Долинське (Ізмаїльський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Долинське
Герб Прапор
Пам'ятник 51 воїну-односельцю, загиблому на фронтах Німецько-радянської війни
Пам'ятник 51 воїну-односельцю, загиблому на фронтах Німецько-радянської війни
Пам'ятник 51 воїну-односельцю, загиблому на фронтах Німецько-радянської війни
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Ізмаїльський район Ізмаїльський район
Громада Ренійська міська громада
Код КАТОТТГ UA51080070020029115
Облікова картка Долинське 
Основні дані
Засноване 1819
Колишня назва Анадол (рум. Anadol, болг. Анадолка)
Населення 2705
Площа 2,94 км²
Густота населення 920 осіб/км²
Поштовий індекс 68810
Телефонний код +380 4840
Географічні дані
Географічні координати 45°28′20″ пн. ш. 28°19′42″ сх. д. / 45.47222° пн. ш. 28.32833° сх. д. / 45.47222; 28.32833Координати: 45°28′20″ пн. ш. 28°19′42″ сх. д. / 45.47222° пн. ш. 28.32833° сх. д. / 45.47222; 28.32833
Середня висота
над рівнем моря
15 м
Відстань до
обласного центру
318 км
Відстань до
районного центру
8,5 км
Місцева влада
Адреса ради 68800, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Рені, вул. Соборна, 103
Сільський голова Салі Валентин Іванович
Карта
Долинське. Карта розташування: Україна
Долинське
Долинське
Долинське. Карта розташування: Одеська область
Долинське
Долинське
Мапа
Мапа

CMNS: Долинське у Вікісховищі

Доли́нське (рум. Anadol, болг. Анадолка) — село Ренійської міської громади, у Ізмаїльському районі Одеської області України. Населення становить 2705 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 8 км і проходить автошляхом М15.

Неподалік від села розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Долинське—Чишмікіой.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване 1791 року під назвою Анадо́л, від 14 листопада 1945 має сучасну назву.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року чисельність наявного населення села становила 2662 особи, з яких 1318 чоловіків та 1344 жінки.[1]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 2552 особи.[2]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
румунська 92,90 %
російська 4,81 %
українська 0,59 %
гагаузька 0,48 %
болгарська 0,41 %

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 25 квітня 2017 р. рішенням 101-VII сесії сільської ради.

Герб[ред. | ред. код]

У червоному полі святий Георгій на срібному коні, повернутий ліворуч, що пробиває списом чорного змія. У синій главі золотий соняшник у вигляді сонця, обабіч якого золоті грона винограду з листям. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. На лазуровій девізній стрічці з золотим підбоєм золотий напис «ДОЛИНСЬКЕ-АНАДОЛ».

Образ святого Георгія символізує покровителя сільчан і місцеву церкву. Сонях — символ південного краю, виноград — символ виноградарства в селі, а також родючості та багатства.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище складається з двох горизонтальних смуг — синьої та червоної — в співвідношенні 1:4. На червоній смузі святий Георгій на білому коні, повернутий від древка, що пробиває списом чорного змія. На синій смузі жовтий соняшник у вигляді сонця, обабіч якого жовті грона винограду з листям.

Постаті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]