Довгий будинок

Довгий будинок індіанців північно-західного узбережжя Тихого океану. Антропологічний музей Університету Британської Колумбії

Довгий будинок (англ. longhouse) — в археології та антропології тип довгого вузького будинку з одиничним приміщенням. Характерний для різних періодів історії та різних народів від доісторичної Європи та доколумбової Америки до сучасної Азії. Найбільш властивий скотарській культурі і нерідко поєднував у собі все господарство: житло, стійло для тварин і склад.

Як правило, був ранньою формою капітального дерев'яного будівництва, що включає неолітичний довгий будинок в Європі, середньовічний дартмурський довгий будинок і індіанський довгий будинок.

Європа

Відомі два ранні типи подібних будівель у Європі, що нині зникли:

• Неолітичний довгий будинок належить до періоду появи перших фермерів у центральній та західній Європі близько 5000 до н. е.;
• німецькі довгі будинки, що розкидані південно-західним узбережжям Північного моря і належали німецьким скотарям, датуються III—IV століттям до н. е. і є прабатьками пізніших середньовічних будов подібного типу в Європі.

Реконструкція довгого будинку вікінгів.

У середні віки ідея довгого будинку була поширеною, що виявилося в різних типах подібних будівель у різних куточках Європи, окремі з яких дійшли до наших днів:

• медова зала епохи вікінгів;
• англійські південно-західні варіанти в Дартмурі та Уельсі;
• англійський північний варіант у Камбрії;
• шотландський чорний будинок;
• старофризький довгий будинок, що розвинувся у фризький фермерський будинок, який, імовірно, вплинув на архітектуру німецьких східнофризьких будинків;
• довгі будинки у Франції фр. longère або фр. maison longue.

Комірчастий будинок вІзернгагені

Подальший розвиток не як єдиного простору, а як об'єднання фермерського господарства, ідея довгих будинків отримала в добу середньовіччя у вигляді німецького комірчастого будинку на півночі і особливо на північному заході Німеччини та в їхніх північних сусідів, і у вигляді кімбрійського будинку в Ютланді та Шлезвігу, та його варіанту — ютландського фризького будинку. Подібні будинки вже не мали спільного простору, але все ще об'єднували всі сфери діяльності ферми під одним дахом, завдяки поділу будинку на секції. Замість укопаних у землю стовпів, споруди будувалися на стовпах, встановлених на фундамент. Велике і міцне горище дозволяло зберігати значні запаси зерна або соломи в придатних умовах. Добре збережені зразки цих будинків датують XVI століттям.

Азія

На Борнео, в Індонезії та малайзійських штатах Сабах та Саравак, даяки будують довгі будинки Rumah panjang / Rumah Betang.

На острові Сіберут плем'я сакуддей будує довгі будинки «ума».

Див. також

• Іглу
• Тіпі
• Вігвам
• Дорсетська культура
• Кампонг (селище)
• Народна архітектура

Посилання

• Inside Austronesian Houses: Perspectives on domestic designs for living з великими розділами про довгі будинки Борнео
• Borneo (Kalimantan) — традиційне мистецтво народу каян
• Robert J. Barrett (файл датовано 6 травня 2004), «Space, repetition and collective interlocution: Psychiatric interviews in a Borneo longhouse» (pdf). Communication & Medicine 1(1) (2004), pp. 25—34.
  Докладне дослідження шизофренії, але включає дві сторінки «2. Архітектура довгого будинку: Руаї, Білік і Садау» (англ. «2. Longhouse architecture: Ruai, bilik and sadau»), з планом і фасадом; та докладні посилання
• Penom, — ескізи планування довгого будинку
• The Pagan Tribes of Borneo by Charles Hose and William McDougall
• Royal Ontario Museum longhouse village — огляд північноамериканського села з довгими будинками (Онтаріо, Канада).
  • Exhibitions & Galleries: World Culture Galleries: Gallery of Canada: First Peoples
  • Collections & Research — онлайнова збірка зображень
• The Potlatch Longhouse — потлачі та довгі будинки хайда