Перейти до вмісту

Довге-Калуське

Координати: 48°59′17″ пн. ш. 24°17′58″ сх. д. / 48.98806° пн. ш. 24.29944° сх. д. / 48.98806; 24.29944
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Довге-Калуське
Школа
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Тер. громада Калуська міська громада
Код КАТОТТГ UA26060170060012101 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1287[джерело?]
Населення 871
Площа 5,96 км²
Густота населення 146,31 осіб/км²
Поштовий індекс 77345
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 48°59′17″ пн. ш. 24°17′58″ сх. д. / 48.98806° пн. ш. 24.29944° сх. д. / 48.98806; 24.29944
Середня висота
над рівнем моря 		300 м
Водойми Лімниця, Чечва, Млинівка
Місцева влада
Адреса ради 77344, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Пійло вул. Грушевського, 85
Карта
Довге-Калуське. Карта розташування: Україна
Довге-Калуське
Довге-Калуське
Довге-Калуське. Карта розташування: Івано-Франківська область
Довге-Калуське
Довге-Калуське
Мапа
Мапа

CMNS: Довге-Калуське у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Довге-Калуське — село Калуського району Івано-Франківської області. Входить до складу Калуської міської громади. Знаходиться на Прикарпатті за 2 км від траси М10 у межиріччі двох гірських річок, однією із них є Лімниця, другою — Чечва.

Історія

[ред. | ред. код]

Дату заснування села неможливо встановити через відсутність писемних документів тої сивої давнини. Довге належить до найдавніших сіл Галичини, родючі землі якої здавна були заселені слов'янським населенням і яка в VI ст. стала джерелом його розселення на Балкани. В ІХ ст. Галичина була охрещена Кирилом і Мефодієм, а в 981 р. внаслідок військового походу київського князя Володимира Святославича включена до складу Русі. Наявні ж документи з кінця XIV ст., і в них ми бачимо згадки про село. Дехто безпідставно трактує першу збережену згадку як дату заснування, хоча зміст згадки заперечує таке трактування. Перша згадка про село датується 1387 роком.[джерело?]

Село належало до королівської (державної) власності, тому згадувалося в люстраціях. У 1565 р. в селі було 17 родин: 9 селянських господарств (господарі: Гриць Старий, Іванко Вервечич, Тимко Ісайович, Яць Чорміт, Пилип Олександрович, Лазар Лущич, Вась Корнісь, Антон Чолганський, Мартин Чолганський) платили податки натурою і відробляли повинності, 1 господарство (Іван Коваль) замість податків і повинностей оплачувало грошима, піп (ім'я невідоме) тільки платив данину, а 6 підсадків (родини без землі та господарств, імена невідомі) тільки відробляли повинності[1].

У 1648 р. жителі села взяли активну участь у народному повстанні, після відходу Хмельницького були масово репресовані[2].

У 1661 р. в селі було 27 родин. В 1667 р. Калуш і прилеглі села, у тому числі Довге-Калуське, були знищені татарами. У 1720 році збудована нова церква також, як і попередня, названа святого Василія Великого.

Ця старовинна церква згоріла у 1869 р. Того ж року збудована нова церква, яка згоріла в 1911 р.[3] У березні 1914 р. перевезли дерев'яну церкву св. Архистратига Михаїла[4], престіл, Царські ворота, патериці з Калуша, тож у Довгому-Калуському і досі зберігаються ці унікальні речі[5][6]. Освятили нову церкву 14 січня 1914 р. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у місцевій церкві 4 дзвони діаметром 57, 42, 36 і 32 см, вагою 85, 39, 25 і 17 кг, виготовлені в 1893-1904 рр. Після війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[7]

Читальня «Просвіти» в селі заснована в 1904 р., вже тоді в ній налічувалося 78 членів, завідувачем був Андрій Ребега, у будинку якого і розміщувалася читальня.[8]

У 1939 році в селі проживало 960 мешканців (950 українців і 10 євреїв)[9]. Село належало до ґміни Голинь Калуського повіту Станиславівського воєводства.

В 1939—1940 р.р. побудована школа. Жителі села боролись проти німецьких і радянських окупантів у рядах ОУН і УПА, за що їх родини ув'язнювали і висилали «у віддалені райони СРСР».[10] В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Довгому-Калуському — з 56 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші).

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Калуському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Бережниця, Добровляни і Довге-Калуське.[11]

19 серпня 1950 р. рішенням Калуського райвиконкому № 301 утворено колгосп імені 1-го травня, куди загнали 186 селянських господарств. Село — 71 сім'ю (269 осіб) виселяла комуністична влада рішенням Калуського райвиконкому № 293 від 19 липня 1951 р. у Долинський район Кіровоградської області (8 сімей до колгоспу ім. Фрунзе в с. Шулявино, 14 сімей в с. Добрянка, 8 сімей у Богданівку, 6 сімей в Михайлівку і т. д.) зі спаленням НКВД залишених будівель[12]. Землі села райвиконком 17 серпня рішенням № 328 поділив між колгоспами сусідніх сіл. Найболючішим було те, що людей змушували залишати рідні домівки, городи, худобу, сільськогосподарський реманент і підписувати заяви про їхній нібито добровільний переїзд. Багато сімей, спродавши господарство, переховувалися у своїх знайомих і родичів у навколишніх селах: Тужилові, Голині, Пійлі, Новиці, Берлогах, Добровлянах тощо. Влада залишила в селі напризволяще перестарілих, немічних, одиноких, жінок із дітьми і зробила все, аби від нього не зосталося навіть згадки[13]. 9 жовтня 1951 р. райвиконком ухвалив рішення № 493 про ліквідацію сільради, а 3 листопада — рішення № 504 про передачу церкви для перебудови на приміщення для потреб будинку перестарілих та рішення № 505 про передачу школи під будинок перестарілих.

Однак більшість жителів у роки відлиги повернулися з чужого краю, відновили село, працювали за копійки в колгоспі[14]. В 1955—1959 р.р. у Довгому-Калуському був побудований нинішній Народний дім, у 1967 р. відкрито сільську бібліотеку, яку в 1979 р. перемістили в нове приміщення при фельдшерсько-акушерському пункті. В кінці 50-х — на початку 60-х, коли в країні відбувалася масова руйнація храмів, довгівцям вдалося відстояти свою церкву і не дати її знести.

На сільському цвинтарі поміж інших могил збереглися три могили колишніх священиків[15].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[16]:

Мова Кількість Відсоток
українська 870 99.78%
російська 1 0.11%
румунська 1 0.11%
Усього 872 100%

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]
  • 862 осіб у 224 господарствах (станом на грудень 2012 року).
  • Греко-католицька церква Василія Великого (храмове свято 14 січня) збудована 1916 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 764[17].
  • Народний дім.
  • Школа І ст[18]. на 50 місць.[19]
  • ФАП.
  • Бібліотека.[20]
  • Хронічно аварійний міст.[21][22]
  • У 2018 р. встановлено освітлення вулиць.[23]
  • Церква святого Василія Великого
    Церква святого Василія Великого
  • Народний дім
    Народний дім
  • Стадіон
    Стадіон
  • ФАП
    ФАП
  • Міст через Чечву
    Міст через Чечву

Вулиці

[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[24]:

  • Василя Стефаника
  • Зелена
  • Івана Франка
  • Володимира Івасюка (Колгоспна)
  • Лесі Українки
  • Новобудова
  • Тараса Шевченка

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Жерела до істориї України-Руси, т. І, стор. 89-90 — Львів, НТШ, 1895. — 311 с.
  2. ↑ Жерела до істориї України-Руси. — Львів : НТШ, 1898. — Т. IV. — С. 176—177, 214, 219, 237—238, 252.
  3. ↑ Село Довге-Калуське у цифрах, подіях, фактах. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
  4. ↑ Державний архів Івано-Франківської області, ф. 631 о. 14 спр. 485, а. 50.
  5. ↑ Історія греко-католицької церкви Святого Архистратига Михаїла м. Калуш. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 11 лютого 2016.
  6. ↑ Мандрівка Калушем. Вулиця Бандери
  7. ↑ Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. ↑ Парцей В. Андрейкова хата-читальня: на просвітницьких заходах у вихідні дні на його подвір’ї збиралося багато жителів села. Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 23 вересня 2021.
  9. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  10. ↑ "Сліз не соромлюся і не ховаю". Понівечена доля родини Андрія Мельника з Довгого-Калуського. Архів оригіналу за 26 грудня 2021. Процитовано 26 грудня 2021.
  11. ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — [Архівовано 1 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-8090-63-2
  12. ↑ Микола Коцан — війт, меценат, хранитель церкви. Архів оригіналу за 22 лютого 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  13. ↑ Довге-Калуське. Вигнання на чужину. Архів оригіналу за 11 липня 2016. Процитовано 21 червня 2016.
  14. ↑ Стара фотографія навіяла спогади про молодість у кирзаках і в коцовій хустці. Архів оригіналу за 21 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
  15. ↑ Життєписи священиків із Довгого
  16. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  17. ↑ Церква Св. Василя Великого. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016.
  18. ↑ Калуська районна державна адміністрація/Відділ освіти. Архів оригіналу за 4 грудня 2014. Процитовано 30 листопада 2014.
  19. ↑ "Мертві" душі і завищена зарплата. У школі в Довгому-Калуському провели розслідування. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  20. ↑ У бібліотеці Довгого-Калуського обвалилася стеля. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  21. ↑ У селі Довге-Калуське зруйновано міст. ФОТО. — «Вікна», 2018.07.03. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 5 липня 2018.
  22. ↑ Президент привітав мешканців Калуського району з відновленням мосту через річку Чечва. ФОТО. Архів оригіналу за 12 лютого 2022. Процитовано 12 лютого 2022.
  23. ↑ 8 кілометрів ліхтарів. У Пійлі та Довгому-Калуському зробили освітлення. ФОТО. Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  24. ↑ Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.

Фото

[ред. | ред. код]
  • Табличка на трасі М10 з помилкою назви села
    Табличка на трасі М10 з помилкою назви села
  • Знак з помилковою датою заснування
    Знак з помилковою датою заснування
  • Автобусна зупинка
    Автобусна зупинка
  • Капличка
    Капличка
  • Набережна
    Набережна
  • Сільмаг
    Сільмаг
  • Стадіон
    Стадіон
  • Місток на Пійло
    Місток на Пійло
  • Місток через Чечву
    Місток через Чечву

Посилання

[ред. | ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Довге-Калуське&oldid=45075902