Доменіко Мерліні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доменіко Мерліні
Portret architekta Dominika Merliniego.jpg
Народження 22 лютого 1730(1730-02-22)Валсольда, Лугано
Смерть 20 лютого 1797(1797-02-20) (66 років)Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство Польща
Діяльність архітектор
Праця в містах Варшава, Люблін
Архітектурний стиль класицизм
Найважливіші споруди Палац Лазенки, Мисливський палац в Лазенках, Костел Св. Карло Борромео в Повонзках, Міська брама в місті Люблін
Доменіко Мерліні у Вікісховищі?

Доменіко Мерліні (пол. Dominik Merlini; 22 лютого 1730, Валсольда (Лугано, Швейцарія) — 20 лютого 1797 (Варшава, Польща) — відомий польський архітектор італо-швейцарського походження, представник пізнього класицизму і ампіру.

Біографія[ред. | ред. код]

Надгробок Д. Мерліні, «Повонзки»

Народився 22 лютого 1730 року в італійській частині Швейцарії (Лугано). З 1750 по 1797 рр. жив і працював у Польщі.

Вислужив дворянство у 1768 р. З 1773 року — королівський архітектор. За його проектами робили як реконструкції вже існуючих споруд (палац Генріха Брюля, Уяздовський замок, палац Красінських), так і будували нові в польських провінційних містах. Ранішні твори мають присмак стилю бароко, що не погіршило художніх образів споруд. Пізніше дотримувався стилістики класицизму, що походила від творчого надбання Палладіо. Низка проектів Мерліні з колекції Станіслава Августа зберігається в Петербурзькій академії мистецтв.[1]

Помер у Варшаві 1797 року. Могила збережена.

Перелік головних споруд Д. Мерліні[ред. | ред. код]

  • Палац Лазенки
  • Мисливський палац в Лазенках (для короля Станіслава ІІ Августа у 1775—1779 рр.)
  • Костел св. Карло Борромео в Повонзках
  • Міська брама в місті Люблін
  • Реконструкція Уяздовського замку (1768—1771 рр.)
  • Перебудова бібліотеки в Королівському замку в Варшаві (1776—1786 рр.)
  • Палац в Ополі Любельськім
  • Палац в містечку Яблонна
  • Палац Кароля Томатіса у варшавській місцевості Мокотув, дільниці Крулікарня (1782—1786 рр.). Він є будівлею центричного типу, неодноразово використаного при будівництві варшавських культових і світських класицистичних споруд Тильманом Гамерським. Схема вперше застосована Палладієм у його Віллі Ротонді під Венецією.[2]
  • Реконструкція палацу Красінських у Варшаві (1783 р.)
  • Реконструкція палацу графа Г. Брюля
  • Греко-католицька церква у Варшаві.

На теренах України[ред. | ред. код]

  • Проект маєтку Стецьких у Великих Межирічах (тепер спецшкола-інтернат).
  • Палац князів Любомирських (Дубно) — був збудований на залишках давньої споруди у другій половині XVIII ст. князем Михайлом Любомирським, який перепланував старий замок, розмістивши в палаці князів Острозьких службові приміщення і архіви, а навпроти нього побудував палац сучасного типу. Автором проекту є італійський зодчий і архітектор Доменіко Мерліні.[3]
  • Ймовірно, палац в смт. Вороновиця для М. Грохольського (тепер Вінницька обл.). Нині в палаці міститься Вороновицький музей історії авіації та космонавтики України.
  • Ймовірно, маєток поміщиків Орловських (Маліївці) — родинна легенда Орловських приписує авторство проекту популярному архітектору Доменіко Мерліні.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Z instytucyi naukowych // Architekt. — 1905. — № 4. — S. 61.
  2. Mann Z. Mokotów // Tygodnik Ilustrowany. — 14 maja 1939. — № 20 (4100). — S. 391.
  3. http://www.dubno-adm.rv.ua/index.php3?context=menu011
  4. http://www.castles.com.ua/malejowce.html[неавторитетне джерело]

Посилання[ред. | ред. код]