Долинський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долинський повіт

нім. Bezirk Dolina, пол. Powiat doliński

Місто Долина
Найбільше місто Долина
Країна Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина, Flag of Ukraine.svg ЗУНР і Flag of Poland (1927–1980).svg Польська Республіка
Регіон Станіславське воєводство
Гміни 87 (1867—1934), 14 (1934—1939)
Населення
 - повне 118.400 (1931)
 - густота 49
Площа
 - повна 2397 км²
Дата заснування 1867
POL powiat doliński map.svg

Доли́нський повіт (нім. Bezirk Dolina) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Долина.

Австро-Угорщина[ред. | ред. код]

Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Долина (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Одночасно був утворений Судовий повітовий округ Долина, який включав судові повіти:

  • Судовий повіт Болехів
  • Судовий повіт Долина
  • Судовий повіт Рожнятів.

Судовий повітовий округ Долина підпорядковувався утвореному того ж року Окружному апеляційному суду Станіслава.

Сам Долинський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту і в тому ж розмірі) у складі округу Стрий.

Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Долинського повіту (з 37 громад) приєднані Болехівський повіт (з 23 громад) і 17 громад Рожнятівського повіту (за винятком приєднаних до Калуського повіту сіл Брошнів, Голинь і Тужилів-Котятичі)[1] Однак у структурі судової адміністрації збереглися Болехівський, Долинський і Рожнятівський судові повіти.

За переписом 1869 р. у повіті проживало 71 588 осіб. Повіт поділявся на 68 кадастральних гмін, складався з 85 самоврядних громад-гмін (3 міських і 82 сільських) та 19 окремих територій (в які об'єднані 77 фільварків) — загалом 104 адміністративних одиниць. За переписом у повіті було 54 930 греко-католиків, 6 759 римо-католиків, 11 вірмено-католиків, 10 православних, 1546 лютерани, 43 кальвіністи і 8 289 юдеїв.[2] Надалі до повіту приєднана громада Брошнів.

На 1910 р. повіт поділявся адміністративно на 91 громаду, земельно — на 73 кадастральні гміни та займав площу 2498 км². Населення повіту становило 113 831 особа. Українці-грекокатолики становили 75 % населення повіту, євреї — 11 %. Населені пункти повіту розподілялися між судовими повітами[3]:

Судовий повіт Болехів:

Судовий повіт Долина:

Судовий повіт Рожнятів:

Посли до Галицького сейму[ред. | ред. код]

По округу № 34 IV курії (до 1867 р. включав Долинський, Болехівський і Рожнятівський повіти, надалі збігався з укрупненим Долинським повітом) послами (в сучасному значенні — депутатами) до Галицького сейму були:

У складі ЗУНР[ред. | ред. код]

В листопаді 1918 р. проведені вибори до органів влади ЗУНР. Повіт входив до Станиславської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром і Головою Повітової УНРади був обраний адвокат д-р Северин Данилович (УРП), міським комісаром і делегатом до УНРади — директор гімназії д-р Михайло Пачовський.[4] Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулого з Франції корпусу Галлера при синхронному ударі в спину румунських військ повіт був окупований поляками.

Під польською окупацією[ред. | ред. код]

Включений до складу Станіславського воєводства після утворення воєводства 3 грудня 1920 року на окупованих поляками землях ЗУНР. До складу повіту входило 104 поселення (з них 3 міста, 84 сільські гміни і 14 фільварків) з 20 288 житловими будинками. Площа повіту — 2 498 км².

Загальна чисельність населення повіту складала 101 427 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 77 817 — греко-католики, 11 664 — римо-католики, 9 843 — юдеї, 2 105 — інших визнань.

Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]

Долинський повіт

26 квітня 1929 р. село Кам'янка передане з Долинського повіту до Сколівського[5], того ж дня у склад міста Болехів включені сільські гміни Болехів Руський, Вавилон Новий, Соломонова Гірка і Волоське Село[6].

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року сільські гміни Лісовіце, Задеревач, Воля Задеревацка, Нінюв Дольни, Нінюв Ґурни і Похерсдорф вилучили з Долинського повіту і включили до Стрийського[7].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

  1. м. Болехів
  2. м. Долина
  3. містечко Рожнятів — місто з 1934 р.

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920—1929 рр. — 78

1929—1934 рр. — 77

1934 рр. — 71

1934—1939 рр. — 11

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Болехів ГошівГериняНовий Гузіїв, Підбережжя, Старий Гузіїв, ТаняваТяпче, Човгани 8
2 Ґміна Брошнів БрошнівКреховичіРаківСваричів 4
3 Ґміна Велдіж ВелдіжЕнґельсберґЛолинМаксимівкаНіаґринНовошин, Тересівка 7
4 Ґміна Вигода ВигодаДебелівкаКняжолукаНовий МізуньСтарий МізуньНовоселицяПациківМала Тур'я, Яворів 9
5 Ґміна Витвиця ВитвицяКальнаЛипаЛужкиРозточкиСлобода-БолехівськаСтанківціЦерковна 8
6 Ґміна Людвиківка Вишків, ЛюдвиківкаСенечів 3
7 Ґміна Перегінськ ВільхівкаПерегінськеРешняте 3
8 Ґміна Поляниця БрязаБубнищеПоляницяСукільТисів 5
9 Ґміна Рахиня БелеївВелика Тур'я, ГофнунґзауНадіївРахиняСлобода-ДолинськаСолуківТростянецьЯкубів 9
10 Ґміна Ріпне ДубаДубшариКнязівськеЛецівкаРіпнеЦінева 6
11 Ґміна Спас ҐрабівІлемняЛиповицяЛоп'янкаЛугиСпасСтрутин ГорішнійСтрутин Долішній, Суходіл 9
передано до Сколівського повіту Кам'янка (до 1929) 1
передано до Стрийського повіту Воля Задеревацка (до 28.05.1934), Лісовіце (до 28.05.1934), Задеревач (до 28.05.1934), Нінюв Дольни (до 28.05.1934), Нінюв Ґурни (до 28.05.1934), Похерсдорф (до 28.05.1934) 6

Населення[ред. | ред. код]

Українці-грекокатолики становили 73 % населення повіту (1910)[8].

У 1939 році в повіті проживало 128 125 мешканців (98 920 українців-грекокатоликів — 77,21 %, 2 985 українців-латинників — 2,33 %, 10 730 поляків — 8,37 %, 11 025 євреїв — 8,6 % і 4 465 німців та інших національностей — 3,48 %)[9].

Радянський період[ред. | ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Станіславської області[10].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано у зв'язку з поділом його території на 4 райони — кожен із кількох колишніх ґмін:

Третій Райх[ред. | ред. код]

Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Долинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Станіслав Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).

Сучасність[ред. | ред. код]

Нині на території Долинського повіту розташовані три адміністративні одиниці Івано-Франківської області: Долинський та Рожнятівський райони, місто обласного значення Болехів і одна Львівської (частково Стрийський район).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich. [Архівовано 1 листопада 2019 у Wayback Machine.] Jahrgang 1867, XVII. Stück, Nr. 37: „Verordnung des Justizministeriums vom 15. Februar 1867, über die Aufstellung von reinen Bezirksgerichten in Ostgalizien“
  2. Powiat dolinski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 100. (пол.)
  3. Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 332(нім.)
  4. Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019. 
  5. Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929 № 436. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 16 вересня 2016. 
  6. Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2019. 
  7. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 441. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 26 серпня 2016. 
  8. Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 27 березня 2017. 
  9. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 22.
  10. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]