Донатас Баніоніс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донатас Баніоніс
лит. Donatas Banionis
Ім'я при народженні Donatas Banionis
Народився 28 квітня 1924(1924-04-28)[1][2][3]
Каунас, Литва[1]
Помер 4 вересня 2014(2014-09-04)[4][2][3] (90 років)
Вільнюс, Литва[4]
  • інсульт
  • Поховання
    Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Flag of Lithuania.svg Литва
    Діяльність актор, режисер
    Alma mater Литовська академія музики і театру
    Роки діяльності з 1944 — тепер. час
    Провідні ролі Кріс Кельвін (к/ф «Соляріс» Андрія Тарковського)
    IMDb ID 0052023
    Нагороди та премії
    Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
    Searchtool.svg Донатас Баніоніс

    Дона́тас Баніо́ніс (Баніоніс Донатас Юозович; лит. Donatas Banionis; 28 квітня 1924, Каунас4 вересня 2014, Вільнюс, Литва) — радянський, литовський актор театру та кіно, режисер. Народний артист Литовської РСР (1973). Народний артист СРСР (1974). Почесний громадянин міста Паневежис (1999). Відомий співпрацею із кінематографом СРСР.

    Біографія[ред. | ред. код]

    Народився в родині кравця Юозаса Баніоніса (1890–1961) і Енн Баніоніне (1900). Батьки були люди творчі, співали. Після розлучення батьків Донатас залишилося жити з батьком, сестра — з матір'ю.

    1932–1937 навчався у середній школі. Згодом вступив у Каунаську Школу ремесел кераміки. Там же почав брати участь у аматорських виставах. Але як позаштатний актор почав працювати в Державному театрі лише після совєцької окупації, коли у Паневежисі відкрили театр.

    Працював в керамічній майстерні. У 1941–1945 рр.. навчався в акторській студії Ю. Мільтініса. З 1941 р. — актор Паневежеського драматичного театру. Зіграв понад 50 ролей.

    З 1980–1988 режисер Паневежиського театру. У ці ж роки закінчив Державну консерваторію Литовської РСР (1982–1984).

    Глибокий драматичний актор, працював з багатьма відомими кінорежисерами (зокрема, з Вітаутасом Жалакявічюсом, Григорієм Козінцевим, Андрієм Тарковським, Ельдаром Рязановим, Сергієм Колосовим, Савою Кулішем[ru], Михайлом Калатозовим, Конрадом Вольфом, Михайлом Швейцером, Алоізом Бренчем та ін.).

    Через литовський акцент Донатаса Баніоніса більшість його ролей в радянському і російському кіно дубльовані, зокрема, такими акторами, як: Зіновій Гердт, Ігор Єфімов, Петро Шелохонов, Георгій Жжонов, Володимир Заманський, Олександр Дем'яненко, Геннадій Богачов, Ігор Кваша.

    До останніх днів продовжував грати у російському та литовському кіно. Удостоєний ряду державних та кінопремій[5].

    До 90-річчя актора був знятий документальний телефільм «Донатас Баніоніс. Я залишився зовсім один» (2014, реж. Михайло Ананьєв).

    Після смерті дружини в 2008 році здоров'я актора погіршилося. 2 вересня 2014 Д. Баніоніс був шпиталізований через інсульт. Пішов з життя 4 вересня 2014 року у віці 90 років[6].

    |Фільмографія[ред. | ред. код]

    Зіграв у кіно понад сімдесят ролей, зокрема:

    та інших.

    Фестивалі та премії[ред. | ред. код]

    • 1966 — МКФ в Карлових Варах: Приз за виконання чоловічої ролі («Ніхто не хотів умирати» 1965)
    • 1966 — ВКФ (Всесоюзний кінофестиваль): Перший приз акторові («Ніхто не хотів умирати» 1965)
    • 1967 — Державна премія СРСР («Ніхто не хотів умирати» 1965)
    • 1969 — МКФ пригодницьких фільмів у Софії: Премія виконавцю головної ролі («Мертвий сезон» 1968)
    • 1972 — Національна премія ГДР («Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» 1971)
    • 1977 — Державна премія СРСР («Втеча містера Мак-Кінлі» 1975)
    • 1999 — ОКФ «Кіношок» в Анапі: Приз «Пані удача» імені Павла Луспекаєва «За мужність і видатні заслуги у творчості»
    • 2004 — МКФ дитячого кіно в Москві: Приз Фонду Ролана Бикова «За багаторічну плідну співпрацю з кінематографістами Росії»

    Примітки[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]