Довган Ярослав Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ярослав Довган
Народився 5 березня 1956(1956-03-05) (66 років)
Микитинці, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність Поет, редактор

Ярослав Довган (нар. 5 березня 1956, Микитинці, Івано-Франківська область, Івано-Франківська міська рада) — український поет-вісімдесятник, редактор. Автор численних збірок поезії.

Біографія[ред. | ред. код]

1973-го закінчив Угорницьку середню школу. Від 1974-го до 1976 року служив в армії.

1982-го закінчив Літературний інститут ім. О. М. Горького (відділення поезії, семінар Є. А. Долматовського), здобувши фах літературного працівника.

Від 1982-го до 1992 року працював редактором Івано-Франківського облполіграфвидаву. Від 1992-го до 1997-го — редактор книжкової бібліотечки журналу «Перевал», кореспондент обласного телебачення «Галичина». З 1997 року — редактор, головний редактор івано-франківського видавництва «Лілея-НВ».

2004-го за підсумками Форуму видавців у Львові — найкращий редактор року.

Першого вірша надрукував 23 березня 1974 року в районній газеті «Вперед».

Деякі вірші перекладено шведською, естонською, словацькою, російською і англійською мовами.

Упорядкував вибране Петра Мідянки «Срібний прімаш» і Василя Стефаника «Майстер».

Бібліографія[ред. | ред. код]

Номерні збірки:

  • Числобог (1989)
  • 1999 (1997)[1]
  • Спостережник (2004)
  • Посіяна до часу торба з сухарями (2006)
  • Райський птах в осінньому саду (2009)
  • Ось і моя оаза (2012)
  • На сьоме небо по живущу барву (2013)
  • Смарагдові летовища (2015)[2]
  • Голка (2020)[3]

Збірки вибраного:

  • Спостережник (2004)
  • На сонячному боці (2015)

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ігор Бондар-Терещенко «Орґазм на долоні», рецензія на видання: Ярослав Довган. Вірші. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. 36 с. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  2. Василь Бабій. Поет на сонячному Боці // Галицька Просвіта. — № 9 (583), 3 березня 2016. — С. 4. Архівовано з джерела 28 січня 2022. Процитовано 28 вересня 2020.
  3. Христофор Груша (13 лютого 2020). Гострота самоти. Голос України. Архів оригіналу за 14 лютого 2020. 
  4. Лауреати обласної імені В. Стефаника та міської імені І. Франка літературних премій 2018 року: експрес — інформація [Архівовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.] / уклад. Бідичак Я. Д.; ред. Ребрик Г. М.; відп. за вип.. Шаган С. Я.; Івано-Франківська обласна бібліотека для юнацтва. — Івано-Франківськ, 2018. — 12с.
  5. Видавничий бізнес: погляд журналіста, видавця, вченого / М. С. Тимошик. – Київ : Наша культура і наука, 2005. — С. 165

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ярослав Довган // Вісімдесятники: Антологія нової української поезії [Архівовано 28 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упор. І. Римарука; передм. М. Рябчука. — Едмонтон: Вид-во Канадського ін-ту українських студій, 1990. — С. 201
  • Баран Є. Парадокси Я. Довгана: про книгу «С-п-о-с-т-е-р-е-ж-н-и-к» / Є. Баран // Захід. кур'єр. — 2004. — 12 серп. — С. 12.
  • Микицей М. З цими рядками вірили у безсмертя: про кн. Я. Довгана «Райський птах в осінньому саду» / М. Микицей // Захід. кур'єр. — 2010. — 25 листоп. — С. 16
  • Довган Ярослав [Архівовано 22 січня 2020 у Wayback Machine.] // Плерома: Мала українська енциклопедія актуальної літератури: часопис з проблем культурології, теорії мистецтва, філософії. — Івано-Франківськ, 1998. вип. 3. — С. 51