Перейти до вмісту

Доллі Партон

Перевірена версія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Доллі Ребекка Партон
англ. Dolly Parton Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яангл. Dolly Rebecca Parton[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження19 січня 1946(1946-01-19)
Місце народженняПіттмен-Сентер, Сев'єр, Теннессі, США[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті25 серпня 2026(2026-08-25) (80 років)
Місце смертіVanderbilt-Ingram Cancer Centerd, Нашвілл, США[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертізлоякісна пухлина[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1955–2026
ГромадянствоСША США
Професіяспівачка, музикант
ОсвітаSevier County High Schoold Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голоссопрано Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментивокал, гітара, банджо
Моваамериканська англійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанркантрі, кантрі-поп, поп, блюграс
Magnum opusAll I Can Dod, I Will Always Love You, Jolene і 9 to 5d Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоPorter Wagoner & Dolly Partond Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблGoldband (1957–59)
Mercury Records (1962–64)
Monument (1965–67)
RCA (1967–86)
CBS (1987–95)
Rising Tide (1995–97)
Decca (1997–98)
Sugar Hill (1999—2006)
Dolly Records (з 2007)
Нагороди
Національна медаль мистецтв
Премія Греммі за життєві досягнення

American Music Award за найкращий кантрі-альбомd (1978)

Country Music Association Award for Entertainer of the Yeard (1978)

Премія «Греммі» за найкраще жіноче вокальне виконання в стилі кантріd (1978)

Grammy Award for Best Country Songd (1981)

Премія «Греммі» за найкраще жіноче вокальне виконання в стилі кантріd (1981)

American Music Award за найкращий кантрі-синґлd (1985)

Grammy Award for Best Country Performance by a Duo or Group with Vocald (1987)

Grammy Award for Best Country Collaboration with Vocalsd (1999)

Grammy Award for Best Bluegrass Albumd (2000)

Премія «Греммі» за найкраще жіноче вокальне виконання в стилі кантріd (2001)

Las Vegas Film Critics Society Award for Best Songd (2005)

 Нагорода Центру ім. Кеннеді

Зал слави премії «Греммі»d (2006)

 Премія Греммі за життєві досягнення

Зал слави премії «Греммі»d (2013)

Жива легенда Бібліотеки Конгресуd (квітень 2004)

Johnny Mercer Awardd (2007)

Golden Raspberry Award for Worst Original Songd (1985)

зірка на голлівудській Алеї слави (14 червня 1984)

Time 100 (2021)

Willie Nelson Lifetime Achievement Awardd

American Library Association Honorary Membershipd (2023)

Нагорода Асоціації кантрі-музики за міжнародні досягненняd (2004)

Нагорода Асоціації кантрі-музики за найкращу вокалістку рокуd (1976)

Нагорода Асоціації кантрі-музики за найкращу вокалістку рокуd (1975)

Зала слави рок-н-ролу (2022)

БатькоRobert Lee Partond[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиAvie Lee Partond[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зCarl Thomas Deand Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриStella Partond[7], Randy Partond, Rachel Dennisond, Freida Partond, Willadeene Partond, Floyd Partond, David Wilburn Partond, Kassi nan Partond, Larry Gerald Partond, Coy Denver Partond і Robert Lee Parton Jr.d Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
dollypartonmusic.net/dolly-live-splash
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Доллі Ребекка Партон (англ. Dolly Rebecca Parton, 19 січня 1946 — 25 серпня 2026) — американська співачка, авторка пісень, мультиінструменталістка, продюсерка, акторка, письменниця та підприємиця. Всесвітньо відома роботами у жанрі кантрі. Авторка понад 3000 пісень. Сумарна кількість проданих Партон записів перевищує 100 млн[8].

Досягши успіху як авторка пісень для інших виконавців, дебютувала альбомом Hello, I'm Dolly у 1967 році. З постійним успіхом протягом решти 1960-х (як сольна виконавиця, а також із серією дуетних альбомів з Портером Вагонером), пік продажів її записів та успіхів у чартах припав на 1970-ті, і значною мірою продовжився у 1980-х. Альбоми Партон в 90-х роках не продавались настільки ж добре, однак вона знову повторила свій комерційний успіх у новому тисячолітті і випустила кілька альбомів на різних незалежних лейблах, у тому числі й під власним лейблом Dolly Records.

Написала понад 3 тис. пісень, зокрема пісню I Will Always Love You, кавер якої у виконанні Вітні Г'юстон став міжнародним хітом. Партон знялася у низці фільмів, серед яких «Найкращий маленький бордель у Техасі» та «Сталеві магнолії».

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася в Піттмен-Сентер (Теннессі) четвертою з 12 дітей у фермерській родині, яка вирощувала тютюн.[9][10] З її слів, родина була «бідною як миші» (dirt poor)[11]. У деяких ранніх піснях Партон розповідала про злиденне дитинство, особливо в Coat of Many Colors та In the Good Old Days (When Times Were Bad). Вони жили в похиленій однокімнатній халупі в Локаст-Рідж (Теннессі). Музика з дитинства відігравала для Доллі значну роль. Її дід був п'ятдесятницьким проповідником. Партон виконувала спіричуели на концертах.

30 травня 1966 року у Рінгголді (Джорджія) вийшла заміж за нешвільського бізнесмена з укладання асфальту Карла Томаса Діна,[12] з яким познайомилася в публічній пральні в день приїзду до Нешвілла.[13] Чоловіку не подобається слава, він рідко супроводжував Партон (тільки раз був на її концерті)[14].

У шлюбі виховала декількох своїх молодших братів та сестер. Партон була хрещеною матір'ю співачки та акторки Майлі Сайрус. Партон не мала власних дітей.[15]

Музична кар'єра

[ред. | ред. код]

Партон почала виступати ще дитиною, співала на місцевому радіо й телебаченні. У 9 років уже брала участь у The Cas Walker Show на WIVK Radio та WBIR-TV міста Ноксвілла. В тринадцятирічному віці у маленькій студії звукозапису Goldband Records в Луїзіані записала сингл «Puppy Love»,[16] а також виступала на щотижневому концерті «Гренд Оул Опрі» в Нешвіллі де зустрілася з Джонні Кешем, який порекомендував їй слухати своє серце й не зважати на те, що кажуть люди.[17] Щойно закінчивши школу в 1964, Партон перебралася до Нешвілла, привізши з собою музичні традиції Східного Теннессі.

Партон здобула перші успіхи як авторка пісень. Разом із дядьком Біллом Оуенсом вона написала два хіти, що увійшли до першої десятки хіт-парадів: Put it Off Until Tomorrow (виконавець Білл Філліпс) та Fuel to the Flame (виконавець Скітер Девіс). Інший вдалий хіт Партон написала для Генка Вільямса молодшого[18]. 1965 року підписала угоду з Monument Records, де спочатку працювала співачка в стилі баблгам-поп[19], що принесло їй лише один сингл у хіт-парадах національного рівня Happy, Happy Birthday Baby, який, утім, не потрапив у Billboard Hot 100.

Лейбл згодився на те, щоб Партон співала кантрі після того, як її композиція Put It Off Until Tomorrow у виконанні Білла Філліпса під акомпанемент Партон на гармоніці піднялася до 6 позиції в чарті 1966 року. Її перший сингл у стилі кантрі Dumb Blonde (одна з небагатьох пісень того періоду, які Партон записала, але не написала) досяг 24 позиції в чартах кантрі 1967 року. Того ж року вийшов сингл Something Fishy, який здобув 17 місце. Ці дві пісні стали головними в альбомі Hello, I'm Dolly.

В 1967 році Портер Ваґонер запросив Партон до себе, пообіцявши регулярні виступи в його щотижневій телепередачі Шоу Портера Ваґонера, а також гастролі.

Спочатку глядачам передачі Вагонера не сподобалося, що співачка Норма Джин залишила шоу, і на її місце прийшла Доллі Партон. З місць лунали вигуки з вимогою повернути Джин. Однак із допомогою Ваґонера, Партон удалося перетягнути публіку на свій бік. Ваґонер переконав свій лейбл, RCA Victor, підписати з Партон контракт. Лейбл вирішив підстрахуватися, й записав перший сингл Партон у дуеті з Ваґонером. То була кавер-версія пісня Тома Пакстона The Last Thing on My Mind. Вона піднялася в десятку чарту кантрі-музики у січні 1968 року. Впродовж наступних шести років якась пісня дуету завжди була в першій десятці.

Перший сольний сингл Партон для RCA Just Because I'm a Woman побачив світ улітку 1968, і мав поміркований успіх, добравшись до 17 позиції. До кінця десятиріччя, жодна з її сольних пісень, навіть In the Good Old Days (When Times Were Bad), не мала такого успіху, як дуети з Ваґонером. Дует отримав звання вокальної групи 1968 року від Асоціації кантрі-музики. Втім, як Ваґонера, так і Партон, сильно розчаровувала відсутність успіху Партон-солістки. На той час Ваґонер уже вклав чимало у видавничу компанію, яку Партон заснувала з Біллом Оуеном.

В 1970 році Ваґонер змусив Партон записати пісню Джиммі Роджерса Mule Skinner Blues, і це спрацювало. Запис піднявся до третьої позиції в чартах, а незабаром, у лютому 1971, пісня Joshua стала першою. Упродовж наступних двох років Партон зробила кілька сольних хітів, серед яких Coat of Many Colors, фірмова пісня Партон.

Втім, аж до Jolene, жодна з пісень Партон не ставала блокбастером. Jolene вийшла наприкінці 1973 і очолила чарт у лютому, а в 1976 піднялася на 7 позицію у Британії. Останній свій дует Партон і Ваґонер співали в квітні 1974 року, а в середині року вона перестала з'являтися на телешоу, хоча вони продовжували співпрацю, він допомагав їй із записами до 1976 року[20], виходили також альбоми, записані дуетом, останній Say Forever You'll Be Mine 1975 року.

Пісня 1974 року I Will Always Love You, написана про розрив співпраці з Ваґонером, піднялася на першу позицію у кантрі чартах. Приблизно тоді ж Елвіс Преслі висловив бажання зробити кавер-версію. Партон спочатку зацікавилася, але менеджер Преслі сказав їй, що авторка пісні, яку виконує Елвіс, повинна відмовитися від більшої частини прав на неї, і Партон відмовилася, що дозволило їй упродовж багатьох років заробити на пісні мільйони доларів.

З 1974 по 1980 роки Партон постійно перебувала у Top 10 кантрі-чартів, а 8 її синглів підіймалися на першу позицію. Мала власну передачу «Доллі». Її пісні співало чимало виконавиць, зокрема, Роуз Меддокс, Кітті Веллс, Олівія Ньютон-Джон, Еммілу Гарріс та Лінда Ронстадт, а сестри Партон Ренді й Стелла теж отримали контракти[20]. Саме в цей період Партон доклала зусиль, щоб пробитися до ширшої аудиторії і вийти за межі кантрі-музики. У 1976 році підписала контракт з Лос-Анджелеською промоутерською фірмою Katz-Gallin-Morey і почала співпрацю з Сенді Геллін.

Альбом All I Can Do, який Партон продюсувала разом із Ваґонером, започаткував її активнішу діяльність на продюсерській ниві. У ньому вона змінила стиль у напрямку поп-музики. Альбом 1977 року New Harvest … First Gathering Партон зробила сама й включила в нього кавери популярних пісень у стилях поп та R&B My Girl і Higher and Higher. Альбом отримав доволі добрі відгуки, однак, того успіху, на який Партон сподівалася, не було. У кантрі-чартах він був на перших позиціях, але застряг на 71-ій у чарті поп-альбомів, а в Hot 100 увійшла лише пісня Light of a Clear Blue Morning, і лише на 87 місце.

Тоді Партон звернулася до поп-продюсера Гері Клейна, і, як наслідок, альбом 1977 року Here You Come Again став першим її мільйонником, очоливши кантрі-чарти й піднявшись на 20 місце у поп-чарті.

Пісня Here You Come Again, написана Баррі Менном та Синтією Вейл, стала першою з тих, що очолити кантрі-чарт і водночас увійшли в першу десятку в поп-чарті. Добралася до двадцятки поп-чарту й інша пісня Two Doors Down/It's All Wrong But It's All Right. Ця тенденція продовжувалася до кінця 70-их і на початку 80-их.

У 1978 році Партон отримала премію «Греммі» в категорії найкращий жіночий вокал у стилі кантрі за альбом Here You Come Again. Хітами стали Heartbreaker (1978), Baby I'm Burning та You're the Only One (1979). Популярність співачки зростала, її запрошували на телебачення. У 1979 Патрон вела спеціальну передачу NBC Сімдесяті: вибух кантрі музики, виступала на концерті у Театрі Форда у Вашингтоні, де серед глядачів був президент США Джиммі Картер.

На початку 80-х років комерційний успіх не припинився, Доллі мала три пісні поспіль на чолі чарту: Starting Over Again, Old Flames Can't Hold a Candle to You та 9 to 5[20]. Часу писати пісні в неї стало менше, тому почала кар'єру в кіно, записувала багато пісень інших авторів, таких як Баррі Манн та Синтія Вейл, Руперт Голмс, Гері Портной та Керол Баєр Сейджер.

Доллі Партон у Гонолулу, Гаваї, 1983.

Пісня 9 to 5, лейтмотив фільму Дев'ять до п'яти у якому Партон знялася поряд із Джейн Фондою та Лілі Томлін, добралася до першого місця не лише в кантрі-чартах, а й поп-чарті й у чарті сучасної дорослої музики. Вона також була номінована на Оскар у категорії за найкращу оригінальну пісню. Партон зробила новий запис пісня I Will Always Love You для фільму Найкращий маленький бордель у Техасі. Вона продовжувала досліджувати нові шляхи в індустрії розваг, відкривши тематичний парк «Доллівуд» у Піджен-Фордж, Теннессі.

Хоча до середини 80-х сингли Партон трималися доволі високо, RCA Records не відновив із теню контракту, й 1987 року вона підписала новий із Columbia Records[20].

Після деякого застою нове дихання кар'єри Партон дав альбом Trio (1987), який вона створила втрьох, разом із Гарріс та Ронстадт. Альбом протримався п'ять тижнів на вершині кантрі-чарту, було продано кілька мільйонів копій. Чотири пісні альбому увійшли до першої десятки, а пісня Філа Спектора To Know Him Is to Love Him добралася до першої позиції. Trio здобув премію Греммі в категорії дуетів або тріо з вокалом і був номінованим у категорії найкращий альбом року. В 1987 році Партон відновила телевізійну програму «Доллі». Здавалося, що кар'єра співачки знову пішла вгору, але успіх був тільки тимчасовий — на початку дев'яностих у музику кантрі прийшло нове покоління й відтіснило ветеранів з чартів[20].

Найбільший комерційний успіх прийшов до Партон у 1992 році, коли Вітні Х'юстон записала I Will Always Love You для фільму «Охоронець».

В 1993 році Патрон записала «The Day I Fall In Love» в дуеті з Джеймсом Інгремом для фільму «Бетховен II». Авторів пісні було номіновано на Оскар, і Партон виконувала пісню на церемонії вручення.

В 1999 році Партон була індуктована в Залу слави кантрі-музики. Того ж року її кавер пісні Ніла Янга «After the Gold Rush» здобув премію Греммі за найкращу співпрацю з вокалом у кантрі-музиці.

Впродовж 1999—2005 років Доллі записала кілька альбомів у стилі блюграс. Її кавер пісні «Shine» гурту Collective Soul здобув Греммі в категорії найкращого жіночого кантрі-вокалу.

У березні 2016 року Партон анонсувала свій наймасштабніший за останні 25 років тур Pure & Simple, який пройде з 3 червня по 10 грудня 2016 року і складатиметься з понад 60 шоу в Північній Америці.

У 2016 році Партон (завдяки перезапису хіта «Jolene» разом із гуртом Pentatonix) стала єдиною виконавицею, чиї хіти з'являлися в топ-20 кантрі-чарту Hot Country Songs усі останні сім десятиліть поспіль (1960—2020-і роки).

У жовтні 2022 року Партон заявила в інтерв'ю, що завершила гастрольну діяльність, але продовжуватиме час від часу давати живі виступи. 5 листопада 2022 року Партон була введена до Зали слави рок-н-ролу. 31 грудня 2022 року Партон стала свідучою Майлі Сайрус у спеціальній «Новорічній вечірці Майлі» на каналі NBC.

Сингл «Gonna Be You» із саундтреком до фільму «80 для Бреді» був випущеним 20 січня 2023 року. Пісня була написана Діаною Уоррен і виконана Доллі Партон, Беліндою Карлайл, Сінді Лопер, Деббі Гаррі та Глорією Естефан. В офіційному музичному кліпі Партон, Карлайл, Лаупер та Естефан виступили у футбольних футболках, схожих на ті, що носять жінки у фільмі.

У серпні 2023 року Доллі Партон представила кавер на «Let It Be» The Beatles. Трек, записаний разом із Полом Маккартні та Рінго Старром, увійшов до альбому «Rockstar». Альбом складається із 30 пісень, з яких 21 — кавери, записані зі Стінгом, Елтоном Джоном, Пінк, Майлі Сайрус та іншими музикантами.

17 листопада 2023 року офіційно відбувся реліз альбому «Rockstar», який став її найуспішнішим альбомом. Альбом дебютував на 3 місці в Billboard 200, що стало найвищим для Партона місцем у чарті. З тиражем у 128 000 екземплярів «Rockstar» також посів 1-е місце в чартах Billboard «Кращі кантрі-альбоми», «Найкращі рок- та альтернативні альбоми», «Найкращі рок-альбоми» та «Найкращі альбоми з продажу». Через чотири місяці після свого виходу альбом отримав золотий сертифікат RIAA у Сполучених Штатах з обсягом продажу понад 500 000 екземплярів.

У День подяки 2023 року Партон виступила під час перерви футбольного матчу NFL «Washington Commanders» та «Dallas Cowboys» як реклама альбому «Rockstar». Цього ж дня Доллі зняла частину спілкування з черлідерками для серіалу від Netflix під назвою «Американські Улюбленки: Черлідерки 'Dallas Cowboys'».

21 лютого 2024 року Партон представила «Dolly Parton's Pet Gala» — двогодинне спеціальне шоу, в рамках якого на подіумі були представлені «собачі таланти», одягнені в її найвідоміші вбрання. Собаки також були одягнені у предмети з власного асортименту одягу для домашніх тварин Доллі, Doggy Parton. На шоу були різні зірки, включаючи Лейні Вілсон, Карлі Пірс, Кріса Янсона і Кейсі з групи KC of the Sunshine.

Завдяки новому альбому Cowboy Carter Beyoncé Доллі Партон дебютувала в Billboard Hot 100 вперше за 19 років. Beyoncé та Партон зайняли 44 рядок чарту зі своїм дуетом «Tyrant». Ця пісня знаменує першу появу Партон у чарті з 2005 року. Завдяки цьому релізу Доллі Партон приєдналася до Мадонни та Шер як одна з трьох жінок-співачок в історії, які змогли дебютувати в Hot 100 у п'яти різних десятиліттях.

24 травня Доллі Партон офіційно спільно з відкриттям Dolly Parton Experience анонсувала свій 50-й альбом під назвою Dolly Parton & Family: Smoky Mountain DNA — Family, Faith & Fables, який вийде 15 листопада. Замовлення буде відкрито 21 червня одночасно з випуском перших двох треків та розкриттям повного списку треків (понад 40). Альбом буде доступний на вінілі та компакт-дисках, а також через цифрове завантаження та стрімінг. Також Доллі анонсувала свій новий серіал, що складається з 4 епізодів, в якому буде розказано історію сім'ї Доллі, починаючи з 1600-х років у Великій Британії. Доллі Партон вже розповідала, що предки по лінії її матері були Оуенс із валлійських долин на концерті в Кардіффі у 2008 році. Альбом спродюсований кузеном Партоном Річі Оуенсом. Альбом включає пісні, виконані різними членами її найближчої та далекої сім'ї, охоплюючи кілька поколінь. У проєкті також будуть представлені записи за участю членів сім'ї Партон, які вже пішли з життя, на додаток до внеску сучасного покоління. 21 червня 2024 року Доллі Партон випустила перші два сингли з альбому Dolly Parton & Family: Smoky Mountain DNA — Family, Faith & Fables під назвою The Orchard і Tell Me That You Love Me. Треки записано разом із Джадою Стар та Річі Оуенсом.

Під час спеціального інтерв'ю на Fan Fair X на 51-му музичному фестивалі CMA Music Fest 6 червня Партон анонсувала свої нові проєкти, які включають будівництво нового готелю в Нашвіллі, нову бродвейську постановку «Hello, I'm Dolly», прем'єра якої за її словами словами, відбудеться в 2026. Також Партон запустила власну лінійку вин «Dolly Wines». 14 серпня Доллі Партон запустила свій новий бренд-Dolly Beauty, розширюючи свій бізнес у сфері краси. Першим продуктом, який випустить Партон, будуть помади Heaven's Kiss, а назви кольорів є посиланнями на її пісні.

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Доллі Партон та Україна

[ред. | ред. код]

ТСН повідомила, що 2025 року співачка заявила про підтримку України після суперечки Володимира Зеленського з Дональдом Трампом. Насправді це була її промова 2022 року, яку згадали після цієї суперечки.[21]

Охорона здоров'я

[ред. | ред. код]

Фонд Доллівуд, що фінансується з прибутків Партон, створив робочі місця та податкові надходження до раніше депресивного регіону. Партон також працювала над збором коштів на інші цілі, зокрема для Американського Червоного Хреста та благодійних організацій, пов'язаних з ВІЛ/СНІД.[22]

У грудні 2006 року Партон пообіцяла виділити 500 000 доларів на запропоноване будівництво лікарні та онкологічного центру вартістю 90 мільйонів доларів у Севірвіллі на ім'я Роберта Ф. Томаса. Артистка оголосила про благодійний концерт для збору додаткових коштів на проєкт. Концерт відвідало близько 8000 осіб.[23]

Партон була щедрим донором Медичного центру Університету Вандербільта (VUMC). Серед її пожертв був внесок у Дитячу онкологічну програму Університету Вандербільта імені Монро Карелла-молодшого на честь подруги Наджі Абумрада та її племінниці Ханни Деннісон, яку в дитинстві успішно лікували від лейкемії в Дитячій лікарні.[24]

Підтримка ЛГБТ-спільноти

[ред. | ред. код]

Хоча Партон радше була аполітичною, вона була відома своєю відкритою підтримкою гей-спільноти, артистка публічно виступила на підтримку одностатевих шлюбів у 2009 році.[25] Вона також висловила свою підтримку транс-спільноті після того, як у 2023 році в Теннессі набуло чинності низка антитрансгендерних заходів.[26][27] Партон казала, що їй подобається, що її вважають гей-іконою.[28] Співачка мала близьких гомосексуальних друзів, яким вона допомагала у процесі камінг-ауту.[29]

Смерть

[ред. | ред. код]

21 серпня 2026 року Партон була госпіталізованою в онкологічний центр Вандербільта-Інграма в Нашвіллі.[30]

25 серпня 2026 року артистка померла після боротьби з раком у віці 80 років.[31] Про смерть того ж дня оголосив її племінник Браян Сівер, який понад два десятиліття був головою її служби безпеки.[32]

На її прохання відбудеться невеликий приватний похорон для найближчої родини. Замість квітів її родина закликала громадськість зробити пожертви до її "Бібліотеки Уяви".[33] Партон буде похованою поруч зі своїм чоловіком у мавзолеї в меморіальному парку Вудлон у Нашвіллі.[34]

Примітки

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Доллі Партон
  1. ↑ Friskics-Warren B. Dolly Parton, Superstar Whose Songs Spoke to Millions, Dies at 80 — The New York Times, 2026. — ISSN 0362-4331
  2. ↑ Dolly on Dolly: Interviews and Encounters with Dolly Parton / (not translated to en) — Chicago: Chicago Review Press, 2017. — P. 4. — 389 p. — ISBN 978-1-61373-519-0
  3. ↑ Then & Now: Dolly Parton — American Songwriter, 2023.
  4. 1 2 Tanyos F. Dolly Parton, country music legend, dies at age 80 after brief cancer battle — (untranslated), 2026.
  5. 1 2 Ross A., Nelson J., Saunders A. Dolly Parton Died After a ‘Brief Battle with Cancer,’ Her Team Confirms // People — People Inc., 2026. — ISSN 0093-7673; 2169-2157; 0093-7673
  6. 1 2 Pas L. v. Genealogics — 2003.
  7. ↑ Catalog of the German National Library
  8. ↑ Sloan, Billy (17 квітня 2011). Country music legend Dolly Parton spills secrets of her incredible 56-year career. Daily Record. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 24 вересня 2011.
  9. ↑ Dolly Parton Biography. Bio. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 30 січня 2012.
  10. ↑ Dolly Parton Biography (1946-). Filmreference.com. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 26 березня 2012.
  11. ↑ «Dolly Parton Talks New Album, Tour» [Архівовано 12 травня 2006 у Wayback Machine.]. CNN. July 9, 2002.
  12. ↑ Dolly Rebecca Parton (19 Jan 1947 – ). Smokykin.com. 2 травня 2011. Архів оригіналу за 29 листопада 2010. Процитовано 10 жовтня 2011.
  13. ↑ Parton, 1994, p. 142.
  14. ↑ Parton, Dolly (1994). Dolly – My Life and Other Unfinished Business. HarperCollins. p. 214.
  15. ↑ Orloff, Brian (17 березня 2008). Dolly Parton Calls Miley Cyrus a 'Little Elvis'. People. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 12 лютого 2012.
  16. ↑ Info on Dollyon-line.com [Архівовано 7 квітня 2012 у Wayback Machine.]. Retrieved October 12, 2011.
  17. ↑ Cash, 1998, p. ??.
  18. ↑ Whitburn, 2005, pp. 108, 422.
  19. ↑ Nash, 1978, pp. 64—70.
  20. 1 2 3 4 5 Dolly Parton biography at Allmusic.
  21. ↑ Легендарна співачка Доллі Партон на концерті підтримала Україну після сварки Трампа і Зеленського. ТСН.ua (укр.). 2 березня 2025. Процитовано 2 березня 2025.
  22. ↑ Dolly Parton: Charity Work & Causes. Look to the Stars (англ.). Процитовано 26 серпня 2026.
  23. ↑ Parton Pledges $500,000 to Hospital. Associated Press. 13 грудня 2006.
  24. ↑ Dolly Parton Makes Generous Gift to Advance COVID-19 Research at Vanderbilt – Coronavirus (COVID-19) Information for Employees and Patients. vumc.org. 26 червня 2020.
  25. ↑ Dolly Parton Im For Gay Marriage | Advocate.com. www.advocate.com (англ.). Процитовано 26 серпня 2026.
  26. ↑ Daw, Stephen (2 листопада 2023). Dolly Parton Weighs in on Tennessee’s Anti-Trans Laws: ‘I Just Want Everyone to Be Treated Good’. Billboard (амер.). Процитовано 26 серпня 2026.
  27. ↑ Fekadu, Mesfin (2 листопада 2023). Dolly Parton on Turning Down the Super Bowl and Her New Rock Album: “I Don’t Want It to Be Half-Ass Country”. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 26 серпня 2026.
  28. ↑ Riley, John (20 лютого 2019). Dolly Parton denies she's gay in interview with British newspaper. Metro Weekly (амер.). Процитовано 26 серпня 2026.
  29. ↑ Parton, Dolly; Schmidt, Randy (26 жовтня 2017). Not Dumb, Not Blonde: Dolly In Conversation (англ.). Omnibus Press. ISBN 978-1-78323-967-2.
  30. ↑ Ross, Alex (25 серпня 2026). Dolly Parton Died After a 'Brief Battle with Cancer,' Her Team Confirms. People (англ) .
  31. ↑ Saperstein, Pat (25 серпня 2026). Dolly Parton Died After a ‘Brief Battle’ With Cancer, According to Her Reps. Variety (амер.). Процитовано 26 серпня 2026.
  32. ↑ Thompson, Anthony. Dolly Parton's nephew announced her death. Read his words in full. USA TODAY (амер.). Процитовано 26 серпня 2026.
  33. ↑ Irvin, Jack (25 серпня 2026). Dolly Parton to Be Laid to Rest in Private Family Service After Death at 80. People.
  34. ↑ Thayer, Colson (26 серпня 2026). All About Dolly Parton's Final Resting Place Next to Her Husband of 58 Years.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Доллі_Партон&oldid=48672415