Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки
| Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки | |
|---|---|
| Тип | міжнародний договір |
| Підписано | 24 грудня 2003 |
| Місце | місто Керч |
| Чинність | 23 квітня 2004 |
| Підписанти | Кучма Леонід Данилович і Путін Володимир Володимирович[1] |
| Сторони | |
| Мови | Українська, Російська |
Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки — це угода про море та рибальство між Україною та Росією, що була підписана 24 грудня 2003 року у місті Керч й набула чинності 23 квітня 2004 року.[2][3] Під договором свої підписи поставили президент України Леонід Кучма та президент Російської Федерації Володимир Путін.[2]
Домовленості[ред. | ред. код]
Сторони, виходячи з необхідності збереження визначеної Азово-Керченської акваторії як цілісного економічного та природного комплексу, яка повинна використовуватись в інтересах України та Російської Федерації, домовилися про наступне:
- Азовське море та Керченська протока — це історично внутрішні води України і Російської Федерації.
- Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди між Сторонами.
- Врегулювання питань, що відносяться до акваторії Керченської протоки, здійснюється за угодою між Сторонами..
- Торговельні судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Російської Федерації, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства.
- Українсько-російське співробітництво, в тому числі спільна діяльність у галузі судноплавства, включаючи його регулювання та навігаційно-гідрографічне забезпечення, рибальства, захисту морського середовища, екологічної безпеки, а також пошуку та рятування в Азовському морі та Керченській протоці, забезпечуються шляхом як реалізації наявних угод, так і укладення, у відповідних випадках, нових домовленостей.[2][3]
Інцидент у Керченській протоці[ред. | ред. код]
В контексті інциденту в Керченській протоці у 2018 році голова російського МЗС Сергій Лавров на прес-конференції в Римі сказав, що, хоча угода передбачає безкоштовне судноплавство, оскільки Азовське море є загальними внутрішніми водами, обидві сторони мають право на інспекцію, які здійснювалися в минулому без будь-яких скарг.[4]
7 вересня 2019 року після тривалих переговорів відбувся обмін українських в'язнів на російських. Всього додому повернулося 35 українців, в тому числі — усі 24 українських моряки.[5]
17 листопада 2019 року катери й буксир, захоплені Росією у 2018 році, були повернуті у розграбованому стані.[6]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.kremlin.ru/supplement/1795
- ↑ а б в Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки. Законодавство України (укр.). Процитовано 2 травня 2020.
- ↑ а б Договор между Российской Федерацией и Украиной о сотрудничестве в использовании Азовского моря и Керченского пролива. mid.ru (рос.). The Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 2 травня 2020.
- ↑ Top Political Official Urges Restraint from Ukraine, Russian Federation in Emergency Security Council Meeting on Seized Ukrainian Vessels. un.org. 26 листопада 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 2 травня 2020.
- ↑ Українські в'язні повернулися. Хто серед них? Список. BBC News Україна (укр.). 7 вересня 2019. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 2 травня 2020.
- ↑ Шрамович, В'ячеслав (20 листопада 2019). Без рацій, але зі зброєю. Як українські кораблі повертаються додому і навіщо це Росії. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 18 березня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
