Довжки (Славутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Довжки
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський район
Громада Ганнопільська сільська громада
Код КОАТУУ 6823982401
Основні дані
Засноване 1594
Населення 952
Площа 4,36 км²
Густота населення 218,35 осіб/км²
Поштовий індекс 30022
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°30′12″ пн. ш. 26°54′20″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
228 м
Місцева влада
Адреса ради 30022, Хмельницька обл., Славутський р-н, с.Довжки , тел. 56-4-31
Карта
Довжки. Карта розташування: Україна
Довжки
Довжки
Довжки. Карта розташування: Хмельницька область
Довжки
Довжки
Мапа

До́вжки (Должок, Довжок) — село в Україні, в Ганнопільській сільській територіальній громаді Славутського району Хмельницької області. Населення становить 952 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Безіменна, ліва притока Жарихи.

Історія[ред. | ред. код]

Писемні джерела свідчать, що у 1594-1595 роках це село знаходилося у володінні Марії Василівни, вдови Михайла Павловича, з 1599 по 1603 роки село тримали їхні сини Прокіп, Григорій та Шимон Павлович. Згадується село й у «Первинному поборовому реєстрі Острозької волості 1604 року». На 1620 рік Довжок був фільварком. Село належало колись Острозьким, пізніше перейшло до Яблоновських, їх ганнопільського ключа.

У 1887 році було там 213 домів і 1221 жителів, дерев'яна церква 1720 року. На північ від села, в лісі 200 курганів (на 1887 рік), які називали тут «татарськими». Школа церковно-приходська з 1870 року. У 1834 році село поділене між 15 вірителями на підставі черги представлених документів.

За переписом у 1911 році в Довжках було 1417 жителів, волость, фельдшерський пункт, 2 крамниці і горілчана крамниця. До великої власності належало в 1911 році 244 десятин.

Під час Голодомору у селі від голоду померло 13 чоловік.

У в часи СРСР у Довжках знаходилася центральна садиба колгоспу ім. Паризької комуни. Основним напрямом господарства було рільництво і м'ясо-молочне тваринництво,— 1,9 тис. га орної землі.

У 1940 році за успіхи в розвитку тваринництва його занесено до Книги пошани Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

Станом на 1970 рік населення села становило 1758 чоловік. Працювала середня школа, будинок культури, бібліотека; діяв фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, швейна майстерня.

У селі за післявоєнні роки споруджено і перебудовано 260 житлових будинків.

За бойові заслуги нагороджено орденами і медалями СРСР 153 жителів села.

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

На території села знайдені знаряддя праці доби міді (ІІІ тисячоліття до н.е.).

Персоналії[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]