Добрянський Володимир Казимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Казимирович Добрянський
Володимир Добрянський.jpg
Народився 12 грудня 1966(1966-12-12)[1] (54 роки)
Городок, Заліщицький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність поляк[2]
Місце проживання Нагірянка
Діяльність археолог, краєзнавець
Alma mater ЧНУ імені Юрія Федьковича
Членство Наукове товариство імені Шевченка, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури і Національна спілка журналістів України

Володимир Казимирович Добрянський (нар. 12 грудня 1966, с. Городок, нині Україна) — український науковець, археолог, спелеолог, дослідник старожитностей, фортифікацій та топоніміки. Поряд з західноукраїнськими дослідниками XIX поч. XX ст. Як Антоній Шнайдер та Богдан Януш він «Останній з могікан» альтруїст серед сучасних краєзнавців, для котрого дослідження, вивчення, охорона та збереження старожитностей є справою всього життя. Член Українського товариства охорони пам‘яток історії і культури (1981), Наукового товариства імені Шевченка (2000), Національної спілки журналістів України (2016—2020). Співзасновник ГО «Альтернатива-Чортків». Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Добрянський народився 12 грудня 1966 року в селі Городок Заліщицького району (нині Заліщицька міська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна) у сім`ї службовців. Походить із давнього роду польської шляхти гербу Сас.

Закінчив історичний факультет Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича (1994, нині Національний університет). Працював на посадах вчителя історії на Чортківщині, секретарем Історико-просвітницького товариства «Меморіал», науковим працівником Тернопільського обласного краєзнавчого музею, Чортківській централізованій бібліотечній системі, старшим науковим працівником Чортківського комунального краєзнавчого музею.

У 1985—1987 роках проходив службу в армії. Під час проходження строкової військової служби в складі військової частини 3238 приймав участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (квітень — травень 1986, листопад 1986 — січень 1987). Учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор більше 100 наукових публікацій в фахових виданнях та численних краєзнавчих і публіцистичних статей у пресі.

Виявив та дослідив:

  • більше 100 археологічних пам`яток на території Заліщицького, Борщівського, Бучацького, Чортківського, Гусятинського та Теребовлянських районів,
  • біля 30 об‘єктів оборонних фортифікацій (городища, замки, редути, люнети) в Добровлянах, Лисичниках, Бедриківцях, Білій, Шманьківцях, Шершенівці, Звенигороді, Яблунові, Коцюбинцях;
  • біля 50 невідомих раніше печер в Городку, Зозулинцях, Касперівцях, Чорткові, Угрині, Шманьківцях та інших населених пунктах Тернопільщини.

Інший напрям діяльності — дослідження і вивчення давніх реліктів давньослов`янської лексики які відображені у топоніміці краю – а на підставі археологічних обстежень місцевостей, по них можна можна реконструювати давні ойконіми (населені пункти).

У 2019 році на 40-ка метровій висоті башти Чортківського костелу виявив детонатор шрапнельного снаряду, по його траєкторії польоту визначив місце розташування полку Кирила Карася під час Чортківської офензиви (7—28 червня 1919 року).

13 квітня 2021 року разом з директоркою Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Мариною Ягодинською, археологом Василем Ільчишиним та іншими розкопав поховання кінця ІІІ тисячоліття до н.е., яке знайшли поблизу села Білий Потік на Чортківщині[3][4].

Учасник багатьох Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференцій у Тернополі, Збаражі, Вишнівці, Кременці, Львові, Винниках, Ужгороді, Києві, Переяславі, Хмельницькому, Меджибожі, Кам‘янець-Подільському, Чернівцях, Івано-Франківську.

Публікації[ред. | ред. код]

Наукові видання[ред. | ред. код]

  • Добрянський В., Археологічне обстеження скельного гроту в селі Угринь біля міста Чорткова // Археологія & фортифікація середнього Подністров'я. — Кам'янець-Подільський, 2012. — 64—67 с.
  • Добрянський В., Про археологічне обстеження дерев'яного замку XVII ст. в селі Шманьківцях на Тернопільщині // Воєнна історія України. Галичина та Закарпаття / Наук. збірник (матеріали Всеукр. наук.-практ. конференції). — Ужгород, 2014. — 5—6 червня. — С. 46—48.
  • Добрянський В. К. Про археологічно-спелеологічне обстеження в с. Улашківцях на Чортківщині // Матеріали XIV Подільської історико-краєзнавчої конференції (14-15 листопада 2014 року). — Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О .В. «Абетка», 2014. — С. 93-100.
  • Добрянський В., Про археологічне обстеження залишків оборонних споруд дерев'яного замку XVII ст. в селі Шманьківці на Тернопільщині // Нові дослідження козацької доби. — Випуск 24. — Київ, 2015. — С. 36—41.
  • Добрянський В., Нові матеріали дослідження Чортківського замку XVII століття // Жовківські читання 2015: Збірник статей третьої наукової конференції «Музей в сучасному світі» / Львівська національна галерея мистецтв. Б. Г. Возницького. — Львів : Растр, 2015. — C. 142—150.
  • Добрянський В.,. Дослідження печери «Тризуб» поблизу села Ягільниця // Подільський регіон: виклики ХХІ століття. — Тернопіль, 2017. — 56—66 с.
  • Добрянський В.,. Історія дослідження та питання антропогенного використання печер Бучацького району // Подільський регіон: виклики ХХІ століття. — Тернопіль, 2017. — 66—73 с.
  • Добрянський В., Чортківський костел святого Станіслава і домініканський монастир: становлення та Перша світова війна // Землі Опілля в історико-культурному розвитку України. Доля історико-архітектурної спадщини західноукраїнських земель у часи Першої світової війни та революційних подій 1917-1921 рр. Тези доповідей і повідомлень VI Всеукраїнської наукової конференції. 18 жовтня 2018 року / Надія Волинець, Володимир Парацій. — Бережани, 2018. — 25-27 с.
  • Добрянський В., «Чортківська офензива» та домініканський костел святого Станіслава у Чорткові: дослідження свідчень 100-річної давнини // Бережани та Бережанщина в період «Чортківської офензиви»: події, особистості, пам’ять. — Бережани, 2019. — 39—48 с.

ЗМІ[ред. | ред. код]

  • Добрянський, В. Що ми знаємо про Збруцького ідола?: Мандрівка у минуле // Чортківський вісник0. — 2010. — 6 серпня. — С. 5. — (Історія).
  • Добрянський, В. Збруцький ідол. Погляд кріз призму віків // Золота пектораль. — 2011. — № 1/2. — С. 153. — (Краєзнавство).
  • Добрянський, В. Дерев'яний замок у Шманьківцях «родом» з XVII століття / Володимир Добрянський // Голос народу. — 2013. — № 52 (20 груд.). — С. 5. — (Свідок давнини).
  • Добрянський, В. Пам'ятка давньої писемності // Голос народу. — 2012. — № 54. — С. 8. — (З історії рідного краю).
  • Добрянський, В. Там, на кручах тихоплинного Серету // Голос народу. — 2014. — № 3 (17 січня). — С. 6. — (Свідок давнини).
  • Добрянський, В. Нові аспекти дослідження Чортківського замку // Голос народу. — 2014. — № 30 (18 липня). — С. 5. — (Спадщина).
  • Добрянський, В. Боярська срібна печатка ХІV ст. із Чортківщини // Голос народу. — 2014. — № 52 (12 грудня). — (Знахідка).
  • Добрянський, В. Перстень невідомого мага // Вільне життя плюс. — 2015. — № 1 (6 січня). — С. 5. — (Трошки археології).
  • Добрянський, В. Відгомін римських часів // Голос народу. — 2015. — № 18 (15 травня). — С. 10. — (Знахідка).
  • Добрянський, В. Печера Лисеня поблизу Шманьківців: пошук невідомого // Голос народу. — 2017. — № 5 (3 лютого). — С. 5.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вікіпедія / за ред. Вікіспільнота — 2001.
  2. Добрянський, В. Знищується пам’ятка національного значення Чортківський замок!!! SOS!!! // Золота Пектораль. — 2021. — 4 червня.
  3. На Тернопільщині знайшли поховання ІІІ тисячоліття до нашої ери на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2021. — 14 квітня.
  4. Фук, Р. На Тернопільщині знайшли поховання ІІІ тисячоліття до нашої ери / Ростислав Фук // Суспільне Культура. — 2020. — 13 квітня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg У Чорткові вирішують, що робити з будівництвом пам’ятника воякам УГА на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2019. — 8 липня.
Nuvola apps kaboodle.svg Доля Чортківського замку. Що далі? на YouTube // Незалежне. — 2020. — 18 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg На Тернопільщині знайшли поховання ІІІ тисячоліття до нашої ери на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2021. — 14 квітня.
Nuvola apps kaboodle.svg Велика руйнація чи реставрація?У Чорткові археологи бояться, що робітники знищують пам’ятку культури на YouTube // Т1 Новини. — 2021. — 10 червня.
Nuvola apps kaboodle.svg Трагічна доля Чортківсько замку Частина 1 на YouTube // Володимир Добрянський. — 2021. — 22 серпня.
Nuvola apps kaboodle.svg Трагічна доля Чортківсько замку Частина 2 на YouTube // Володимир Добрянський. — 2021. — 22 серпня.