Перейти до вмісту

Донатьєлло I

Добра стаття
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Донатьєлло I
Фотографія Донатьєлло I з довгою експозицією
ВідкриттяДжузеппе Донатьєлло грудень 2018
Розташування (епоха J2000)
Сузір'яАндромеда
Пряме піднесення01г 11х 40,37с
Схилення+34° 36′ 3,2″
Відстань2,5−3,5 Мпк
Абсолютна зоряна величина (V)−8,3±0,3
Характеристики
ТипКарликова сфероїдальна галактика
Видимий розмір (V)0′,96 ± 0,30
Ефективний радіус галактики (фізичний)442±157 пк

Донатьєлло I, або Гоблін Міраха (скорочення — Do I) — карликова сфероїдальна галактика в сузір'ї Андромеди, розташована на відстані від 8,1 до 11,4 мільйона світлових років від Землі.

Донатьєлло I стала першою галактикою, названою на честь астронома-аматора. Її першовідкривач астрофотограф Джузеппе Донатьєлло(інші мови) виявив галактику 2016 року, переглядаючи власні архівні астрофотографії з довгими експозиціями. Після подальших спостережень в обсерваторії Роке-де-лос-Мучачос, 2018 року відкриття було підтверджено в науковій статті.

Донатьєлло I є потенційною галактикою-супутником карликової лінзоподібної галактики NGC 404 і знаходиться від неї на відстані 60 кутових мінут та приблизно за 211 000 світлових років.

Історія відкриття та досліджень

[ред. | ред. код]

Італійський астроном-аматор та астрофотограф Джузеппе Донатьєлло(інші мови) вперше побачив галактику 2016 року під час огляду архівної 6000-секундної експозиції області навколо галактики Андромеди, зробленої 5–7 листопада 2010 року та 5 жовтня 2013 року в Національному парку Полліно(інші мови), за допомогою 12,7-сантиметрового телескопа[1][2][3]. Тоді він мав намір зафіксувати зоряні потоки та карликові галактики навколо Андромеди, про які повідомляли в той час[2][1]. Він підтвердив відкриття за допомогою зображень з дев'ятого релізу даних Sloan Digital Sky Survey, які показали тьмяний об'єкт у тій самій області[2][1]. 23 вересня 2016 року Донатьєлло оголосив про відкриття через публікацію у Facebook[4][1].

Фото Донатьєлло I зроблене через Національний телескоп Галілео.

Девід Мартінес-Дельгадо з Гайдельберзького університету натрапив на публікацію Донатьєлло, і його наукова команда стала співпрацювати з Донатьєлло[4][1]. Вони провели подальші спостереження галактик за допомогою Національного телескопа Галілео в обсерваторії Роке-де-лос-Мучачос та великого телескопа Канарських островів у Ла-Пальмі, Іспанія 27 листопада 2016 року[5][2]. Наукова стаття команди про відкриття та їхні подальші спостереження була подана до журналу «Astronomy & Astrophysics» у квітні 2018 року, в грудні 2018 року прийнята та опублікована[6] з препринтом, випущеним на arXiv у жовтні[2]. Автори статті запропонували подальші детальні спостереження за допомогою космічного телескопа «Габбл» як спосіб краще визначити відстань галактики від Землі та її зв'язок з NGC 404[1], а також розмір і масу Донатьєлло I[2].

Після первинного відкриття та підтвердження об'єкта команда дослідників провела фотометричний аналіз, який показав, що галактика має надзвичайно низьку поверхневу яскравість і належить до класу ультракомпактних карликових галактик. Встановлено, що її зоряне населення складається переважно зі старих, малометалічних зір, що свідчить про давнє формування галактики та відсутність значного недавнього зореутворення. Такі характеристики роблять Донатьєлло I подібною до інших тьмяних супутників великих галактик, зокрема об'єктів, відкритих у межах глибоких оглядів неба[7][8].

Аналіз діаграми колір — зоряна величина дозволив оцінити відстань до галактики приблизно в 3–4 Мпк, що робить її ймовірним супутником галактики NGC 404. Ця гіпотеза узгоджується з її положенням на небі та морфологічними характеристиками[7][9]. Донатьєлло I могла бути залучена або зазнати впливу можливого злиття NGC 404 з неправильною карликовою галактикою близько 900 мільйонів років тому[1][5]. У разі підтвердження такого зв'язку Донатьєлло I стане одним із небагатьох відомих карликових супутників цієї галактики, що має значення для вивчення формування ізольованих галактичних систем і їхніх супутників[7][9].

Подальші дослідження також підкреслюють важливість аматорських спостережень у відкритті надзвичайно тьмяних галактик. Донатьєлло I є прикладом того, як поєднання глибоких аматорських знімків і професійних оглядів, зокрема Слоанівського цифрового огляду неба, дає змогу виявляти об'єкти з дуже низькою поверхневою яскравістю, які часто залишаються поза межами стандартних автоматизованих пошуків. Це відкриття сприяло зростанню інтересу до систематичного пошуку подібних галактик у локальному Всесвіті[8].

Номенклатура

[ред. | ред. код]

Донатьєлло I названа на честь свого першовідкривача, італійського астронома-аматора Джузеппе Донатьєлло. Це позначення закріпилося в науковій літературі відразу після підтвердження фізичних характеристик об'єкта. Скорочено позначається як Do I — це скорочення використовують в науковій літературі, зокрема в статті про відкриття галактики[10][11][12]. Подібна система позначень (назва + римська цифра) є типовою для нововиявлених карликових галактик, особливо якщо їх відкривають як окремі об'єкти, не пов'язані з уже відомими системами[11]. Донатьєлло I стала першою галактикою, названою на честь астронома-аматора[13][14].

Друга назва галактики — «Гоблін Міраха» (англ. Mirach's Goblin) — була запропонована авторами відкриття як неформальне прізвисько, що відображає її розташування поблизу зорі Мірах (β Андромеди) та ймовірний зв'язок із сусідньою галактикою NGC 404. У цьому контексті назва є частиною тематичної пари: NGC 404 має прізвисько «Привид Міраха» (англ. Mirach's Ghost), тому нововідкрита карликова галактика отримала комплементарну назву «гоблін»[11][15]. Використання подібних неформальних назв є поширеною практикою в астрофізиці для малояскравих або нововиявлених об'єктів, оскільки вони полегшують їх ідентифікацію в науковій комунікації та популяризації, особливо до моменту усталення офіційної номенклатури[11].

Розташування

[ред. | ред. код]
Мапа сузір'я Андромеди
Розташування Донатьєлло I у сузір'ї Андромеди (обведено колом)

Донатьєлло I є ультракомпактною карликовою галактикою, розташованою в напрямку сузір'я Андромеди на небесній сфері. Її екваторіальні координати для епохи J2000 при прямому піднесенні 01 год 11 хв 40,37 с та схиленні +34° 36′ 3.2″, що відповідає області неба поблизу зорі Мірах (β Андромеди). Об'єкт проєктується на щільне зоряне поле зовнішніх областей Чумацького Шляху, що ускладнює його виявлення в оптичних оглядах неба[2][1]. У галактичній системі координат Донатьєлло I має довготу l ≈ 127,65° та широту b ≈ −28,08°, значно відхиляючись від площини Галактики[1].

Галактика розташована на небесній сфері приблизно за 60 кутових мінут від зорі Мірах і близько 72 кутових мінут від галактики NGC 404, супутником якої вона може бути[1]. Оцінки кутового розміру Донатьєлло I становлять близько 60 кутових секунд, що відповідає дуже компактному та дифузному об'єкту з низькою поверхневою яскравістю (~26,5–27 зоряної величини). Такі параметри характерні для ультракомпактних карликових галактик, які зазвичай виявляються лише в глибоких оглядах з довгою експозицією[1][2].

Характеристики

[ред. | ред. код]

Світність Донатьєлло I оцінюється приблизно на рівні L☉, що відповідає абсолютній зоряній величині MV ≈ −8.3. Це ставить її в діапазон ультракомпактних карликових галактик, порівнянних із найтьмянішими супутниками великих спіральних галактик. Поверхнева яскравість є надзвичайно низькою — близько 26–27 зоряної величини, що пояснює складність її виявлення навіть у глибоких оглядах неба[1].

Ефективний радіус Донатьєлло I оцінюють приблизно в 300—500 парсеків (середнє значення ~400 пк), що є типовим для карликових сфероїдальних галактик. Об'єкт має високу еліптичність (ε ≈ 0.6–0.7). Подібні форми можуть бути результатом припливних взаємодій або внутрішньої динамічної еволюції в маломасивних системах[1].

Зоряне населення Донатьєлло I переважно складається зі старих зір з низькою металічністю, що типово для карликових сфероїдальних галактик. Відсутність активного зореутворення вказує на раннє виснаження або втрату міжзоряного газу, що може бути наслідком вибухів наднових всередині галактики або зовнішніх припливних ефектів. Такі процеси є типовими для еволюції ультракомпактних карликових галактик в ізольованому середовищі або в околицях масивніших систем[1][16].

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Martínez-Delgado et al., 2018
  2. ↑ а б в г д е ж и Crockett, 2018
  3. ↑ Williams, Matt (26 жовтня 2018). Has a New Dwarf Galaxy Been Found Hiding Behind Andromeda?. Universe Today (англ.). Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  4. ↑ а б Crockett, 2018
  5. ↑ а б Berke, 2018
  6. ↑ Astronomy & Astrophysics staff (6 грудня 2018). Mirach's Goblin: Discovery of a dwarf spheroidal galaxy behind the Andromeda galaxy. Astronomy & Astrophysics. 620: A126. arXiv:1810.04741. Bibcode:2018A&A...620A.126M. doi:10.1051/0004-6361/201833302. S2CID 55255865.
  7. ↑ а б в Martínez-Delgado, David; Grebel, Eva K.; Javanmardi, Behnam; Boschin, Walter; Longeard, Nicolas; Carballo-Bello, Julio A.; Makarov, Dmitry; Beasley, Michael A.; Donatiello, Giuseppe (1 грудня 2018). Mirach’s Goblin: Discovery of a dwarf spheroidal galaxy behind the Andromeda galaxy. Astronomy & Astrophysics (англ.). 620: A126. doi:10.1051/0004-6361/201833302. ISSN 0004-6361.
  8. ↑ а б Matt Williams (29.10.2018). Has a new dwarf galaxy been found hiding behind Andromeda?. Phys.org.
  9. ↑ а б Karachentsev, Igor D.; Karachentseva, Valentina E.; Huchtmeier, Walter K.; Makarov, Dmitry I. (4 жовтня 2004), Catalog of Nearby Galaxies and the Local Cosmic Web, doi:10.48550/arXiv.astro-ph/0410078, процитовано 18 квітня 2026
  10. ↑ Robert, Lea (22 травня 2024). Amateur astronomer finds 5 fascinating new galaxies — and they're now named after him. Space (англ.). Процитовано 18 квітня 2026.
  11. ↑ а б в г Martínez-Delgado, David; Grebel, Eva K.; Javanmardi, Behnam; Boschin, Walter; Longeard, Nicolas; Carballo-Bello, Julio A.; Makarov, Dmitry; Beasley, Michael A.; Donatiello, Giuseppe (1 грудня 2018). Mirach’s Goblin: Discovery of a dwarf spheroidal galaxy behind the Andromeda galaxy. Astronomy & Astrophysics (англ.). 620: A126. doi:10.1051/0004-6361/201833302. ISSN 0004-6361.
  12. ↑ Martínez-Delgado, David; Grebel, Eva; Javanmardi, Behnam; Boschin, Walter; Longeard, Nicolas; Carballo-Bello, Julio; Makarov, Dmitry; Beasley, Michael; Donatiello, Giuseppe (6 грудня 2018). Mirach’s Goblin: Discovery of a dwarf spheroidal galaxy behind the Andromeda galaxy. Astronomy & Astrophysics. 620 (A126). doi:10.1051/0004-6361/201833302.
  13. ↑ Опанасенко, Евгений (8 червня 2024). Астроном-любитель відкрив п’ять нових галактик. Universe Space Tech (укр.). Процитовано 25 квітня 2026.
  14. ↑ Шевченко, Анатолій (9 квітня 2026). Астрономи підтвердили існування галактики-скам'янілості за 2,5 мільйона світлових років від Землі. Цікавості (укр.). Процитовано 25 квітня 2026.
  15. ↑ Berke, Daniel (22 листопада 2018). Mirach’s Ghost and Mirach’s Goblin: A New Galaxy Found Near the Local Group. astrobites.org (амер.). Процитовано 18 квітня 2026.
  16. ↑ Tolstoy, Eline; Hill, Vanessa; Tosi, Monica (2009–09). Star-Formation Histories, Abundances, and Kinematics of Dwarf Galaxies in the Local Group. Annual Review of Astronomy and Astrophysics (англ.). 47 (1): 371—425. doi:10.1146/annurev-astro-082708-101650. ISSN 0066-4146.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

Література

[ред. | ред. код]
  1. Berke, Daniel (22 листопада 2018). Mirach's Ghost and Mirach's Goblin: A New Galaxy Found Near the Local Group. Astrobites. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  2. Crockett, Christopher (24 жовтня 2018). Dwarf Galaxy Found by Amateur. Sky & Telescope. Архів оригіналу за 22 лютого 2019. Процитовано 22 лютого 2019.
  3. Instituto de Astrofísica de Canarias (23 листопада 2018). An amateur astronomer discovers a dwarf galaxy. Instituto de Astrofísica de Canarias. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21 лютого 2019.
  4. Martínez-Delgado, David; Grebel, Eva K.; Javanmardi, Behnam; Boschin, Walter; Longeard, Nicolas; Carballo-Bello, Julio A.; Makarov, Dmitry; Beasley, Michael A.; Donatiello, Giuseppe; Haynes, Martha P.; Forbes, Duncan A.; Romanowsky, Aaron J. (6 грудня 2018). Mirach's Goblin: Discovery of a dwarf spheroidal galaxy behind the Andromeda galaxy. Astronomy & Astrophysics. 620: A126. arXiv:1810.04741. Bibcode:2018A&A...620A.126M. doi:10.1051/0004-6361/201833302. S2CID 55255865.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Донатьєлло I


Посилання

[ред. | ред. код]
Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Донатьєлло_I&oldid=47980281