Домагання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Домаганняповедінка яка заподіює незручність або шкоду, що порушує недоторканність приватного життя особи. Така поведінка може полягати у прямих або непрямих словесних образах або погрозах, недоброзичливих зауваженнях, брутальних жартах або інсинуаціях, небажаних листах і дзвінках, у показі образливих або принизливих фотографій, залякуванні, хтивих жестах, небажаних дотиках, поплескуваннях, у поцілунках, щипках, ударах, фізичному нападі або в інших подібних діях.

Треба зауважити, що під терміном «домагання» розуміється не тільки сексуальне домагання, але і будь-яке інше домагання, на відміну від широко розповсюдженої (помилкової) думки. Прикладом гарасменту можуть бути також небажані пропозиції, натяки, жести, погляди, слова, повідомлення чи жарти сексуального характеру, що порушують приватні межі людини[1]. У багатьох країнах закон обмежує можливість такого тиску, юридичні трактування таких дій розрізняються в різних культурах. Але загалом у деяких пострадянських державах ставлення до гарасменту все ще вважається «на межі норми»[2].

У Сполучених Штатах перші судові справи про сексуальні домагання з'явилися ще в 70-ті роки XX століття.

Європейський парламент схвалив законопроект про захист від сексуальних домагань на роботі.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Супрун дала поради, як зупинити домагання.//Народна правда, 31.07.2019
  2. [https://www.radiosvoboda.org/a/29133142.html Любов Чижова. «Десь на межі норми»: що таке сексуальні домагання у Росії? Радіо Свобода, 29 березня 2018]