Перейти до вмісту

Довга хода (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Довга хода
англ. The Long Walk Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанргорор[1][2][…], фільм-трилер[1][4], науково-фантастичний фільм[1][2][5], фільм-антиутопіяd і антиутопія Редагувати інформацію у Вікіданих
РежисерФренсіс Лоуренс[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПродюсерРой Ліd[1], Steven Schneiderd[1] і Френсіс Лоуренс[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристJT Mollnerd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
На основіДовга прогулянка Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Cooper Hoffmand[1], Девід Джонссонd[1], Марк Гемілл[1], Garrett Wareingd[1], Joshua Odjickd[1], Чарлі Пламмер[1], Ben Wangd[1], Роман Девіс[1], Джуді Ґрір[1], Джош Гамільтонd, Tut Nyuotd[1] і Jordan Gonzalezd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорДжо Віллемсd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторJeremiah Fraitesd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КінокомпаніяVertigo Entertainmentd[1], New Line Cinema[1] і Lionsgate Films[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дистриб'юторLionsgate Films, Metropolitan Filmexportd[1] і ADS Serviced[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість108 хв.[2][1][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США Редагувати інформацію у Вікіданих
Рік2025
Кошторис20 000 000 $ Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 10374610 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Довга хода» (англ. The Long Walk) — американський антиутопічний фантастичний фільм жахів режисера Френсіса Лоуренса за сценарієм Дж. Т. Моллнера. Адаптація однойменного роману Стівена Кінга 1979 року.

У антиутопічній Америці головною розвагою слугує «Довга хода», під час якої 50 хлопчиків-підлітків без відпочинку йдуть уздовж американського маршруту № 1 у супроводі солдатів. Якщо вони йдуть надто повільно, то отримують попередження. Після трьох попереджень вони будуть розстріляні. Останній, хто виживає та приходить до фінішу, отримує велику суму грошей і «Приз» на свій вибір.

Синопсис

[ред. | ред. код]

У альтернативному XX столітті, після війни, США перебувають у скрутному економічному становищі. Тоталітарний військовий режим щороку в травні влаштовує змагання «Довга хода» з метою натхнення патріотизму та «поваги до праці». 50 підлітків, по одному з кожного штату, обираються для змагання випадковим чином з-поміж добровольців. Їм дають пайок харчів і води, щоб пройти без зупинок у супроводі озброєних солдатів, що транслюється в прямому ефірі по телебаченню. Ті, хто йдуть надто повільно чи зупиняються, отримують 3 попередження, після чого їх застрелюють. Переможець отримує багато грошей і право на здійснення одного бажання. Хоча виживе тільки один, охочі ризикнути завжди знаходяться в надії розбагатіти самим чи забезпечити свої родини.

Реймонд «Рей» Ґерреті зі штату Мен вирішив узяти участь після смерті батька. Мати везе його до місця старту, вмовляючи передумати. Рей непохитний у своєму рішенні, він прощається з матір'ю та знайомиться з іншими учасниками, включаючи Пітера «Піта» МакВріса, Біллі Стеббінса, Артура «Арта» Бейкера, Коллі Паркера, Гері Барковича, Генка Олсона та Річарда Гаркнесса. За змаганням щороку наглядає таємничий Майор. Він хвалить учасників за сміливість, оголошує правила та вручає бейджики з номерами. Майор пояснює, що країна перебуває в скруті через «лінощі», а учасники, незалежно від результату, покажуть приклад завзятості.

Маршрут пролягає через занедбані, майже безлюдні регіони. Першого дня Рей знайомиться з іншими учасниками «Довгої ходи» й дружиться з Пітом. Баркович заробляє 3 попередження, зав'язуючи шнурівки, але за правилами потім отримує їх скасування, пройшовши 3 години без зупинок. Томаса Керлі застрелюють першим, коли він зупиняється через судому. Баркович провокує Ранка на бійку, той падає і його страчують. Решта учасників цураються Барковича.

Хода продовжується і вночі. Піт розповідає, що хоче використати своє бажання з метою покращити світ. Бажання Рея — це отримати гвинтівку, щоб убити Майора й помститися за страту свого батька. Піт намагається відмовити Рея від цього, та Рей сприймає його позицію як нещиру. Декілька підлітків падають і їх страчують. Рей після цього примирюється з Пітом.

Зранку вбивають ще учасників. Піт підбурює решту лаяти організаторів (що не заборонено правилами). Під вечір починається дощ, Рей і Піт ідуть, підтримуючи один одного. Вони знову обговорюють свою мотивацію. Генк марить і намагається напасти на солдатів, вони стріляють і лишають його стікати кров'ю. Дізнавшись, що Генк вже одружений, хлопці обіцяють надіслати виграні гроші його вдові. Баркович розкаюється у смерті Ранка та благає, щоб його прийняли до гурту. Рей погоджується взяти його, та невдовзі у Барковича трапляється психічний зрив, і він смертельно пробиває собі горло ложкою.

Залишаються Рей, Піт, Стеббінс, Арт і Коллі. Йдучи рідним містом Фріпорт, Рей помічає матір і біжить до неї, вибачаючись за участь у змаганні. Його мало не вбивають за те, що він зійшов з дороги, але його тягне назад Піт. Коллі краде гвинтівку та стріляє в солдата, а потім застрелюється. У Арта виникає внутрішня кровотеча, він дякує Піту та Рею за те, що вони його підтримували, спиняється та гине. Стеббінс, який захворів, зізнається Рею та Піту, що він один із багатьох незаконнонароджених синів майора, і прагнув використати своє бажання, щоб його прийняли вдома. Він теж зупиняється, залишивши Рея та Піта останніми двома мандрівниками.

Минуло 5 днів, за які учасники подолали 300 миль. Рей і Піт виходять на фінішну пряму, де їх зустрічає великий натовп. Піт сідає, але Рей піднімає його на руки та заохочує продовжувати йти. Потім Рей зупиняється, визнавши, що для нього хода була примарним шансом, а Піт, як той казав раніше «йшов усе життя». Майор особисто страчує Рея та вітає Піта як переможця. Коли його просять висловити своє бажання, Піт просить гвинтівку. Майор дозволяє, вважаючи, що переможець нікого не вб'є, маючи гроші. Та Піт застрелює Майора, розвертається і продовжує йти.

Акторський склад

[ред. | ред. код]
Актор Роль
Купер Гоффман[en] Реймонд Ґерреті Реймонд Ґерреті
Девід Джонссон[en] Пітер МакВріс Пітер МакВріс
Гаррет Ворейнг[en] Стеббінс Стеббінс
Марк Гемілл Майор Майор
Чарлі Пламмер Ґері Баркович Ґері Баркович
Бен Ван[en] Генрі Олсон Генрі Олсон
Роман Ґріффін Дейвіс Артур Бейкер Артур Бейкер
Джуді Ґрір Місіс Ґерреті Місіс Ґерреті

Виробництво

[ред. | ред. код]

У 1988 році Джордж А. Ромеро розглядався як режисер екранізації, але проєкт так і не було реалізовано[7]. 2007 року Френк Дарабонт отримав права на екранізацію роману[8]. Він планував зробити його малобюджетним[9]. У квітні 2018 року New Line Cinema мала намір адаптувати фільм, а Джеймс Вандербільт був залучений до написання сценарію та продюсування фільму разом з Бредлі Фішером та Вільямом Шераком під брендом Mythology Entertainment[10]. У травні 2019 року було оголошено, що режисером екранізації стане Андре Овредал[11].

У листопаді 2023 року стало відомо, що фільм буде спродюсований Lionsgate з Френсісом Лоуренсом у ролі режисера за сценарієм Дж. Т. Моллнера[12]. 10 червня 2024 року до акторського складу приєдналися Купер Гоффман і Девід Йонссон[13]. Наступного місяця акторський склад поповнили Гаррет Варінг, Тут Нюот, Чарлі Пламмер, Бен Ван, Ізабелла Рейвен, Джордан Гонсалес, Джошуа Оджік, Роман Гріффін Девіс, Марк Гемілл і Джуді Грір[14][15].

Зйомки

[ред. | ред. код]

Основні зйомки розпочалися 24 липня 2024 року у Вінніпезі та завершилися 12 вересня[14][16].

Випуск

[ред. | ред. код]

Прем'єра відбулася 12 вересня 2025 року[17].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

На агрегаторі відгуків Rotten Tomatoes 88 % відгуків критиків позитивні. Консенсус вебсайту підсумовує: «Прониклива акторська гра Купера Гоффмана та Девіда Джонссона додають багато душі антиутопічній історії Стівена Кінга, роблячи „Довгу ходу“ випробуванням життя і смерті для її персонажів, але й захопливою поїздкою для глядачів»[18]. На Metacritic середньозважена оцінка склала 71 бал зі 100, що вказує на «загалом схвальні» відгуки[19].

Сіддхант Адлакха у Variety похвалив, що попри відчуття відкритості через недосказаність деталей світу, фільм залишається інтригуючим, якщо не відверто захопливим, протягом переважної більшої своєї тривалості. Рідко трапляються моменти, коли «Довга хода» здається повторюваною, хоча складається майже повністю з ходіння та зрідка пострілів. Це значною мірою пов'язано з тим, що фільм зосереджений на своїх персонажах, які втілюють різні світогляди, сформовані різними обставинами[20].

Венді Іде у The Observer написала, що «Довга хода» — поєднання цілої низки інших фільмів: «Голодні ігри» та «Королівська битва» зустрічаються з «Загнаних коней пристрілюють, чи не так?» і документальним фільмом «Руки на твердому тілі». «На жаль, усі ці посилання значно цікавіші та більше спонукають до роздумів, ніж цей похмурий фільм». Незважаючи на шокуючі графічні ефекти, це «неймовірно нудний матеріал»[21].

Стів Роуз у The Guardian охарактеризував «Довгу ходу» як воєнний фільм. Кінг написав роман в 1967 році, коли його тема, безсумнівно, резонувала з загибеллю чоловіків під час війни у ​​В'єтнамі. Екранізація виглядає як щось середнє між фільмом про друзів та фільмом жахів — «воєнний фільм без війни». Можливо, мораль у тому, що справжньою нагородою було здобуття друзів під час змагання. Та фільм також упускає деякі моменти, ледь про них згадавши (наприклад, трансляція змагання по телебаченню чи фізіологічні наслідки кількаденного перебування на ногах)[22].

Денис Федорук на ITC.ua схвально відгукнувся про екранізацію книги Стівена Кінга, пишучи, що у кадрі фігурують дійсно живі персонажі, а моторошні натуралістичні сцени кривавих розправ вражають. Фільм в цілому про приречених, що опинилися в пастці системи, та дружбу в конкурентному середовищі. Політичний підтекст натякає на політику Дональда Трампа з його невиконаними обіцянками та різницею між гаслом «Make America Great Again» і реальним становищем. Як і книга, фільм — це «похмуре науково-фантастичне дзеркало сучасної Америки»[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб Blanc J. AlloCiné — 1993.
  2. ↑ а б в Letterboxd — 2011.
  3. ↑ а б Metacritic — 2001.
  4. ↑ Rotten Tomatoes — 1998.
  5. ↑ The Movie Database — 2008.
  6. ↑ Terjesztésre kerülő filmalkotások és artfilmek nyilvántartása — NMHH.
  7. ↑ Lilja's Library — The World of Stephen King — Unproduced Screenplays
  8. ↑ Interview: Frank Darabont. Lilja's Library – The World of Stephen King. 6 лютого 2007. Процитовано 11 червня 2024.
  9. ↑ Frank Darabont Interview [Архівовано 2011-05-11 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Foutch, Haleigh (25 квітня 2018). Stephen King's 'The Long Walk' in Development at New Line. Collider.
  11. ↑ D'Allesandro, Anthony (21 травня 2019). André Øvredal To Direct Stephen King's 'The Long Walk' For New Line. Deadline Hollywood. Процитовано 11 червня 2024.
  12. ↑ Kit, Borys; Gajewski, Ryan (29 листопада 2023). Lionsgate Picks Up Stephen King's 'The Long Walk' with Francis Lawrence Attached to Direct (Exclusive). The Hollywood Reporter. Процитовано 11 червня 2024.
  13. ↑ D'Alessandro, Anthony (10 червня 2024). Cooper Hoffman, David Jonsson In Talks To Lead Lionsgate's Feature Take Of Stephen King's 'The Long Walk. Deadline Hollywood. Процитовано 11 червня 2024.
  14. ↑ а б Grobar, Matt (24 липня 2024). Charlie Plummer & Roman Griffin Davis Among Seven New Additions To Lionsgate's Stephen King Adaptation 'The Long Walk' As Production Begins. Deadline Hollywood. Процитовано 24 липня 2024.
  15. ↑ Grobar, Matt (25 липня 2024). Judy Greer & Mark Hamill Latest To Join Lionsgate's 'The Long Walk'. Deadline Hollywood. Процитовано 25 липня 2024.
  16. ↑ What's Filming - ACTRA. ACTRA. 13 липня 2024. Процитовано 13 липня 2024.
  17. ↑ D'Alessandro, Anthony; Goldsmith, Jill (1 квітня 2025). Lionsgate Take On Stephen King’s ‘The Long Walk’ Sets Theatrical Journey For Early September. Deadline Hollywood. Процитовано 1 квітня 2025.
  18. ↑ The Long Walk (2025) | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 22 жовтня 2025.
  19. ↑ The Long Walk Reviews. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 22 жовтня 2025.
  20. ↑ Adlakha, Siddhant (12 вересня 2025). ‘The Long Walk’ Review: A Tightly Wound Dystopian Thriller With an Excellent Cast. Variety (амер.). Процитовано 24 жовтня 2025.
  21. ↑ Wendy Ide’s pick of other films: The Long Walk, The Man ... The Observer (англ.). Процитовано 24 жовтня 2025.
  22. ↑ Rose, Steve (10 вересня 2025). The Long Walk review – Stephen King death game dystopia is the grimmest mainstream movie for some time. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 24 жовтня 2025.
  23. ↑ Рецензія на фільм “Довга хода” / The Long Walk (укр.). 14 вересня 2025. Процитовано 24 жовтня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Довга хода на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Довга_хода_(фільм)&oldid=46583156