Доктрина масованої відплати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Доктрина масованої відплати була основою військової політики США в період президентства Дуайта Ейзенхауера. Ця доктрина передбачала збільшення стратегічної зброї для ядерного удару по містах соціалістичного блоку, і, зокрема, авіації з ядерною зброєю на борту. Більше того, доктрина масованої відплати припускала можливість нанесення першими раптового удару по СРСР і КНР ядерною зброєю.

Основу його офіційної військової політики склала доктрина «масованої відплати», що передбачала значне збільшення стратегічної авіації з ядерною зброєю на борту та можливість нанесення раптового ядерного удару по СРСР і КНР. «Доктрина звільнення» (щодо країн Східної Європи) та «Доктрина Ейзенхауера» (стосовно країнам третього світу) також були важливими складовими курсу президента і його державного секретаря Дж. Ф. Даллеса на збереження за США ролі світового лідера.[1]

Основні положення доктрини масованого відплати були викладені 12 січня 1954 Джоном Фостером Даллесом.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]