Договір з відкритого неба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Договір з відкритого неба
Open Skies members.svg
Країни-учасниці ДВН
Тип: Міжнародний договір
Підписано: 24 березня 1992
Місце: Фінляндія Фінляндія
Гельсінкі
Чинність: 1 січня 2002
Сторони: 35
Мови: англійська, французька, німецька, італійська, російська та іспанська
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Договір з відкритого неба, ДВН (також Угода про відкрите небо, англ. The Treaty on Open Skies) — багатостороння міжнародна угода, підписана 24 березня 1992 року в Гельсінкі представниками 23 держав-членів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) в тому числі Україною. Метою договору є сприяння зміцненню довіри між державами через удосконалення механізмів контролю за військовою діяльністю та за дотриманням чинних договорів у галузі контролю над озброєннями. Договір встановлює режим відкритого неба, мета якого — забезпечити можливість його учасникам здійснювати обльоти територій один одного.[1] Україна ратифікувала договір 2 березня 2000 року. Угода набрала чинності 1 січня 2002 року.[2]

Історія[ред. | ред. код]

Вперше концепція відкритого неба була запропонована президентом США Дуайтом Ейзенхауером на зустрічі з головою Ради міністрів СРСР Булганіним в Женеві 1955 року. Ейзенхауер запропонував домовитися про спостережні польоти над територією США та СРСР для запобігання раптової атаки. Перший секретар ЦК КПРС Хрущов відхилив цю пропозицію.

У 1989 цю пропозицію повторив президент США Джордж Буш.

Основні елементи договору[ред. | ред. код]

Договір складається з преамбули, 19 статей і 12 додатків. Відповідно до Статті I Договору:

  • Цей Договір встановлює режим, який буде відомий як режим відкритого неба, для проведення спостережних польотів Державами-учасниками над територіями інших Держав-учасників і викладає права і обов'язки Держав-учасників стосовно цього режиму.

Учасники договору[ред. | ред. код]

Тридцять п'ять держав є учасниками Договору з відкритого неба:

  • Бельгія
  • Білорусь
  • Болгарія
  • Боснія і Герцеговина
  • Велика Британія
  • Греція
  • Грузія
  • Данія
  • Естонія
  • Ісландія
  • Іспанія
  • Італія
  • Казахстан
  • Канада
  • Латвія
  • Литва
  • Люксембург
  • Нідерланди
  • Німеччина
  • Норвегія
  • Польща
  • Португалія
  • Росія
  • Румунія
  • Словаччина
  • Словенія
  • Сполучені Штати Америки
  • Туреччина
  • Угорщина
  • Україна
  • Фінляндія
  • Франція
  • Хорватія
  • Чеська Республіка
  • Швеція

Киргизстан підписав, але не ратифікував договір. Канада і Угорщина є країнами-депозитаріями договору на знак визнання їх особливого внеску в процес створення Договору з відкритого неба. Країни-депозитарії керують документами Договору і надають адміністративну підтримку.

6 квітня 2012 року Грузія прийняла рішення про припинення своїх зобов'язань перед Росією в рамках Договору з відкритого неба.[3]

Виконання договору[ред. | ред. код]

Спостережний літак Ан-30
Ту-214ОН

Сполучені Штати для польотів за програмою «Відкрите небо» в основному використовують літаки типу OC-135B (модифікація літака-заправника Boeing KC-135 Stratotanker).[4] Для виконання завдань ДВН Україна використовує літак спостереження типу Ан-30Б.

13 квітня 2014 року під час Революції гідності газета Weekly Standard у США опублікувала лист чотирьох членів сенатського комітету з розвідки, в якому заявлялося, що Росія вводить нові літаки, які «підтримують обладнання для цифрового фотографування, РЛС бокового огляду з синтезованою апертурою та інфрачервоне обладнання». 15 квітня голова комітету палати представників у справах збройних сил Майк Роджерс закликав Обаму відмовити в праві новим російським літакам літати в повітряному просторі США. 18 квітня 2014 року США заборонили інспекційний проліт Росії.[5]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Treaty on Open Skies [Договір про відкрите небо]. osce.org. Процитовано 23 травня 2020. (англ.)
  2. Договір з відкритого неба (uk). Постійне представництво України при міжнародних організаціях у Відні. Процитовано 23 травня 2020. 
  3. Грузія вийшла з договору з Росією про відкрите небо. korrespondent.net (uk). 6 квітня 2012. Процитовано 23 травня 2020. 
  4. NTIP: Open Skies Aircraft and Sensors. Архів оригіналу за 15 вересень 2007. Процитовано 1 грудень 2016. 
  5. Pentagon Moves to Block Russian Spy Plane in American Skies