Дольницький Ісидор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
о. Ісидор Дольницький
Dolnyts'kyy Isydor.JPG
Народився 21 лютого 1830(1830-02-21)
с. Старі Залізці, нині в межах смт Залізці
Помер 22 березня 1924(1924-03-22) (94 роки)
м. Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Громадянство Австрійська імперія Австрійська імперіяАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНР
Національність українець
Прізвисько Дзядзьо
Діяльність священик
Відомий видатний учений-богослов Української Греко-Католицької Церкви
Посада учитель Колегії св. Атанасія в Римі, духівник і професор Львівської духовної семінарії, папський диякон, домашній прелат папи Лева ХІІІ
Конфесія греко-католик
Батько Іван Дольницький
Мати Єва Дольницька

Ісидор Іванович Дольницький (21 лютого 1830, с. Старі Залізці, нині нині в межах смт Залізці, Тернопільська область — 22 березня 1924, м. Львів) — український релігійний діяч, учитель Колегії св. Атанасія в Римі, потім духівник і професор Львівської духовної семінарії, папський диякон, домашній прелат папи Лева ХІІІ, видатний учений-богослов Української Греко-Католицької Церкви, що виховав багато поколінь священиків Галичини.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився Ісидор Дольницький 21 лютого 1830 р. в с. Старі Залізці (нині в межах смт Залізці, Зборівський район Тернопільська область, Україна) у домі № 258, в родині о. Івана і Єви Дольницьких. Дату народження дитини занотовано в книзі залозецької церкви Святої Трійці.

Ріка Серет розділяла містечко Заліжці на дві частини: Залізці Старі та Залізці Нові. У кожній з них була своя парафія. 1807 р., після злуки в Залізцях Старих трьох приходів в один, парохом там став о. Василь Дольницький, дід Ісидора.

Наприкінці 1830 — початку 1831 р. холера бушувала по всій Галичині. Жертвою холери став і батько Ісидора о. Іван. Молода вдова Єва у свої 19 років опинилася з трьома маленькими дітьми у важкому становищі. Отець д-р Йосиф Боцян стверджує, що вже через рік після смерті о. Івана Єва вийшла вдруге заміж за Григорія Рачинського, який «за тодішнім звичаєм з рукою вдови обняв після висвячення залізецьку парохію», заступив дітям батька. Напівсиріт Михайла й Ісидора віддали після закінчення ними початкової школи в Залізцях на навчання до Тернопільської гімназії. Закінчив її тільки Михайло, Ісидорові судилася інша доля.

Дорога до Риму[ред.ред. код]

За стараннями вітчима о. Григорія Рачинського митрополит Левицький вислав Ісидора 1845 р. до Риму, на виховання й науку в Грецьку колегію св. Атанасія. У той час Рим, за ствердженням Я. Головацького, звернув увагу на стан української освіти в Галичині, і «папа римський милостиво зробив місце для 13 українських вихованців, які мали учитися в навчальних закладах Propaganda fide». Для підготовки місць у Грецькій колегії св. Атанасія для вихованців з Галичини в Рим 1842 р. був відряджений відомий учений-славіст Ернест Вартоломей Копітар. Планувалось також, що українські вихованці мають навчатися рідною мовою, а для цього було необхідним послати разом з ними вчителя.

У жовтні 1845 р. остаточно до Рима виїхало сім хлопців, а саме

зі Львівської єпархії
  • Струминський Іларій (нар. 19.VII.1831, с. Ярославичі)
  • Дольницький Ісидор (нар. 21.ІІ.1830, м-ко Заліжці Старі)
  • Дейницький Лев (нар. 23.ІІ.1832, с. Маркопіль)
  • Білинський Йосип (с. Дегова)
з Перемишльської єпархії
  • Черлюнчакевич Йосип (нар. 2.IV.1829, с. Олешичі)
  • Рачинський Іван (нар. 10.ІХ.1829, с. Старява)
  • Сінкевич Діонісій (нар. 20.Х.1830, с. Чернева)

У грецькій колегії св. Атанасія[ред.ред. код]

До колегії Ісидор Дольницький зарахований 6 листопада 1845 р. Про це свідчить витяг з книги реєстрації вихованців. За чергою запису він став 147 студентом уславленої найстарішої східної колегії Рима. У грецькій колегії св. Атанасія впродовж 400 років навчалося 213 студентів з України й Білорусі, багато з них стали видатними діячами унійної Церкви. У Колегії св. Атанасія Ісидора Дольницького зарахували на курс «граматики», тут він навчався два роки (1846—1847), потім вивчав: «гуманітарні науки» (1848), «риторику» (1849), «філософію» (1850—1851).

Після закінчення Грецької колегії св. Атанасія — вона давала вихованцям середню освіту — Ісидор Дольницький вступив до університету Конгрегації пропаганди віри, де завершив курс філософії (1851) і теології (1852—1855).

На батьківщині[ред.ред. код]

Після здобуття богословської освіти (1855) Ісидор Дольницький повернувся на батьківщину, до Львова. Тут 13 квітня 1856 р. він прийняв з рук кардинала Михайла Левицького свячення і став служителем архікатедральної церкви Святого Юра. Затриматися в Галичині йому, однак, не довелося. Через рік праці у Львові ординаріат відіслав о. Ісидора до Риму як учителя церковних обрядів і церковного співу його alma mater.

У Львівській духовній семінарії навчав співу; одним із його учнів був Модест Менцинський.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Іван Деркач. Модест Менцинський. Нарис. — Львів: Каменяр, 1969.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]