Довідка:Рекомендації щодо транслітерування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Подано рекомендації щодо практичної транскрипції іншомовних власних назв українською мовою.[1]

Практична транскрипція англомовного тексту[ред.ред. код]

Див. також Кирилізація англійської мови.

Щоб написати літерами української абетки власну назву, написану англійською мовою, треба виконати такі дії:

1. Написати транскрипцію власної назви, скориставшись словником.

2. Подати кожен транскрипційний знак чи знакосполуку відповідною українською літерою чи буквосполукою за допомогою таблиці.

3. Скоригувати передання подовжених голосних: якщо подовженість голосного звуку спричинена наявністю літери r після відповідної цьому звукові голосної літери у слові, то українську літеру р у транслітерації відтворюємо (work — [wɜːk] — ворк).

4. Відтворити літеру р на місці англійських -r і -re в кінці слова (fire — ['faɪə] — файр).

5. Узгодити отриманий текст з нормами українського правопису за правилами.

Flag of the United Kingdom.svg Відповідник Примітки
α:
ɑ:
a
а
ʌ о на місці англійської літери о
а в усіх інших випадках
b б
v в
w у у запозичених через російську мову словах: Уеллс, Оруелл, Голсуорсі та ін.
в в усіх інших випадках
h х у запозичених через російську мову словах: хокей, хобі, хол та ін.
г в усіх інших випадках
g ґ
d д
ʤ дж
e
æ
е
ɜː
əː
ə
а на місці англійської літери а
о на місці англійської літери о
у на місці англійської літери u
е в усіх інших випадках
ʒ ж
z
ð
з
і
ɪ е на місці англійської літери е в ненаголошеному складі
й після транскрипційних знаків [а], [ə], [ɒ]
і в усіх інших випадках
j й
k к
l л
m м
n н
ŋ нґ у кінці слова
н в усіх інших випадках
ɔ
ɔ:
ɒ
o
о
p п
r р
s с
t т
θ т
u
u:
ʊ
у
f ф
ʧ ч
ʃ ш


Транскрибування італійськомовного тексту[ред.ред. код]

Flag of Italy.svg Позиція Відповідник Приклад
a На початку слова та в сполученнях літер aia, eia, oia, uia
* У дифтонгу ia
я Iazzo — Яццо
Baia — Бая
Aquileia — Аквілея
Moiano — Мояно
Завжди після ch, gh, sch та в більшості випадків після b, f, p та інших приголосних
* У дифтонгу ia
Chianciano — К’янчано
Ghiare — Ґ’яре
Piave — П’яве
Diaccetto — Дьяччето
У закінченні ia після приголосного, окрім c, cc, g, gg
* У дифтонгу ia
Lombardia — Ломбардія
Pavia — Павія
Ostia — Остія
Brescia — Брешя
Після gn, gli Romagna — Романья
Cagliari — Кальярі
а Allerona — Аллерона
Ivrea — Івреа
Asti — Асті
Perugia — Перуджа
Ghisonaccia — Ґізоначча
b б Alba — Альба
bb бб Abbadia — Аббадія
c Перед a, o, u та приголосними к Caserta — Казерта
Falconara — Фальконара
Cuneo — Кунео
Cremona — Кремона
Перед e, i ч Cesena — Чезена
Montalcino — Монтальчіно
Ciampino — Чампіно
cc Перед a, o, u та приголосними кк Lucca — Лукка
Roccolino — Рокколіно
Caccuri — Каккурі
Acclavio — Акклавіо
Перед e, i чч Lecce — Лечче
Caracci — Караччі
Ajaccio — Аяччо
ch Перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається);
У кінці слова (назви Сардинії)
к Chiusi — К'юзі
Cherasco — Кераско
Sarroch — Саррок
cch Перед e, i (в інших позиціях в італійських назвах не зустрічається) кк Bacchi — Баккі
Rocchetta — Роккетта
Bardonecchia — Бардонекк'я
Comacchio — Комаккйо
d д Domodossola — Домодоссола
dd дд Maddalena — Маддалена
g ґ
перед e, i дж
gg ґ
перед e, i дж
gh ґ
gli льй
gn ньй
h (не читається)
s с
між голосними і перед
b, d, g, l, m, n, r, v
з
sc перед e, i ш
перед a, o, u ск
sch ск
z ц
на початку слова дз


Джерела:

  • Лоза Ю. І. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Італії. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 29 с.

Транскрибування литовськомовного тексту[ред.ред. код]

Flag of Lithuania.svg Позиція Відповідник Приклад
a, ą На початку слова, після голосних і твердих приголосних а Adakavas — Адакавас
Ąžuоlynė — Ажуолінє
Pžuоliai — Паажуоляй
Žąsinas — Жасінас
Після м'яких приголосних (із наступною і) я Bukančiai — Буканчяй
Šiauliai — Шяуляй
ai На початку слова, після голосних та твердих приголосних ай Aitvariškiai — Айтварішкяй
Paaitris — Паайтріс
Kęstaičiai — Кястайчяй
Після м'яких приголосних яй Novočebiai — Новочябяй
Якщо букви сполучення аі відносяться до різних морфем
* Ра- — префікс
аі Pailgiai — Паільґяй
au На початку слова, після голосних та твердих приголосних ау Aušra — Аушра
Paaunuvis — Пааунувіс
Laukaitis — Лаукайтіс
Після м'яких приголосних яу Kiaunoriai — Кяуноряй
Riauba — Ряуба
ia Якщо букви сполучення іа відносяться до різних морфем
* Pri- — префікс
іа Prialgava — Пріалґава
b б Bobenai — Бобянай
c ц Cibėliai — Цібєляй
č ч Čičinai — Чічінай
d д Daugirdai — Дауґірдай
ch х Kochanovka — Кохановка
e, ę На початку слова та після голосних, крім і е Ežerynas — Ежярінас
Eidаičiai — Ейдайчяй
Після приголосних
* Якщо не входить у сполучення еі
я Paežeriai — Паежяряй
Kęstaičiai — Кястайчяй
ė є Ėriškiai — Єрішкяй
Eglė — Еґлє
Erlėnai — Ерлєнай
Parėčėnai — Парєчєнай
еі ей Eidaičiai — Ейдайчяй
Paeisetė — Паейсятє
Veiveriškiai — Вейвярішкяй
g ґ Gegrėnaі — Ґяґрєнай
і Якщо не пом'якшує попередню приголосну
та не входить у сполучення аі, еі, , іе
і Ignalina — Іґналіна
Imbradas — Імбрадас
Vilkaviškis — Вілкавішкіс
į і Įsra — Ісра
іе є Iešnalis — Єшналіс
Dievogala — Дєвоґала
Paiešmeniai — Паєшмяняй
Žiežmariai — Жєжмаряй
у і Ylakiai — Ілакяй
Vištytis — Віштітіс
j Після б, п, в, м, р перед я, ю, є, ї Komjaunimo — Комяунімо
ja, ją, je * У словах іноземного походження сполучення je передається через є я Janoniai — Яноняй
Marijampolis — Мар’ямполіс
Jegeliškiai — Яґелішкяй
Kraujeliai — Крауяляй
jai яй Jaiceris — Яйцяріс
Lazdijai — Лаздіяй
jau яу Jauniūnai — Яунюнай
Mijaugonys — Міяуґоніс
jei єй Bijeikis — Бієйкіс
jė, jie є lingas — Єлінґас
Daunai — Дауєнай
Jieznas — Єзнас
Naujiena — Науєна
ji, jį, jy ї Jirinas — Їрінас
Pagerdaujis — Паґярдауїс
Pavidaujys — Павідауїс
jo йо Joniškis — Йонішкіс
Trumpjonis — Трумпйоніс
Gudjonis — Ґудйоніс
ju, jų, jū ю Judrėnai — Юдрєнай
Namajunai — Намаюнай
juo юо Juodupė — Юодупє
k * У словах російського походження к Kochanovka — Кохановка
Kriūkai — Крюкай
l Перед приголосними, якщо наступний склад починається
з м'якої приголосної або має голосні і, į, у, е, ė, ę
ль Kavalčiukai — Кавальчюкай
Smilgiai — Смільґяй
Vabalninkas — Вабальнінкас
У всіх інших випадках л Kalnalis — Калналіс
Laibgaliai — Лайбґаляй
Lipliunai — Ліплюнай
m м Marimpolis — Марімполіс
n н Navininkai — Навінінкай
o На початку слова, після голосних та твердих приголосних о Oželiai — Ожяляй
Paobeliai — Паобяляй
Totorkiemis — Тоторкєміс
Після м'яких приголосних ьо Lioliai — Льоляй
Šukioniai — Шукьоняй
p п Papilė — Папілє
r р Rukai — Рукай
s с Siesikai — Сєсікай
š ш Šašuoliai — Шашуоляй
šč щ Gaščiunai — Ґащюнай
Šnikščiai — Шнікщяй
t т Tatkonys — Татконіс
u, ū На початку слова, після голосних і твердих приголосних у Užupiai — Ужупяй
Udrupys — Удрупіс
Stankunas — Станкунас
Після м'яких приголосних (із наступною і) ю Žliubai — Жлюбай
Pociunai — Поцюнай
ų Після твердих приголосних у Kazlų Rūda — Казлу-Руда
Trakų Vokė — Траку-Вокє
Після м'яких приголосних ю Kriaušių gatve — вул. Кряушю
ui На початку слова, після голосних та твердих приголосних уй Uikenai — Уйкєнай
Buivydžiai — Буйвіджяй
Після м'яких приголосних юй Čiuiniai — Чюйняй
uo На початку слова, після голосних та твердих приголосних уо Uogintai — Уоґінтай
Pauogintis — Пауоґінтіс
Kruopiai — Круопяй
Після м'яких приголосних юо Veliuona — Вялюона
v в Vaivadai — Вайвадай
z з Ziboliai — Зіболяй
ž ж Žadeikiai — Жадейкяй


Джерела:

  • Клепікова А. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Литви. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 14 с.

Транскрибування німецькомовного тексту[ред.ред. код]

Flag of Germany.svg Позиція Відповідник
ä, ö е
aa аа
c перед a, o к
перед e ц
перед приголосною к
ch х
у сл. англ. походження ч
у сл. франц. походження ш
ck к
eu, äu ой
ei ай
g ґ
h перед голосною г
перед приголосною (не читається)
ß, ss с, сс
s перед голосною з
перед приголосною с
перед p, t ш
ü ю
x кс
z ц


Джерела:

  • Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Berlin-München, Langenscheidt KG, 2003 ISBN 978-3-468-49036-1
  • Der Große Duden: Wörterbuch und Leitfaden der deutschen Rechtschreibung. Leipzig: Bibliographisches Institut, 1990 ISBN 3-323-00030-7

Транскрибування польськомовного тексту[ред.ред. код]

Flag of Poland.svg Позиція Відповідник
ą он
перед b та p ом
(Dąbrowa — Домброва)
ch х
cz ч
ć ць
ę ен
перед b та p ем
g ґ
h г
ń нь
ó у
після l ю
rz ж
перед ch, k, p, t
та після ch, k, p, t
ш
ś сь або ш
ź зь або ж
ż ж


[1]

Транскрибування французькомовного тексту[ред.ред. код]

Flag of France.svg Позиція Відповідник
ai е
au о
c перед a, o, u;
перед приголосною
к
перед e, i, y с
ç перед a, o, u с
ch ш
eau о
eu ое, о
g перед a, o, u;
перед приголосною
ґ
перед e, i, y ж
gn ньй
h (не читається)
j ж
il після голосної і в кінці слова й
перед голосною ль
ill між голосними;
після приголосної і перед голосною
й
(виняток: ville («містечко») → віль)
il після голосної і в кінці слова й
œu ое
oi уа, ва [wa]
ou у
qu к
qua куа, ква [kwa]
s на поч. слова;
перед приголосною
с
між голосними з
t т
перед i+голосна с (nation → насьйон)
y й
у сл. грец. походження і
x перед приголосною;
між голосними, коли після другої голосної
йде приголосна, яку не вимовляють
кс
між голосними коли після другої голосної
йде приголосна, яку вимовляють
ґз
b (після m),
d, p, s, t, x, z
у кінці слова (не читається)


Транскрибування шведськомовного тексту[ред.ред. код]

Flag of Sweden.svg Позиція Відповідник Приклад
a а Arvika — Арвіка
Askersund — Аскерсунд
Avesta — Авеста
b б Borås — Бурос
Bollnäs — Болльнес
Bredbyn — Бредбюн
c* перед e, i, y с Cederslund — Седерслунд
к Carlsborg — Карлсборґ
ck кк ckerfors — Беккерфорс
Bräcke — Брекке
Lycksele — Люккселе
d д Dalarna — Даларна
Sundsvall — Сундсвалль
Dödafallet — Дедафаллет
перед j + голосний на початку слова,
а також у складених назвах на з'єднанні двох компонентів
(не передається) Djäkneböle — Єкнебеле
Oxdjupet — Уксьюпет
e е Eskilstuna — Ескільстуна
Enköping — Енчепінґ
після i є Mariestad — Марієстад
Tierp — Тієрп
f ф Flen — Флен
Falun — Фалун
fv* в Hufvud — Гувуд
g перед приголосними (крім j),
перед голосними а, о, u, å, у кінці слова
ґ Grönskåra — Ґренскора
Gränna — Ґренна
перед j на початку слова (не передається) Gjelleräsen — Єллересен
Gjövik — Євік
ge у наголошеному складі є Getryggen — Єтрюґґен
у ненаголошеному складі ґе Ängelholm — Енґельгольм
Fagersta — Фаґерста
gi у наголошеному складі ї Gislaved — Їславед
gy у наголошеному складі ю Gysinge — Юсінґе
Gyljen — Юльєн
на початку слова є vle — Євле
llivare — Єлліваре
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьє Granrde — Ґраньєрде
на початку слова є teborg — Єтеборґ
tlunda — Єтлунда
йо Nävral — Неврайол
h г Halmstad — Гальмстад
Hässleholm — Гесслегольм
перед j або v на початку слова (не передається) Hjalmaren — Єльмарен
Hven — Вен
i і Idre — Ідре
j після голосних перед приголосними, у кінці слова й Ejmunds — Еймундс
Vajbäcken — Вайбеккен
Sutterhöjden — Суттергейден
ja на початку слова та після голосних я Jansjön — Яншен
Vaja — Вея
після приголосних b, f, m, p, r, v 'я Hörja — Гер'я
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ья Venjan — Веньян
je на початку слова та після голосних є Jeresta — Єреста
Öjebyn — Еєбюн
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є Färjestaden — Фер'єстаден
Arjeplog — Ар'єплуґ
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьє Gyljen — Юльєн
Södertälje — Седертельє
Liljedal — Лільєдаль
ji на початку слова та після голосних ї Jiltjaur — Їльтьяур
після приголосних b, f, m, p, r, v 'ї Varjisträsk — Вар'їстреск
після l, коли l у середині слова ьї
jo на початку слова, після голосних,
після приголосних b, f, m, p, r, v,
коли о позначає звуки [o:], [o]
йо Jormvattnet — Йормваттнет
на початку слова та після голосних,
коли о позначає звуки [u:], [u]
ю Johannisfors — Юганнісфорс
Joesjö — Юеше
Målajord — Молаюрд
після приголосних b, f, m, p, r, v,
коли о позначає звуки [u:], [u]
'ю Storjorden — Стур'юрден
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
,
коли о позначає звуки [u:], [u]
ью Njord — Ньюрд
Beljom — Бельюм
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
,
коли о позначає звуки [o:], [o]
ьйо
ju на початку слова, після голосних
та приголосних d, g, l, які не вимовляються
ю Junsele — Юнселе
Ljungdalen — Юнґдален
Ljusdal — Юсдаль
після приголосних b, f, m, p, r, v 'ю Bjurholm — Б'юргольм
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ью Västerljung — Вестерльюнґ
jy на початку слова, після голосних
та приголосних d, g, l, які не вимовляються
ю Jyderup — Юдеруп
після приголосних b, f, m, p, r, v 'ю
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ью
на початку слова, після голосних
та приголосних d, g, l, які не вимовляються
є rpen — Єрпен
ckvik — Єкквік
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є Sanfllet — Санф'єллет
Morrv — Мур'єрв
Fllnås — Ф'єлльнос
Årng — Ор'єнґ
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьє
на початку слова та після голосних;
після приголосних b, f, m, p, r, v
йо
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьйо
на початку слова та після голосних є nköping Єнчепінґ
після приголосних b, f, m, p, r, v 'є Mjolby — М'єлбю
Brbo Б'єрбу
після n, а також після l
(крім випадків, коли l на початку слова
або на початку другої частини складної назви)
ьйо
k перед приголосними (крім j),
перед голосними а, о, u, å,
перед ненаголошеними е, і, у кінці слова
к Karlskrona — Карльскруна
Kalmar — Кальмар
Grönskåra — Ґренскора
Eskilstuna — Ескільстуна
Västervik — Вестервік
перед е, i, y, a, o
в наголошеному складі
ч Kisa — Чіса
Köping — Чепінґ
kj у наголошеному складі ч Kjällshed — Челльсгед
l перед голосними л Luleå — Лулео
Linköping — Лінчепінґ
перед приголосними та в кінці слова;
перед j у середині слова
ль Malmö — Мальме
Lysekil — Люсекіль
Trollhättan — Тролльгеттан
Gyljen — Юльєн
ljän — Гельйон
не передається перед j на початку слова
та на початку другого компонента складних назв
(не передається) Ljungby — Юнґбю
Ljungbalen — Юнґбален
m м Malmö — Мальме
n н Norrköping — Норрчепінґ
о** коли позначає звук [u:],
найчастіше перед одним голосним чи одним приголосним,
а також у кінці слова;
коли позначає звук [u] перед подвоєними приголосними
чи сполученням приголосних (в окремих словах)
у Borås — Бурос
Nybro — Нюбру
Motala — Мутала
Lomma — Лумма
коли позначає звук [o],
найчастіше в наголошеному складі перед подвоєними приголосними
чи сполученням приголосних;
коли позначає звук [o:] у відкритому складі,
найчастіше перед l, v
о Stockholm — Стокгольм
Ottenby — Оттенбю
Trelleborg — Треллеборґ
p п Kopparberg — Коппарберґ
Filipstad — Філіпстад
q к Husqvarna — Гускварна
r р Rättvik — Реттвік
Romakloster — Румаклостер
s с Sundsvall — Сундсвалль
Söderhamn — Седергамн
ssleholm — Гесслегольм
sj ш Eksjö — Екше
Sjaule — Шауле
Sjuntorp — Шунторп
sk перед a, o, u, å
та приголосними (крім j), перед ненаголошеними e, i
ск Karlskoga — Карлскуґа
Oskarshamn — Оскарсгамн
Huskvarma — Гускварна
Eskilstuna — Ескільстуна
перед e, i, y, ä, ö в наголошеному складі ш Skellefteå — Шеллефтео
Kappelskär — Каппельшер
Örnsköldsvik — Ерншельдсвік
skj ш Skjöld — Шьольд
stj ш Stjärnvik — Шернвік
Stjärtnäs — Шертнес
t т Tingsryd — Тінґсрюд
Ottenby — Оттенбю
ti у суфіксі — tion ш Station — Сташун
th* т Thorhamn — Тургамн
Jakth — Якт
tj ч Tjörn — Черн
Tjäl — Чель
u у Uppsala — Уппсала
Umeå — Умео
v в Vättern — Веттерн
Västerås — Вестерос
Vetlanda — Ветланда
w в Westerbergen — Вестерберґен
Wårby — Ворбю
x кс Byxelkrok — Бюкселькрук
Oxelösund — Укселесунд
xj кш xjö — Векше
y на початку слова і Ystad — Істад
ю Nybro — Нюбру
Vimmerby — Віммербю
z с Zakrisdal — Сакрісдаль
Zenithgatan — Сенітґатан
å о Åmål — Омоль
Långträsk — Лонґтреск
Umeå — Умео
ä е Ängelholm — Енґельгольм
Älmhult — Ельмгульт
Värnamo — Вернаму
ö крім буквосполученнь , е Öland — Еланд
Örebro — Еребру
Hörby — Гербю
у буквосполученнях , є Göteborg — Єтеборґ
Jönköping — Єнчепінґ


  • * Орфографічною реформою 1906 року літеру с у шведських словах (крім буквосполучень ck, ch) замінено залежно від її положення відповідно літерами s або k, буквосполучення fv і hv — літерою v, буквосполучення th — літерою t. Тому зазначені букви і буквосполучення зустрічаються здебільшого на картах старих видань.
  • ** Слід мати на увазі, що при читанні о в зазначених позиціях можуть існувати винятки, тому рекомендується встановлювати транскрипцію географічних назв на основі фонетичних матеріалів, а також користуватися додатковою спеціальною літературою.

Джерела:

  • Ажнюк Ю. М. Інструкція з передачі українською мовою географічних назв і термінів Швеції. — Київ : Міністерство екології та природних ресурсів України, 2001. — 21 с.


Примітки[ред.ред. код]

  1. В. Моргунюк; А. Войцехович, Ю. Котіков, Н. Куземська, А. Новікова, Л. Пшенична, Л. Шрамко. Рекомендації щодо транслітерування літерами української абетки власних назв, поданих англійською, французькою, німецькою та італійською мовами. Офіційний веб-портал Державного департаменту інтелектуальної власності. Процитовано 2010-11-05.