Домбай-Ульген
|
Домбай-Ульген груз. დომბაიულგენი | ||||
 | ||||
|
43°14′38″ пн. ш. 41°43′33″ сх. д. / 43.24388888891666483° пн. ш. 41.72583333336110911° сх. д.Координати: 43°14′38″ пн. ш. 41°43′33″ сх. д. / 43.24388888891666483° пн. ш. 41.72583333336110911° сх. д. | ||||
| Країна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Абхазька Автономна Республіка Карачаєво-Черкесія | |||
| Система | Домбай (гірська територія) | |||
| Тип | гора | |||
| матеріал | метаморфічні гірські породи | |||
| Висота | 4046 м | |||
| Висота відносна | 1237 м[1] | |||
| Ізоляція | 54,09 км[1] | |||
  Домбай-Ульген Домбай-Ульген (Грузія) | ||||
 | ||||
 Домбай-Ульген у Вікісховищі | ||||
Домба́й-Ульге́н (груз. დომბაიულგენი, карач-черк. — Доммай йолген — «місце, де загинув зубр»), або Домбай-Йольген — вершина в західній частині Головного, або Вододільного хребта Великого Кавказу (на кордоні Грузії і Карачаєво-Черкеської республіки), у витоках річки Теберда. Висота 4046 м, це найвища точка Абхазької Автономної Республіки (частини Грузії). Складена гнейсами, кристалічними сланцями, гранітами. Покрита вічними снігами і льодовиками.
Домбай-Ульген є найбільш високою вершиною Домбая, розташований східніше селища Домбай, має три вершини: західну (4036 м), головну (4046 м) і східну (3950 м)[2].
Від головної вершини на північ відходить крутий гребінь, який закінчується пониженням — «Домбайським сідлом». Від Домбайського сідла наверх йде класичний маршрут (категорії 3Б), доступний для сходження за один день зі спуском до табору, розташованому або на майданчику «Домбайського сідла», або Птишському бівуаку.
У 1960 р. на вершині Домбай-Ульгену загинула альпіністська експедиція з 4-х чоловік, очолювана Ігорем Єрохіним[3].
Див. також[ред. | ред. код]
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- Карта Домбая [Архівовано 17 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Опис різних маршрутів сходження на Домбай-Ульген
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г https://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=10378
- ↑ Домбай-Ульген. Архів оригіналу за 1 травня 2013. Процитовано 10 грудня 2012.
- ↑ Альпіністи північної столиці. Архів оригіналу за 27 липня 2010. Процитовано 10 грудня 2012.