Долорес Медіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Долорес Медіо
Народилася 16 грудня 1911(1911-12-16)[1][2][…]
Ов'єдо, Asturias Provinced, Іспанія
Померла 1996[1][2][…]
Ов'єдо, Астурія[d], Астурія, Іспанія
Країна  Іспанія
Діяльність письменниця, вчителька
Знання мов іспанська[1]
Жанр роман
Нагороди
Меморіальна дошка

Доло́рес Ме́діо (ісп. Dolores Medio, повне ім'я: Марі́я Доло́рес Ме́діо Естра́да / María Dolores Medio Estrada; *16 грудня 1911(19111216), Ов'єдо — 16 грудня 1996, там же) — іспанська письменниця, лавреатка премії Надаля (1952) за твір Nosotros, los Rivero. Більшість літературознавців включають її до Покоління 36-го року[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Вивчала педагогіку, працюючи вчителем у Наві, Астурія, доки 1945 року не виграла нагороду Concha Espina на конкурсі, організованому національним тижневиком Domingo con Nina, та переїхала до Мадрида, де почала співпрацю з часописом під псевдонімом Амаранта, і вже там вступила в Школу журналістики. Почала практикуватися в літературі, не полишаючи освіту, допоки в 1952 році не отримала нагороду Надаля за Nosotros, los Rivero. Здобутий успіх дозволив їй залишити школу і повністю присвятити себе літературі. Вона долучилася до кола, яке по праву називають «справжньою мадридською богемою», ставши успішною авторкою.

У 1963 році почала роботу над трилогією Los que vamos a pie con Bibiana, в якій виклала факти (автобіографічні, як і в більшості її творів), пов'язані з демонстрацією на підтримку шахтарів, що спричинило її ув'язнення, що в свою чергу послужило сюжетною основою для твору Celda común, а також здобула премію Sésamo за твір Andrés.

La otra circunstancia продовжила трилогію в 1972 році. У 1982 опублікувала оповідання El urogallo, написане між 1936 та 1939 роками, що не було надруковане через проблеми з цензурою.

Вона є однією з найчільніших представників соціальної літератури в Іспанії, а також соцреалістичної естетики, що була високо оцінена у 1950-ті, але вже наступного десятиліття втратила свої провідні позиції.

У 1981 році вона створила іменний фонд, якому пожертвувала всі свої статки, що заснував премію за роман «Asturias».

У 1988 році Долорес Медіо повернулася до рідного міста Ов'єдо, який нарік її "улюбленою дочкою" та була нагороджена срібною медаллю Астурії.

У 2003 році мерія Ов'єдо на площі, яка носить її ім'я, вшанувала пам'ять письменниці, встановивши її погруддя роботи скульптора Морраса. [5] [6]

Творчість[ред. | ред. код]

Доробок Долорес Медіо — обширний і різний, охоплює близько 25 томів, і це не враховуючи її неопубліковані твори, на зразок дитячих і підліткових, або тих, які не пропустила цензура.

Бібліографія
  • Nina (1946)
  • El milagro de la noche de Reyes (1948)
  • Nosotros, los Rivero (1953)
  • Compás de espera (1954)
  • Mañana (1954)
  • Funcionario público (1956)
  • El pez sigue flotando (1959)
  • Diario de una maestra (1961)
  • Bibiana (1963)
  • El señor García (1966)
  • Biografía de Isabel II de España (1966)
  • Andrés (1967)
  • Guía de Asturias (1968)
  • Selma Lagerlöf (1971)
  • La otra circunstancia (1972)
  • Farsa de verano (1973)
  • El bachancho (1974)
  • El fabuloso imperio de Juan sin Tierra (1977)
  • Atrapados en la ratonera: Memorias de una novelista (1980)
  • El urogallo (1982)
  • La última Xana: narraciones asturianas (1986)
  • Oviedo en mi recuerdo (1990)
  • En el viejo desván (Memorias) (1991)
  • ¿Podrá la ciencia resucitar al hombre? (1991)
  • Celda común (1996)

Українською надруковані 2 новели Медіо Долорес — «Андрес» (у перекладі Г. В. Латника) і «Несправедливість» (у перекладі Г. Філіпчука), що ввійшли до збірника «Світло у вікні. Сучасна іспанська новела» (1986), який став книгою 47 у серії «Зарубіжна новела».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Autoritats UB
  3. а б в NUKAT — 2002.
  4. Basanta, Angel. Generación del 36. 1965 los novelistas de la promoción de 1936. Insula.
  5. Copia archivada. Архів оригіналу за 11 de agosto de 2014. Процитовано 16 de agosto de 2014.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 13 березня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання[ред. | ред. код]