Домінік Санда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Домінік Санда
фр. Dominique Sanda
Dominique Sanda.jpg
Дата народження 11 березня 1951(1951-03-11)[1][2] (68 років) або 11 березня 1948(1948-03-11)[3] (71 рік)
Місце народження Париж, Франція[1]
Громадянство Flag of France.svg Франція
Alma mater Cours Viriotd
Професія актриса, модель, кіноакторка
Нагороди
кавалер ордена Почесного легіону командор ордена Мистецтв та літератури Кавалер ордена «За заслуги»
IMDb ID 0761212
dominiquesanda.com/?lang=ES
Домінік Санда у Вікісховищі?

Домінік Санда (фр. Dominique Sanda; нар. 11 березня 1951 — за іншими даними 1948) — французька актриса і колишня фотомодель, яка зіграла в багатьох культових фільмах 70-х років.

Біографія[ред. | ред. код]

Дебютувала в кіно головною роллю в «Лагідної» Робера Брессона (1969, за повістю Ф. М. Достоєвського). У 1970 зіграла Зінаїду в екранізації Максиміліана Шелла повісті І. С. Тургенєва «Перше кохання» (з Джоном Молдер-Брауном).

У 1977 Ліліана Кавані зробила її Лу Саломе в своєму фільмі про Ніцше «По той бік добра і зла» (з Ерландом Джозефсоном).

У 1988 році втілила Інесу Арманд в телефільмі Даміано Даміані «Ленін. Поїзд» (з Беном Кінгслі і Леслі Карон).

Краса, «наповненість» та акторська майстерність Санда звернули увагу Бернардо Бертолуччі («Конформіст», 1970, і кіноепосом «Двадцяте століття», 1976), Лукіно Вісконті («Сімейний портрет в інтер'єрі», 1976), Вітторіо Де Сіка («Сад Фінці-Контіні», 1970), Жака Демі («Народження дня», 1979; «Кімната в місті», 1982), Маргеріт Дюрас («Корабель-ніч», 1979), Бенуа Жако («Крила голубки», 1981; «Душею і тілом», 1986; «Жебраки», 1986), Мішеля Девіля(«Подорож удвох», 1980), Ліну Вертмюллер («Підпільна десятка», 1988; «У місячну ніч», 1989) та інших видатних режисерів.

Разом з Полом Ньюманом знімалася в трилері Джона Г'юстона «Людина Макінтоша» (1973, США). Виконала роль Герміна в екранізації роману Германа Гессе «Степовий вовк» (1974, c П'єром Клементі і Максом фон Сюдовим). У 1976 році отримала Приз за найкращу жіночу роль на Каннському кінофестивалі за роль у фільмі Мауро Болоньїні «Спадщина Феррамонті»

У 1977 році Луї Маль зняв для телебачення фільм-портрет актриси — «Домінік Санда, або Спрямована фантазія».

У 1993 році спробувала себе як театральна актриса й відтоді активно і успішно виступає на драматичній сцені.

З 15 до 17 років була одружена з відомим актором і режисером, автором знаменитої «Кенді-Ласуни» (1968) Крістіаном Марканом. Син — Ян Маркан (фр. Yann Marquand, р. 1972).

У 1980-ті була подругою колишнього кіно-асистента Маргеріт Дюрас, режисера Бенуа Жако. В даний час проживає в Буенос-Айресі. Чоловік — філософ Миколу Кутзаріда.

Примітки[ред. | ред. код]