Перейти до вмісту

Домен короля Франції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Королівський домен Французького королівства (блакитним) за часів короля Гуго Капета (987 рік)

Королівський домен (фр. domaine royal від лат. dominium) або коронні землі Французького королівства — феодальний домен (землі, феоди та права), яким безпосередньо володіли королі Франції[1]. Хоча цей термін згодом став позначати територіальну одиницю, королівський домен спочатку стосувався мережі «замків, сіл і маєтків, лісів, міст, релігійних споруд і єпископств, а також прав здійснювати правосуддя та збирати податки та збори», які фактично належали королю або знаходились під його управлінням[2]. З точки зору території, до правління Генріха IV Бурбона королівський домен охоплював не всю територію Французького королівства, і протягом більшої частини Середньовіччя значні частини королівства були прямими володіннями інших феодалів.

У X та XI століттях перші Капетинги, що стали королями Франції, були одними з найменш могутніх великих феодалів Франції з точки зору володіння територією. Поступово, шляхом використання феодального права (і, зокрема, конфіскації ленів у непокірних васалів), завоювань, анексій, вмілих шлюбів зі спадкоємицями великих ленів і навіть купівлею, королі Франції змогли відчутно збільшити королівський домен. За часів Філіппа IV значення «королівський домену» почало переходити від простого набору земель і прав до фіксованої територіальної одиниці[3], а до XVI століття «королівський домен» почав збігатися з усім Французьким королівством. Однак середньовічна система апанажу (поступка сувереном феода з правами на землю своїм молодшим синам, який повертається до корони після вимирання чоловічої лінії первісного власника) відчужила великі території від королівського домену та іноді створювали королю Франції небезпечних суперників (таких, як Бургундське герцогство з XIV по XV століття).

Під час Релігійних війн відчуження земель і феодів від королівського домену часто критикувалося. Муленський едикт (1566 р.) проголошував, що королівський домен (визначений у другій статті як уся земля, що належала і контролювалась короною більш як десять років) не може бути відчужений, за винятком двох випадків: (1) шляхом передачі в управління (у випадку гострої фінансової потреби) з безстроковим правом зворотнього викупу цієї землі, і (2) передачі в апанаж, який повинен повернутися до корони у вихідному стані після вимирання чоловічої лінії первісного отримувача.

Традиційно очікувалося, що потреби корони фінансуються за рахунок доходів, отриманих від королівського домену, проте з часом збільшення фінансових потреб, особливо під час війн, змусила королів запровадити не лише у власному домені, але й на території всього королівства «виняткові» податки, такі як талья (став постійним податком у 1439 р.).

Хронологія утворення королівського домену

[ред. | ред. код]

Дім Капета

[ред. | ред. код]

Правління Гуго Капета

[ред. | ред. код]

На початку правління Гуго Капета володіння корони були надзвичайно малим і складався здебільшого з розпорошених володінь у регіонах Іль-де-Франс і Орлеане (Сенліс, Пуассі, Орлеан), з кількома іншими ізольованими осередками, такими як Аттіньї. Ці землі переважно були спадщиною робертинів, прямих попередників капетингів.

Французьке королівство в 1030 році. Королівський домен позначено блакитним кольором.

Правління Філіпа I

[ред. | ред. код]
Французьке королівство в 1030 році. Королівський домен позначено темно синім кольором.
Королівський домен (синім) на момент коронації Філіпа Августа (1180) і під час його смерті (1223).

Правління Філіпа IV та його синів

[ред. | ред. код]

Дім Валуа

[ред. | ред. код]
  • апанажі нового короля (Валуа, Анжу, Мен, Шартр і Алансон) возз'єднані з королівським доменом.
  • 1336: завоювання графства Понтьє, переданого королю Англії в 1360 році.
  • 1343—1349: Дофіне продано Французькому королівству дофіном В'єнуа
  • 1349: купівля за 120 000 екю для Французького королівства сеньйорії Монпельє у Хайме III, позбавленого власності короля Майорки.

Правління Іоанна II

[ред. | ред. код]

Правління Карла V

[ред. | ред. код]

Правління Карла VI

[ред. | ред. код]
Королівський домен і апанажи на початку правління Карла VI.
  • 1392: Орлеанське герцогство передається в апанаж Людовику I Валуа, брату короля. Він також стає графом Валуа (1386?), герцогом Туренським (1386), графом Блуасським (1397; графство продано Гі II, графом Блуа після смерті його єдиного сина), Ангулема (1404), Перигора, Дре і Суассона.
  • 1416: апанаж герцогства Беррі повертається до королівського домену після смерті Іоанна Беррійського, дядька короля.
  • 1416: король відтворює апанаж Беррі для свого сина Жана, який помер у 1417 році.
  • 1417: король передає апанаж Беррі своєму синові Карлу VII Французькому.

Правління Карла VII

[ред. | ред. код]
  • 1424: Туренське герцогство надано Арчібальду Дугласу, 4-му графу Дугласу, убитому пізніше того ж року у Вернейлі.
  • 1434: Амбуаз конфіскований у Людовика Амбуазького (який змовився проти Жоржа де ла Тремуя, фаворита короля) і возз'єднаний з короною.
  • 1453: після смерті Матьє де Фуа графство Коммінж включено до королівського домену
Карта Франції 1477 року

Правління Карла VIII

[ред. | ред. код]
  • 1498: коронація нового короля повертає його апанаж Валуа (відчужений у 1386?) і Орлеан (відчужений у 1392) назад до королівського домену, а Блуаське графство вперше інтегроване до королівського домену.
  • 1498: другий шлюб короля з герцогинею Анною Бретаньською продовжує особисту унію Бретані з королівством, яка була перервана, коли Анна, будучи вдовою, заявила про незалежність Бретані.
  • 1498: після смерті Оде з Ейді графство Коммінж (відчужене в 1462) повертається до корони.
  • 1499: король передає герцогство Беррі своїй колишній дружині Жанні Французькій.
  • 1504—1512: герцогство Немур повертається до королівського домену. У 1507 році він був переданий Гастону з Фуа, але повернутий після його смерті в 1512 році.

З часів правління Франциска I поняття «королівський домен» починає збігатися з Французьким королівством взагалі; однак апанаж дому Бурбонів залишається відчуженим.

  • 1547: вперше титул герцога Бретані та короля Франції носить один і той самий нащадок за чоловічою ознакою. Це знаменує останній крок у персональній унії Бретані з Францією.
  • 1548: Герцогство Шательро передане Джеймсу Гамільтону, 2-му графу Аррану.
  • 1558: Відвоювання Францією та включення Кале до складу земель Корони під керівництвом Генріха II, що поклало кінець 150-річному правлінню Англії.

Дім Капетингів

[ред. | ред. код]

Правління Генріха IV

[ред. | ред. код]
  • 1620: король очолює армію над Беарном і видає едикт у По, що включає королівство Наварра та Беарн до корони Франції. Відтоді, хоча деякі прерогативи та назва зберігалися, Наваррське королівство (Basse Navarre) з Беарном більше не було суверенним.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hallam, 79 and 247.
  2. Hallam, 80–82.
  3. Hallam, 247.
  4. Hallam, 82.
  5. а б в г Hallam, 250.
  6. а б Hallam, 157.
  7. а б в г д е Hallam, 158.
  8. а б Hallam, 248.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Elizabeth M. Hallam. Capetian France: 987—1328. London: Longman, 1980. ISBN 0-582-48910-5