Долина Полеглих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Долина Полеглих
ісп. Valle de los Caídos
ValleDeLosCaidos Cross north side1.jpg
Інформація про цвинтар
40°38′30″ пн. ш. 4°09′19″ зх. д. / 40.64194444444400034° пн. ш. 4.15527777777780027° зх. д. / 40.64194444444400034; -4.15527777777780027Координати: 40°38′30″ пн. ш. 4°09′19″ зх. д. / 40.64194444444400034° пн. ш. 4.15527777777780027° зх. д. / 40.64194444444400034; -4.15527777777780027
Країна Flag of Spain.svg Іспанія
Розташування Сан-Лоренсо-де-Ель-Ескоріаль
Статус пам'ятник, абатство, Мавзолей і будівля
Архітектор Pedro Muguruza[d] і Diego Méndez[d]
Веб-сайт valledeloscaidos.es

Ідентифікатори і посилання

GeoNames 7289555

Долина Полеглих is located in Іспанія
Долина Полеглих
Долина Полеглих
Долина Полеглих (Іспанія)
CMNS: Долина Полеглих на Вікісховищі
Долина Полеглих, вид з еспланади

Долина Полеглих (ісп. Valle de los Caídos) — монументальний комплекс в Іспанії, неподалік від монастиря Ескоріал, за 58 км від Мадрида в горах Гвадаррами. Має територію 1365 гектарів. Створений іспанським генералом Франциском Франко аби поховати полеглих під час громадянської війни в Іспанії. Роботи розпочалися 1940 року й тривали вісімнадцять років. Пам'ятник було офіційно відкрито 1 квітня 1959 року. Згідно з офіційною бухгалтерською книгою, вартість будівництва склала 1159 млн песет, фінансування відбувалося за рахунок тиражів Національної лотереї й пожертв.

Характеристика[ред.ред. код]

Долина розташована в комплексі бенедиктинського абатства. Тут розташовані могили Франка та Прімо де Рівери. Дослідження зафіксувало, що принаймні 500 тіл були поховані без згоди їх сімей. Біля собору підноситься найвищий християнський хрест у всьому світі[джерело?] — 108 метрів. Видно його більш ніж за 40 миль. Дорога веде до підніжжя пам'ятника Святого Хреста в Долині Полеглих, яка має велику площу. На півдорозі є скупчення чотирьох циліндричних монолітів із граніту, 11,50 м у висоту і 1,50 м в діаметрі кожен, які називають «Juanelos». Вони були вирізьблені ще у XV сторіччі за часів правління Філіпа II, під керівництвом італійського інженера Джуанело Турріано. Висота хреста становить 150 м. До нього веде рівно тисяча символічних сходинок — саме стільки днів тривала громадянська війна[1]. На висоті 25 м, на першому цокольному поверсі стоять скульптури чотирьох євангелістів і їхні символи — Іоанна й орла, Луки і теляти, Марка і лева та Матвія і янгола. У другому цоколі 42 футів висотою зображено чотири головні чесноти: розсудливість, справедливість, силу духу й стриманість. У дворі є вхід до склепу (або базиліки). 200000 кубічних метрів були розкопані для будівництва. Вхідні двері зроблено з бронзи скульптором Фернандо Крузом-Солісом. Біля воріт — сорок святих і фігура св. Якова, покровителя Іспанії, яка увінчана в центрі.

Розташування та схема проїзду[ред.ред. код]

Географічні координати: 40° 38'29 "N 04° 09'26" W. Розташований в горах Гвадаррами, майже на однаковій відстані від Мадрида (58 км), Авіла (55 км) і Сеговії (50 км). Його висота коливається від 985 м біля входу до 1758 м на горі пріони.

Опис[ред.ред. код]

Усі елементи цього величезного меморіалу мають велетенські розміри, особливо базиліка, вирубана в скелі. За скелею, що несе на собі й усередині основні елементи комплексу, розташовано монастир бенедиктинців (із невеликим готелем), ченцям якого було доручено обслуговування базиліки. Головний вівтар являє собою гранітний блок. Біля підніжжя вівтаря на одній вертикальній лінії з хрестом розташовуються могили каудильйо Франсіско Франко й організатора та керівника руху фалангістів Хосе Антоніо Прімо де Рівера. Головний вівтар вінчає велетенський купол заввишки 42 м й діаметром 40,75 м, який декоровано мозаїкою з 6 мільйонів керамічних елементів. З боків від головного вівтаря розташовано входи у дві каплиці, в яких покояться залишки 33 872 жертв з обох сторін громадянської війни в Іспанії[джерело?]. Монументальний комплекс часто використовувався шанувальниками пам'яті Ф. Франко , неофалангістами та членами правих організацій для урочистих церемоній, святкування ювілеїв і подібних заходів. Але з 2007 року будь-які політичні акції в Долині Полеглих заборонено іспанським соціалістичним урядом, і такі спроби придушуються силами поліції і цивільної гвардії. З ініціативи соціалістів в іспанському суспільстві ведуться дискусії з приводу доцільності збереження цього пам'ятника[1].

Географія[ред.ред. код]

Як і решта Гвадаррамських гір, складається з великих гранітних утворень, у рослинності переважають сосна, дуб, в'яз і деякі кущі,троянда, розмарин, чебрець. Гору оточують кілька пагорбів і кілька потоків: один з них (Boqueron Chico) подає воду до монастиря.

Відомі поховання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б РОМАН ОНИШКЕВИЧ (27.10.2012 21:23). Гори, які помирили полеглих. Новий Погляд. Процитовано 17.06.2015. 
Прапор Іспанії Це незавершена стаття про Іспанію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Надгробок Це незавершена стаття про цвинтар.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання[ред.ред. код]