Довідка:IPA/Німецька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Довідка:IPA/Standard German)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У таблицях представлена німецька мова у Міжнародному фонетичному алфавіті (МФА) у статтях Вікіпедії.

Див. фонетика і фонологія німецької мови для детальнішої інформації про звуки..

Приголосні
Німеччина Австрія Швейцарія Приклади Наближена англійська вимова
DE AT CH
b bei[1] ball
ç ich, durch; China (DE) hue
d dann[1] done
f für, von fuss
ɡ gut[1] guest
h hat hut
j Jahr yard
k kann, Tag,[2] cremen cold
l Leben last
Mantel bottle
m Mann must
Atem rhythm
n Name not
beiden suddenly
ŋ lang long
p Person, ab[2] puck
pf Pfeffer округло як cupful
ʁ r reden[3] DE: Французьке rouge
AT, CH: red (Scottish)
s lassen, Haus, groß fast
ʃ schon, Stadt shall
t Tag, und[2] tall
ts Zeit, Platz cats
Matsch match
v was[1] vanish
x nach loch (no lock–loch merger)
z Sie, diese[1] hose
ʔ beamtet[4]
([bəˈʔamtət])
гортанна зупинку у uh-oh!
Іншомовні приголосні
Dschungel[1][5] jungle
ʒ Genie[1][5] pleasure
Наголос
ˈ Bahnhofstraße
([ˈbaːnhoːfˌʃtʁaːsə])
як у battleship [ˈbætəlˌʃɪp]
ˌ
Голосні
Німеччина Австрія Швейцарія Приклади Наближена англійська вимова
DE AT CH
Монофтонги
a alles[6] father, але досить коротко
aber, sah[6] father, але досить довго
ɛ Ende, hätte bet
ɛː spät, wählen[7] bed
eben, gehen шотландське mate
ɪ ist, bitte sit
liebe, Berlin seed
ɔ Osten, kommen RP lot, американське law
oder, hohe RP law, шотландське code
œ öffnen схоже на cut or RP bird
øː Österreich схоже на RP bird або французьке peu
ʊ und push
Hut food
ʏ müssen як hit але з округленими губами
über щось накшталт food
Дифтонги
ein high
auf, Haus vow
ɔʏ Euro, Häuser приблизно як choice
Редуктовані голосні
ɐ ər immer[3] DE, AT: sofa
CH: Шотландське butter
ə Name ago
Напівголосні звукиl
ɐ̯ r Uhr[3] DE, AT: sofa
CH: Шотландське far
Studie yard
aktuell would
Іншомовні голосні
ãː Gourmand[8] Французьке Mont Blanc
ɛ̃ː Pointe[8] Французьке Chopin
ɛɪ Mail[9] face
õː Garçon[8] Французьке chanson
ɔʊ Code[9] goat
œ̃ː Parfum[8] Французьке vingt-et-un
œːɐ̯ øːr O2 World[10] приблизно як RP bird
Скорочені голосні
a Kalender[6][11] father
ã engagieren[8] Французьке chanson
ɛ̃ impair[8] Французьке vingt-et-un
e Element[11] dress
i Italien[11] teach
o originell[11] RP thought, Американське low
õ fon[8] Французьке Mont Blanc
œ̃ Lundist[8] Французьке vingt-et-un
ø Ökonom[11] щось накшталт RP heart
u Universität[11] truth
y Psychologie[11] як meet але з округленими губами

Див. також[ред. | ред. код]

  • Якщо ваш браузер не відображує МФА символи, можливо потрібно встановити шрифт який містить МФА. Гарними безкоштовними шрифтами МФА є Gentium and Charis SIL (більш повний); моноширинний шрифт Everson Mono який є повним; посилання на завантаження можно знайти на сторінках.
  • Інструкцію щодо додавання шаблонів вимови до статей можно знайти у шаблоні {{IPA}}.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж У австрійській та швейцарській німецькій, вимовляються без придихання /b, d, ɡ, z, dʒ, ʒ/ безголосні [b̥, d̥, ɡ̊, z̥, d̥ʒ̊, ʒ̊] і відрізняються від /p, t, k, s, tʃ, ʃ/ лише артикуляційною силою (/v/). Також зберігається різниця наприкінці слова. .
  2. а б в In German Standard German, voiced stops /b, d, ɡ/ are devoiced to [p, t, k] at the end of a syllable.
  3. а б в Pronunciation of /r/ in German varies according to region and speaker. While older prescriptive pronunciation dictionaries allowed only [r], that pronunciation is now found mainly in Switzerland, Bavaria and Austria. In other regions, the uvular pronunciation prevails, mainly as a fricative/approximant [ʁ]. In many regions except for most parts of Switzerland, the /r/ in the syllable coda is vocalized to [ɐ̯] after long vowels or after all vowels, and /ər/ is pronounced as [ɐ]
  4. Initial vowels are usually preceded by [ʔ], except in Swiss Standard German.
  5. а б Many speakers lack the lenis /ʒ/ and replace it with its fortis counterpart /ʃ/ (Hall, 2003, p. 42). The same applies to the corresponding lenis /dʒ/, which also tends to be replaced with its fortis counterpart /tʃ/. According to the prescriptive standard, such pronunciations are not correct.
  6. а б в The Austrian and Swiss pronunciation of /a/ and /aː/ is [ɑ] and [ɑː] (Moosmüller, Schmid & Brandstätter, 2015). In some northern German dialects influenced by Low German there may be [æ~a] for /a/ but [ɑː] for /aː/ thus also having a difference in vowel quality not just length. (see e.g. Wierzbicka & Rynkowska, 1992, pp. 412–415).
  7. У північній німецькій, /ɛː/ часто зливається з /eː/ до [].
  8. а б в г д е ж и The nasal vowels occur in French loans. They are long [ãː, ɛ̃ː, õː, œ̃ː] when stressed and short [ã, ɛ̃, õ, œ̃] when unstressed. In colloquial speech they may be replaced with [aŋ, ɛŋ, ɔŋ, œŋ] irrespective of length, and the [ŋ] in these sequences may optionally be assimilated to the place of articulation of a following consonant, e.g. Ensemble [aŋˈsaŋbl̩] or [anˈsambl̩] for [ãˈsãːbl̩] (Mangold, 2005, p. 65).
  9. а б The diphthongs /ɛɪ, ɔʊ/ occur only in loanwords (mostly from English), such as okay. Depending on the speaker and the region, they may be monophthongized to [eː, oː] (or [e, o] in an unstressed syllable-final position). Thus, the aforementioned word okay can be pronounced as either [ɔʊˈkɛɪ] or [oˈkeː].
  10. [œːɐ̯] or [øːr] німецький переклад англійського Шаблон:Sc2 голосний [[непідтримувані символи]]. Також використовується у французьких прізвищах, наприклад Vasseur (Krech et al., 2009, pp. 64, 142).
  11. а б в г д е ж [a, e, i, o, ø, u, y], the short versions of the long vowels [aː, eː, iː, oː, øː, uː, yː], are used at the end of unstressed syllables before the accented syllable and occur mainly in loanwords. In native words, the accent is generally on the first syllable, and syllables before the accent other than prepositional prefixes are rare but occasionally occur, e.g. in jedoch [jeˈdɔx], soeben [zoˈʔeːbn̩], vielleicht [fiˈlaɪçt] etc. In casual speech short [e, i, o, ø, u, y] preceding a phonemic consonant (i.e., not a [ʔ]) may be replaced with [ɛ, ɪ, ɔ, œ, ʊ, ʏ], e.g. [jɛˈdɔx], [fɪˈlaɪçt] (Mangold, 2005, p. 65).

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Hall, Christopher (2003). Modern German pronunciation: An introduction for speakers of English (вид. 2nd). Manchester: Manchester University Press. ISBN 0-7190-6689-1.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Hove, Ingrid (2002). Die Aussprache der Standardsprache in der Schweiz. Tübingen: Niemeyer. ISBN 978-3-484-23147-4. 
  • Krech, Eva Maria; Stock, Eberhard; Hirschfeld, Ursula; Anders, Lutz-Christian (2009). Deutsches Aussprachewörterbuch. Berlin, New York: Walter de Gruyter. ISBN 978-3-11-018202-6. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667. 
  • Moosmüller, S.; Schmid, C.; Brandstätter, J. (2015). Standard Austrian German. Journal of the International Phonetic Association 45 (3): 339–348. doi:10.1017/S0025100315000055. 
  • Wierzbicka, Irena; Rynkowska, Teresa (1992). Samouczek języka niemieckiego: kurs wstępny (вид. 6th). Warszawa: Wiedza Powszechna. ISBN 83-214-0284-4.