Доля людини (оповідання)
| Доля людини | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Судьба человека | ||||
| Жанр | оповідання | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Шолохов Михайло Олександрович | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1956 | |||
| Опубліковано | 1956 | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Росія | |||
| Видавництво | Q4166004? | |||
|
| ||||
«Доля людини» (рос. Судьба человека) — оповідання радянського російського письменника Михайла Шолохова. Написане в 1956 році. Перша публікація — газета «Правда», номери за 31 грудня 1956 та 1 січня 1957 року[1].
Сюжет[ред. | ред. код]
З початком Великої Вітчизняної війни шоферові Андрію Соколову доводиться розлучитися з сім'єю і піти на фронт. Вже в перші місяці війни він отримує поранення і потрапляє в нацистський полон. У полоні він переживає всі скрути концтабору, проте завдяки своїй мужності уникає розстрілу і, нарешті, тікає з нього за лінію фронту, до своїх. У короткій фронтовій відпустці на малу батьківщину він дізнається, що його кохана дружина Ірина і обидві доньки загинули під час бомбардування. Він відразу ж повертається на фронт не в силах більше перебувати в рідному місті. З рідних у нього залишився лише наймолодший син-офіцер. У день перемоги Андрій одержує звістку про те, що його син загинув в останній день війни.
Після війни самотній Андрій Соколов працює в чужих краях. Там він зустрічає маленького хлопчика Ваню, що лишився сиротою. Його мати загинула, а батько пропав безвісти. Соколов запевняє хлопчика, що він його батько, і цим дає хлопчику (і собі) надію на нове життя.
Дві осиротілих людини, дві піщинки, закинуті в чужі краї військовим ураганом небаченої сили… Що чекає їх попереду? І хотілося б думати, що ця російська людина, людина незламної волі, видужає і біля батьківського плеча виросте той, хто, подорослішавши, зможе все витерпіти, все подолати на своєму шляху, якщо до цього покличе його Батьківщина.
Історія створення[ред. | ред. код]
Сюжет оповідання заснований на реальних подіях. Навесні 1946 року на полюванні Шолохов зустрів чоловіка, який повідав йому свою сумну історію. Шолохова захопила ця розповідь, і він вирішив: «Напишу розповідь про це, обов'язково напишу». Через 10 років, перечитуючи оповідання Гемінгвея, Ремарка та інших зарубіжних письменників, Шолохов за сім днів написав оповідання «Доля людини»[2].
Екранізація[ред. | ред. код]
У 1959 році розповідь був екранізований радянським режисером Сергієм Бондарчуком, який зіграв головну роль. Фільм «Доля людини» у 1959 році був удостоєний головного призу на Московському кінофестивалі і відкрив режисерові шлях у велике кіно.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Електронне наукове видання, присвячене творчої спадщини та біографії Михайла Олександровича Шолохова. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- ↑ Примітки до 8-го тому Зібрання творів М. А. Шолохова [Архівовано 17 листопада 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Лейдерман Н. Л. «Монументальный рассказ» М. Шолохова // Русская литературная классика XX века. — Екатеринбург, 1996. — С. 217—245. — ISBN 5-7186-0083-X.
- Павловский А. Русский характер (о герое рассказа М. Шолохова «Судьба человека») // Проблема характера в современной советской литературе. — М.—Л., 1962.
- Ларин Б. Рассказ М. Шолохова «Судьба человека» (Опыт анализа формы). — Нева, 1959. — № 9.
Посилання[ред. | ред. код]
- Електронна версія [Архівовано 25 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||