Довгинцеве

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
історична місцевість[d]
Довгинцеве
Кривий Ріг
Довгинцеве на карті 1930-х років.jpg
Загальна інформація
47°55′01″ пн. ш. 33°27′28″ сх. д. / 47.91694° пн. ш. 33.45778° сх. д. / 47.91694; 33.45778Координати: 47°55′01″ пн. ш. 33°27′28″ сх. д. / 47.91694° пн. ш. 33.45778° сх. д. / 47.91694; 33.45778
Район Довгинцівський район
Адмінодиниця Кривий Ріг
  • Веселотернівська волость
  • Головні вулиці вул. Кокчетавська, вул. Башкирська, вул. Серафимовича
    Транспорт
    Залізнична інфраструктура Кривий Ріг-Головний, Лісозахисна, Новоблочна
    Зовнішні посилання:
    У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim 1821193 ·R (Кривий Ріг, Веселотернівська волость)


    Довги́нцеве  (Долгінцево[1]) — історична місцевість в Довгинцівському районі Кривого Рогу. Одна з найстаріших територій міста.

    Походження назви[ред. | ред. код]

    На початку XIX ст. цар Олександр І надав землі в розпорядження капітана Долгінцова, який заснував на березі р. Саксагань сельцо Катеринівку (інша назва — Екатеринівку, Долгінцово). Від цього сельца отримала назву залізнична станція, а згодом й поселення навкруг неї. За іншою версією селище одержало назву від прізвища «Інцев», який набрався боргів.

    Історія[ред. | ред. код]

    Довгинцеве в 30-х роках XX століття

    Розвитку набуло після 1881 року, з початком будівництва Криворізької ділянки Катерининської залізниці й, власне, станції Долгінцево (сучасна назва — Кривий Ріг-Головний). Населення швидко зростало за рахунок будівельників залізниці, які потім її обслуговували.

    З 80-х років XIX століття тут діяли початкова школа, якою опікувалася поміщиця Кардабан, будинок тверезості, ринок. Забудова житла навколо станції проводилася хаотично і складалася з 1-, 2-поверхових кам'яних будинків. Учні висадили парк навколо школи, поруч стояла бесідка, де грав оркестр пожежної охорони. В 1899 році було збудовано церкву святого Олександра Невського[2].

    На 1902 рік тут діяла лікарня на 25 місць, 2-класна залізнична школа, безкоштовна бібліотека-читальня для службовців залізниці[3].

    У 1903 існував 271 двір, мешкало 2171 особа. Місце бурхливих революційних подій 1905, 1917. У 1905 році на станції зародилася перша профспілка на Криворіжжі. У грудні 1917 року діяв ревком залізничників під головуванням М. Семибратова. У травні 1919 року в приміщенні вокзалу розташовувався штаб командуючого групою військ О. Пархоменка, яка вела боротьбу проти отамана Григор'єва. Після громадянської війни тривала відбудова. У центрі селища існував пам'ятник Леніну та Сталіну, діяла залізнична школа № 26.

    У 1924 році селище Довгинцеве було перейменовано на Бухарино. Цю назву селище носило до 1936 року[4].

    Після 1936 увійшло до складу Дзержинського району. У серпні 1941 залізничне депо евакуйоване до м. Кокчетав у Казахстані. У лютому 1944 визволене в результаті запеклих боїв, у яких відзначилися війська 15 гвардійська стрілецька дивізія. У травні 1945 відбувся великий мітинг на честь Дня Перемоги.

    У 50-х почалося архітектурне формування селища. У кінці 50-х зруйновані церква святого Олександра Невського, приміщення СШ № 26. У 1965 станція перейменована на станцію Кривий Ріг-Сортувальна. З тих часів втрачено статус окремого селища. З 1979 станція має сучасну назву Кривий Ріг-Головний. У 1979 перетворене на центр Довгинцівського району, як невід'ємна частина Кривого Рогу.

    У роки СРСР історичну назву топоніму "Долгінцево" чомусь назвали "Довгинцево".

    Ринок[ред. | ред. код]

    Ринок «Довгинцеве» існує практично з моменту виникнення станції. Займає площу 7 тисяч м². Має 600 торгових місць, із них продовольчих товарів 400. Окрема ділянка для місцевих товаровиробників. Один із найдешевших ринків міста.

    Інфраструктура[ред. | ред. код]

    • готель «Домашній затишок»
    • стадіон «Локомотив»
    • Пам'ятник на братській могилі підпільників і радянських воїнів
    • Пам'ятний знак «Паровоз»
    • Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії
    • Свято-Пантелеймонівський храм
    • Храм Великомученики Дмитрія Салунського
    • Храм Олександра Невського
    • поліклініка «Довгинцеве»
    • стоматологічна поліклініка № 7
    • Палац спорту «Локомотив»
    • Криворізька Загальноосвітня Школа №88

    Кладовище[ред. | ред. код]

    Довгинцівське кладовище діяло в 19361976 рр. на території Довгинцівського району. Площа 11,2 га. Поховань 10 тис. Діє циганський сектор.

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 259
    2. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 260
    3. Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — С. 259
    4. http://kryvyirih.dp.ua/ua/st/pg/171109731906127_s/ Офіційний сайт виконкому Криворізької міської ради

    Джерела[ред. | ред. код]

    • Енциклопедія Криворіжжя. — У 2-х т./Упоряд. В. П. Бухтіяров. — Кр. Ріг: «ЯВВА», 2005
    • Мельник О. О., Балабанов С. В. Історична енциклопедія Криворіжжя — Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. — Т. 1, — 604 с.