Доменіко Модуньйо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Доменіко Модуньйо
італ. Domenico Modugno
Eurovision Song Contest 1958 - Domenico Modugno.png
Ім'я при народженні Domenico Modugno
Народився 9 січня 1928(1928-01-09)
Сан-П'єтро-Вернотіко, Італія
Помер 6 серпня 1994(1994-08-06) (66 років)
Лампедуза, Лампедуза-е-Ліноза, Провінція Агрідженто, Сицилія, Італія
  • гострий інфаркт міокарда
  • Поховання цвинтар Фламініо[d]
    Громадянство Flag of Italy.svg Італія
    Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
    Діяльність співак, політик, правозахисник, сценарист, актор театру, автор пісні, автор-виконавець, кінорежисер
    Alma mater Експериментальний кіноцентр
    Роки діяльності 19531993
    У шлюбі з Franca Gandolfi[d]
    Діти Massimo Modugno[d] і Fabio Camilli[d]
    IMDb nm0595340
    Нагороди та премії

    Доменіко Модуньйо у Вікісховищі?

    Доменіко Модуньйо (італ. Domenico Modugno; * 9 січня 1928 — †6 серпня 1994) — італійський співак, композитор, актор, двічі лауреат премії «Греммі», який пізніше став членом італійського парламенту. Він прославився, виконавши у 1958 році на «Євробаченні» пісню Nel blu dipinto di blu (Volare), яка перетворилася на міжнародний хіт. Він вважається першим італійським кантауторе або автором-виконавцем.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Доменіко Модуньйо народився 9 січня 1928 року у італійській комуні Поліньяно-а-Маре, яка знаходиться у італійській провінції Барі. У 1935 році його батько переїхав до Сан-П'єтро-Вернотіко провінції Бріндізі, де його батьки прожили до самої смерті і були поховані. Тут Доменіко ходив до початкової школи і вивчив місцевий діалект, близький до сицилійського. Середня школа, у якій він навчався, перебувала в сусідньому місті Лечче. З юних років він хотів стати актором і у 1951 році, повернувшись з військової служби, Модуньо вступив до театральної школи. Ще під час навчання він отримав свою першу роль у екранізації п'єси «Філумена Мартурано» драматурга і режисера Едуардо де Філіппо і деяких інших фільмах.

    У 1957 році його пісня «Lazzarella» у виконанні Ауреліо Ф'єрро посіла друге місце на «Фестивалі неаполітанської пісні» (італ. «Festival della Canzone Napoletana»), і Модуньйо вперше доторкнувся до популярності. У 1958-му Модуньйо взяв участь у п'єсі італійського комедіографа Антоніо Аніанте «Роза з сірки» на «Фестивалі прози» у Венеції. Поворотним моментом його кар'єри у цьому ж році стала участь на фестивалі у Сан — Ремо, де разом з Джонні Дореллі він представив пісню «Nel Blu Di Blu Dipinto». Пісня стала переможницею конкурсу і користувалася величезним успіхом у всьому світі, включаючи Сполучені Штати. Доменіко Модуньйо отримав дві премії «Греммі», продав більше 22 мільйонів копій платівки і відправився представляти Італію на пісенному конкурсі «Євробачення», де зайняв третє місце. Наступного року Модуньйо вдруге став переможцем музичного фестивалю у Сан — Ремо з піснею «Piove», також відомої як «Ciao, ciao bambina», а у 1960-му посів друге місце з композицією «Libero». Це був щасливий час для співака, який знову взяв участь у «Євробаченні». Пізніше його пісню «Io» або «Ask Me» англійською мовою заспівав Елвіс Преслі.

    У 1962-му Модуньйо втретє виграв фестиваль у Сан-Ремо з піснею «Addio …, addio …», а ще через 4 роки знову представляв Італію на «Євробаченні», виконавши «Dio, come ti amo». Джек Джонс записав її англійською у альбомі 1967 року «Our Song» під назвою «Oh How Much I Love You». На хвилі популярності Модуньйо зіграв у 44 фільмах і виступив як телевізійний продюсер.

    У 70-ті Модуньйо зберіг популярність, але він плавно перейшов від популярної музики до більш серйозної, класичної. Він виступав як співак, музикант, знімався на телебаченні і співав провідні партії у сучасних операх.

    1986 — Доменіко Модуньйо досить несподівано зайнявся політикою як член італійської радикальної партії і був обраний до парламенту. Він брав активну участь у вирішенні соціальних проблем, зокрема, боровся з нелюдськими умовами утримання пацієнтів у психіатричній лікарні «Агрідженто».

    Доменіко Модуньйо помер від серцевого нападу у місті Лампедуза, 6 серпня 1994-го, у своєму будинку на березі моря. Його син Массімо пішов по стопах батька, ставши успішним співаком.

    Хіти[ред. | ред. код]

    • Lu pisce spada
    • Nel blu dipinto di blu (Volare)
    • Selene
    • La lontananza
    • Piove (Ciao, ciao bambina)
    • Sopra i tetti azzurri del mio pazzo amore
    • Vecchio frac
    • Non piangere Maria
    • Amara terra mia
    • Stasera pago io
    • Il maestro di violino

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    • 1951 — Філумена Мартурано
    • 1953 — Легкий час
    • 1954 — Лицарі королеви
    • 1956 — Таке життя
    • 1957 — Пригоди трьох мушкетерів
    • 1959 — Ніч над Європою
    • 1960 — Побачення у Ішії
    • 1961 — Останній суд
    • 1966 — Європа співає
    • 1967 — Три укуси на яблуці
    • 1968 — Каприз по-італійськи
    • 1972 — Скопоне, наукова картярська гра / (Lo scopone scientifico) — Ріджетто
    • 1974 — Неприкаяна
    • 1976 — Вчитель гри на скрипці

    Цікаві факти[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]