Додому (фільм, 2019)
|
«Додому» (крим. Evge, англ. Homeward) — український драматичний фільм 2019 року, повнометражний режисерський дебют Нарімана Алієва з Ахтемом Сеітаблаєвим у головній ролі. Світова прем'єра стрічки відбулася 22 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона брала участь в конкурсній програмі «Особливий погляд»[4][5].
23 серпня 2019 року Український оскарівський комітет обрав драму Нарімана Алієва «Додому» у якості національного претендента від України на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою[6].
Займає 59-60-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
У кримського татарина Мустафи помирає його первісток, Назім. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями.
• Ахтем Сеітаблаєв | … | Мустафа |
• Ремзі Білялов | … | Алім |
• Віктор Жданов | … | дядя Вася |
• Дар'я Баріхашвілі | … | Олеся |
• Анатолій Маремпольський | … | Назім |
• Вероніка Лук'яненко | … | Маша |
• Акмаль Гурезов | … | Рефат |
• Лариса Яценко | … | Галина |
- Автори сценарію — Наріман Алієв, Марися Нікітюк
- Режисер-постановник — Наріман Алієв
- Продюсер — Володимир Яценко
- Виконавчий продюсер — Анастасія Іващук, Олександра Костіна, Мішель Меркт, Анна Соболевська
- Оператор — Антон Фурса
- Монтаж — Олександр Чорний
- Художник-постановник — Владлен Одуденко
- Художник-костюмер — Анастасія Сутягіна
- Художник-гример — Анастасія Сутягіна
- Звукорежисер — Сергій Степанський
- Підбір акторів — Павло Макарченко
Кінопроєкт фільму став переможцем конкурсу Міністерства культури України на надання державної фінансової підтримки фільмам патріотичного спрямування. Із загального кошторису у розмірі ₴20 млн виробники отримали від Мінкульту 80 % бюджету (₴16 млн).[7][8][9][10]
Підготовка до знімання фільму стартувала у листопаді 2017 року.[11] Знімальний період фільму розпочався на початку осені 2018 року.[12] Знімання проходило у Києві та області, в кількох селах Вознесенського та Троїцького районів Миколаївської області, селі Стрілкове на Арабатській стрілці, на озері Сиваш та інших локаціях.[13][8]
Світова прем'єра стрічки відбулася 22 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де вона брала участь в конкурсній програмі «Особливий погляд».[4] Українська прем'єра фільму відбулася 14 липня 2019 на 10-му Одеському міжнародному кінофестивалі[14] де він здобув Гран-прі «Золотий Дюк».[15]
В український кінотеатральний обмежений прокат стрічка вийшла 7 листопада 2019; прокатник — Артхаус трафік.[16]
На українському телебаченні стрічка вперше транслювалася 14 жовтня 2020 року на телеканалі UA:Культура.[17][18]
Реакція українських кінокритиків на фільм була переважно позитивною, хоча вони й дорікнули фільму рядом прикрих недоліків.
Одним з найбільших недоліків фільму кінокритики назвали його надмірне використання метафор та неприродна українська мова більшості акторів.[19][20][21] Так кінокритик видання Vertigo Юра Поворозник зазначив, що "більшість акторів другого плану дуже неприродно та часом відверто криво говорять українською", а оглядач Детектор медіа Ярослав Підгора-Гвяздовський підкреслив дикість ситуації коли український актор кримськотатарського походження Ремзі Білялов зумів передати всі свої україномовні репліки бездоганно з природною вимовою, в той час, як українська мова двох акторок-українок «звучить неприродно», «виявляючи водночас і те, що вони не є носіями мови, і те, що їхні діалоги писали ті, хто не відчуває й не говорить українською»; Підгора-Гвяздовський підсумовує, що скоріше за все багато глядачів не зрозуміють мовних ляпів фільму, а інші просто скажуть «дакакаяразница».[19][20]
Одним з найбільших плюсів фільму критики назвали його реалістичність у зображенні життя українців та кримських татар.[22][23][24][25][26] Крім того, захоплення багатьох кінокритиків викликала вдала акторська гра головних героїв фільму — Ахтема Сейтаблаєва (Мустафа, батько загиблого) та Ремзі Білялова (Алім, брат загиблого).[27][28][29][30][31] Також кінокритики відзначили що фільм став важливим нагадуванням про те, що в Україні зараз відбувається війна і частина території України є окупованою.[32]
Фільм було представлено 12 вересня 2019 року на бельгійському кінофестивалі Filmfestival Oostende.[33]
Список нагород та номінацій[34] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кінофестиваль/Кінопремія | Рік | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
72-й Каннський кінофестиваль | 2019 | Премія «Особливий погляд» | Додому | Номінація | [5][35][36] |
Золота камера за найкращий дебютний фільм | Номінація | ||||
15-й Бухарестський кінофестиваль[ro] | 2019 | Гран-прі за найкращий фільм | Додому | Перемога | [37][38][39] |
10-й Одеський МКФ | 2019 | Золотий Дюк | Додому | Перемога | [15] |
7-й Міжнародний Босфорський кінофестиваль | 2019 | Приз за найкращий іноземний фільм | Додому | Перемога | [40] |
Кіноколо (3-тя церемонія вручення) | 2019 | Найкращий повнометражний ігровий фільм | Додому | Перемога | [41] |
Відкриття року | Додому | Номінація | |||
Найкращий режисер | Наріман Алієв | Перемога | |||
Найкращий актор | Ахтем Сеітаблаєв | Перемога | |||
Найкраща акторка | Дар'я Баріхашвілі | Номінація |
- ↑ Додому. АТ, 2019
- ↑ Бокс-офіс №46 (2019). kino-teatr.ua/uk/, 19 листопада 2019
- ↑ Homeward. BOM, 2019 (англ.)
- ↑ а б France, Spain and the USA rule the roost in Un Certain Regard. Cineuropa (англ.) . 18.04.2019. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 09.05.2019.
- ↑ а б Україна в Каннах. Режисер і продюсер розповіли про фільм Додому. 08.05.2019. Процитовано 09.05.2019.
- ↑ «Додому» — на «Оскар». kino-teatr.ua/uk/, 23 серпня 2019
- ↑ У конкурсній програмі 72-го Каннського кінофестивалю покажуть український фільм Нарімана Алієва, створений за державної підтримки. Міністерство культури України. 19.04.2019. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 09.05.2019.
- ↑ а б На Арабатській Стрілці знімають кіно. Новый день. 10.10.2018. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 09.05.2019.
- ↑ заявка лаймове світло.pdf. Мінкультури України, 2019
- ↑ Заявки на участь у конкурсному відборі кінопроектів для надання державної фінансової підтримки на виробництво та розповсюдження фільмів патріотичного спрямування. Мінкультури України, 2019
- ↑ Стартувала підготовка до зйомок фільму «Додому» номінанта Берлінського кінофестивалю Нарімана Алієва. Детектор медіа. 03.11.2017. Архів оригіналу за 29 вересня 2019. Процитовано 09.05.2019.
- ↑ На Херсонщині для зйомок фільму «Додому» шукають кримських татар. Детектор медіа. 20.08.2018. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 09.05.2019.
- ↑ Україна в Каннах: що потрібно знати про фільм "Додому". Vogue.ua. 19.04.2019. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 09.05.2019.
- ↑ 10 фільмів і подій 10-го Одеського кінофестивалю. ДМ, 12 липня 2019
- ↑ а б Лілія Зінченко-Апостолова. Оголошено переможців 10-го Одеського кінофестивалю (ПОВНИЙ ПЕРЕЛІК). Детектор медіа. 20 липня 2019. Архів оригіналу за 24 серпня 2019. Процитовано 21.07.2019.
- ↑ «Він загинув через війну!»: фільм «Додому» як притча про віру і любов. Україна молода, 8 листопада 2019
- ↑ Прем’єра фільму «Додому» та концерт Kozak System — у День захисника України на UA: КУЛЬТУРА. corp.suspilne.media, 9 жовтня 2020
- ↑ Фільм «Додому» покажуть на телебаченні у День захисника України. cinema.in.ua, 10 жовтня 2020
- ↑ а б Юра Поворозник. Подорож на південь. Zaxid.net, 23 травня 2019
- ↑ а б Ярослав Підгора-Гвяздовський. Гідний шлях «Додому». Детектор медіа, 15 липня 2019
- ↑ Олександр Ковальчук. Додому. Символічне поневіряння киримли пекельними колами вкраїнської глибинки. Варіанти, 7 листопада 2019
- ↑ Ігор Грабович. Непростий шлях «Додому». ДМ, 20 листопада 2019
- ↑ Анастасія Канівець. Шлях "Додому" dt.ua, 8 листопада 2019
- ↑ Ірина Красуцька. Шлях додому як метафора. “Додому” — фільм, який неможливо подивитись вдруге. yabl.ua, 7 листопада 2019
- ↑ Дмитро Майстренко. Довгий шлях до себе. Глядацько-фестивальна драма “Додому”. kinowar.com, 7 листопада 2019
- ↑ . «Додому» Нарімана Алієва: без простих відповідей. Український хіт кримськотатарською мовою, що мав прем’єру у Каннах. moviegram.com.ua, 7 листопада 2019
- ↑ Юлія Потерянко. Драма Нарімана Алієва "Додому" – сонце, що застрягло на лінії горизонту. ua.112.ua, 7 листопада 2019
- ↑ Катерина Сліпченко. Особливий погляд Нарімана Алієва. Zaxid.net, 23 травня 2019
- ↑ Марія Кабацій. Більш хвилююче, ніж у Каннах. На ОМКФ відбулася прем'єра фільму Додому Нарімана Алієва. nv.ua/ukr, 16 липня 2019
- ↑ Катерина Сліпченко. «Додому»: кіно, якому пів години аплодували на Одеському кінофестивалі. hromadske.ua, 16 липня 2019
- ↑ Олег Тудан. "Додому" — якісне нове українське кіно. tsn.ua, 11 листопада 2019
- ↑ Дар'я Бадьор. Канни-2019: Кримська одісея Нарімана Алієва. ukr.lb.ua, 23 травня 2019
- ↑ Evge. FFO, 2019 (англ.)
- ↑ Нагороди та номінації фільму Додому на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Evge (Homeward). Cannes, 2019 (англ.)
- ↑ Підсумки ювілейного 10-го Одеського міжнародного кінофестивалю. OIFF, 2019
- ↑ Фільм "Додому" Нарімана Алієва отримав головну нагороду на Міжнародному кінофестивалі в Бухаресті. Lb.ua. 02.07.2019. Архів оригіналу за 15 липня 2019.
- ↑ Evge/Spre casă/Homeward. BIFF, 2019 (рум.)
- ↑ Filmul ucrainean «Spre casă», câștigător al BIFF. BIFF, 2019 (рум.)
- ↑ Додому / EVGE. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 листопада 2019.
- ↑ Лауреати премії «Кіноколо» 2019. Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 24 жовтня 2021.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1-й трейлер фільму «Додому» на YouTube |
- Додому на сайті IMDb (англ.)
- Шаблон:Kinobaza.com.ua фільм
- Додому на сайті Kino-teatr.ua
- Додому на сайті DzygaMDB
- Додому у соцмережі «Facebook»
Це незавершена стаття про український фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |