротворі.
- Михайло Ярославович Сливинський — радянський, український і польський весляр на каное, дворазовий срібний призер Олімпійських ігор (Сеул, 1988 та Барселона, 1992), багаторазовий чемпіон світу, чемпіон Європи. Заслужений майстер спорту СРСР (1990).[5]
- Слівінський Олексій Ярославович— український весляр на байдарці, чемпіон світу (2003) та багаторазовий медаліст чемпіонатів світу та Європи.[5]
- Маїк Олег Васильович (нар. 23 жовтня 1994, Добротвір) — український футболіст, нападник «Динамо-2»
- Загасайло Сергій Володимирович (* 1991) — український воїн
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Сайт Добротвора. Архів оригіналу за 5 жовтень 2018. Процитовано 5 січня 2014.
- ↑ Облікова картка Добротвора на сайті Верховної Ради України. Процитовано 5 січня 2014.[недоступне посилання з липень 2019]
- ↑ Бібліотека ім. В. Петраха у Добротворі | Львівська Освітня фундація. lef.org.ua. Архів оригіналу за 2014-11-18. Процитовано 2016-01-14.
- ↑ а б Федерація Каное України. Процитовано 5 січня 2014.
|
|