Очікує на перевірку

Довгаль Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Довгаль Олександр Михайлович
Народження27 січня 1904(1904-01-27)
Дебальцеве, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть12 березня 1961(1961-03-12) (57 років)
 Харків, Українська РСР, СРСР
Країна Російська імперія
 СРСР
Жанрграфіка і ілюстрація
НавчанняХарківський художній інститут (1929) і Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Діяльністьхудожник
Відомі учніПікалов Микола Лаврентійович
ЧленНаціональна спілка художників України
Нагороди
заслужений діяч мистецтв УРСР

Олекса́ндр Миха́йлович Довга́ль (нар. 27 січня 1904, Дебальцеве — пом. 12 березня 1961, Харків) — український радянський графік, член Асоціації революційного мистецтва України у 19251932 роках та Харківського відділення Спілки художників України з 1938 року; заслужений діяч мистецтв УРСР з 1951 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 [27] січня 1904(19040127) року на станції Дебальцеве Бахмутського повіту, Катеринославської губернії, Російської імперії (нині Донецька область, Україна). У 19221929 роках навчався у Харківському художньому інституті у Івана Падалки, Олексія Маренкова, Семена Прохорова.

У 19201930-ті роки працював у сатиричних журналах «Безвірник», «Глобус», «Червоний перець». У 19311933 роках викладав у Харківському художньому технікумі. У роки німецько-радянської війни створював агітаційні плакати. У 19401950-ті роки працював у газеті «Соціалістична Харківщина», у 1955 році — у журналі «Піонерія», співпрацював із видавництвами як ходожник-ілюстратор. Член ВКП(б) з 1949 року.

Помер у Харкові 12 березня 1961 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкової й книжкової графіки, плаката. Серед робіт:

ліногравюри
  • «Естакада» (1923);
  • «Попільниця» (1926);
  • «Розподіл пайка» (1927);
  • «І. Франко з вуглярем» (1955);
серії літографій
  • «Соціалістичний Харків» (1934—1937);
  • «Класики світової культури» (1939—1960);
  • «Шляхами війни» (1942—1944);
кольорові літографії
  • «Т. Шевченко пише автопортрет» (1939);
  • «Т. Шевченко в Петербурзі серед представників літератури, мистецтва і науки» (1939);
серія акварелей
  • «Суворовці» (1945–48);
портрети
  • «Художник Й. Дайц» (1944);
  • «Прозаїк М. Сказбуш» (1945);
  • «Поет А. Малишко» (1948);
шаржі
  • «Художник Д. Шавикін пише автопортрет» (1945);
  • «Автошарж» (1948);
серія естампів
  • «На будівництві Дніпрогесу» (1929—1932);
плакати
  • «Впіймали на гарячому вчинку — дамо по загривку!» (1920—1930-ті);
  • «Примусимо куркуля здавати хліб державі» (1930);
  • «Містери з безробіття мають дивіденди» (1931);
  • «Все для фронту» (1941);
  • «От де, люди, наша слава, слава України» (1942);
  • «В лещатах» (1944);
  • «Відбудуємо рідний Донбас» (1947);
серія плакатів на тексти Тараса Шевченка
  • «Вражою злою кров'ю волю окропіте!» (1942).
ілюстрації до

Учасник всеукраїнських, всесоюзних і міжнародних виставок з 1927 року. Персональні виставки відбулися у Харкові у 1940, 1958 роках; Києві у 1958 році; Чугуєві у 1959 році.

Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Дніпровському, Сумському, Миколаївському, Харківському, Лебединському, Одеському художніх музеях.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]