Доменіко Валентіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доменіко Валентіно
Загальна інформація
Повне ім'я Доменіко Валентіно
Громадянство Італія Італія
Народився 17 травня 1984(1984-05-17) (39 років)
Марчанізе
Вагова категорія легка
Зріст 173
Професіональна кар'єра
Перший бій 20 травня 2017
Останній бій 25 жовтня 2019
Боїв 9
Перемог 8
Перемог нокаутом 1
Поразок 1
Спортивні медалі
Представник Італія Італія
Бокс
Чемпіонати світу
Бронза Мяньян 2005 легка вага
Срібло Чикаго 2007 легка вага
Золото Мілан 2009 легка вага
Бронза Баку 2011 легка вага
Бронза Алмати 2013 легка вага
Чемпіонати Європи
Бронза Пула 2004 легка вага
Срібло Анкара 2011 легка вага

Доменіко Валентіно (італ. Domenico Valentino, нар. 17 травня 1984, Марчанізе) — італійський боксер легкої ваги, учасник трьох Олімпіад 2004, 2008 і 2012, чемпіон світу (2009) і неодноразовий призер чемпіонатів світу, срібний (2011) і бронзовий (2004) призер чемпіонатів Європи.

Боксерська кар'єра[ред. | ред. код]

Перший успіх до Валентіно прийшов на чемпіонаті Європи з боксу 2004, де він виборов бронзову нагороду.

  • В 1/16 переміг Мохамеда Болахраса (Франція) — 37-27
  • В 1/8 переміг Автанділа Кашіа (Грузія) — 34-17
  • В 1/4 переміг Овідія Бобірнат (Кіпр) — 37-21
  • В півфіналі програв Сельчук Айдин (Туреччина) —29-36

Виступ на Олімпіаді 2004[ред. | ред. код]

На Олімпійських іграх 2004 у другому раунді змагань переміг Мохаммаед Ашхірі (Іран), але у чвертьфіналі програв Серіку Єлеуову (Казахстан) — 23-29.

Чемпіонат світу 2005[ред. | ред. код]

На чемпіонаті Європи 2006 програв в першому бою Олександру Ключко — 18-30.

Чемпіонат світу 2007[ред. | ред. код]

Виступ на Олімпіаді 2008[ред. | ред. код]

На Олімпійських іграх 2008 в першому турі переміг Сайфедін Неймауі (Туніс), але потім програв Йорденісу Угасу (Куба) — 2-10.

Чемпіонат світу 2009[ред. | ред. код]

  • У чвертьфіналі переміг Сурака Аль Ваайлі (Ірак) — PTS3
  • У півфіналі переміг Коба Пхакадзе (Грузія) — PTS3
  • У фіналі переміг Хосе Педрасу — 9-4

На чемпіонаті Європи 2010 програв в першому бою Тому Сталкеру (Англія) — 1-4.

Чемпіонат Європи 2011[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу 2011[ред. | ред. код]

  • В 1/32 переміг Айріна Ісметова (Болгарія) — 15-10
  • В 1/16 переміг Мехді Оатина (Марокко) — (+)15-15
  • В 1/8 переміг Бранімира Станковича (Сербія) — 26-23
  • В 1/4 переміг Міклоша Варгу (Угорщина) — 27-13
  • В півфіналі програв Василю Ломаченко (Україна) — 11-17

Виступ на Олімпіаді 2012[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу 2013[ред. | ред. код]

  • В 1/16 переміг Лірідона Зегірі (Косово) — 3-0
  • В 1/8 переміг Ліндольфо Дельгадо (Мексика) — 3-0
  • В 1/4 переміг Елвіна Ісаєва (Азербайджан) — 3-0
  • В півфіналі програв Робсону Консейсао (Бразилія) — 0-3

На чемпіонаті світу 2015 переміг Енріко Лакруса (Нідерланди) — 3-0 і програв Доржнямбуугийн Отгондалай (Монголія) — 0-3.

Виступи у Світовій серії боксу[ред. | ред. код]

Протягом 2010—2015 років виступав у Світовій серії боксу за команду «D&G Italia Thunder» («D&G Італійський грім»). У 22 боях здобув 14 перемог і зазнав 8 поразок.

2 лютого 2013 року переміг одностайним рішенням Джоша Тейлора.

19 квітня 2013 року програв одностайним рішенням Василю Ломаченко.

5 квітня 2014 року переміг одностайним рішенням Альберта Селімова.

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

На професійному рингу дебютував 20 травня 2017 року.

25 жовтня 2019 року в бою за титул чемпіона Європи за версією EBU програв бельгійцю Франческо Патера.

Посилання[ред. | ред. код]