Довбій Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Олександр Довбій
Особові дані
Повне ім'я Олександр Петрович Довбій
Народження 28 вересня 1953(1953-09-28) (65 років)
  Українська РСР Харків, Українська РСР
Зріст 179 см
Вага 71 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1972 СРСР «Локомотив» Х ? (2)
1974—1975 СРСР «Фрунзенець» С ? (8)
1975—1976 СРСР «Металіст» Х 20 (1)
1976—1977 СРСР СКА К ? (27)
1978 СРСР «Чорноморець» О 13 (1)
1979—1981 СРСР «Металіст» Х 103 (15)
1982—1983 СРСР «Фрунзенець» С ? (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1990—1991 СРСР «Металіст» Х тренер
1994 Україна «Металіст» Х в.о.гл.тренер
1994—1995 Україна «Хімік» Ж тренер
1996—1997 Україна «Нафтовик» О гл.тренер
1997—1998 Україна «Зірка» К гл.тренер
1998 Україна «Ворскла» гл.тренер
1999—2000 Україна «Металіст» Х тренер
2001 Україна «Спартак» С гл.тренер
2002 Росія «Анжі» тренер
2003 Росія «Сокіл» С тренер
2003—2004 Україна «Зоря» Л гл.тренер
2005—2006 Україна «Харків-2» гл.тренер
2006—2007 Україна «Газовик-ХГВ» гл.тренер
2009 Молдова «Олімпія» Б гл.тренер
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олекса́ндр Петро́вич Довбі́й (нар. 28 вересня 1953, Харків) — колишній український футболіст, нападник. Після завершення ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Першою командою Олександра Довбах став херсонський «Локомотив». У 19741975 роках виступав за «Фрунзенець» з Сум, після чого повернувся до Харкова. У 1976 році був призваний в армію і виступав за армійський клуб з Києва, що грав у другій лізі, де в 1977 році, забивши у ворота суперників 18 м'ячів, став одним з головних бомбардирів команди в сезоні, відставши від найкращого бомбардира турніру, свого одноклубника Миколи Пінчука на два м'ячі.

Після служби в армії провів сезон в одеському «Чорноморці». У 1979 році повернувся в рідне місто, де протягом трьох сезонів виходив на поле у ​​футболці «Металіста», з яким в 1981 році став переможцем турніру першої ліги, завоювавши путівку у вищий дивізіон. Закінчував ігрову кар'єру в сумському «Фрунзенці». В 1982 році закінчив ХНПУ ім. Г. Сковороди.

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

Завершивши активні виступи у великому футболі, з 1983 по 1989 рік працював викладачем кафедри футболу Харківської філії Київського державного інституту фізичної культури та тренером викладачем Харківського державного вищого училища № 1.

У 19901991 роках, працював у тренерському штабі харківського «Металіста», а в сезоні 19931994 був головним тренером команди. Пізніше обіймав посаду другого тренера в житомирському «Хіміка». У сезоні 19931994 тренував команду «Нафтовик» з Охтирки, потім очолював клуби вищої ліги «Зірка» (Кіровоград) та «Ворскла» (Полтава). З полтавським клубом брав участь в іграх за Кубок Інтертото.

У 1999 році повернувся до Харкова, де був асистентом у тренував «Металіст» Михайла Фоменка. У 2002 році Леонід Ткаченко, який очолював російський клуб вищої ліги «Анжі», запросив Довбія до тренерського штабу своєї команди. У 2003 році перше коло чемпіонату Олександр Петрович провів вже в саратовському «Соколі», після чого повернувся в Україну, очоливши луганську «Зорю», зумівши зберегти клубу прописку в першій лізі.

У 2005 році році повернувся до Харкова, де тренував місцеві клуби другої ліги «Харків-2» та «Газовик-ХГВ». У 2009 році працював у молдовському клубі «Олімпія» з міста Бєльці, але в червні залишив тренерський пост.

З 2009 по 2011 рік працював у В'єтнамі, де був головним тренером і одним із творців національної футбольної академії PVF[1].

З жовтня 2011 займає посаду спортивного директора футбольного клубу «Олімпія» (Бєльці).

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Тренер, фіналіст кубка України: (1992)
  • Переможець першості першої ліги СРСР: (1981)
  • Володар Кубка УРСР: (1976)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]