Донецька залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донецька залізниця
Mariupol IC train.JPG
Залізниці України (територіальний поділ).png
Тип залізнична компанія
Статус діюча
Повна назва регіональна філія «Донецька залізниця»
ПАТ «Укрзалізниця»
Засновано 1872
Штаб-квартира
Роки функціонування 1872 — наш час
Країна Україна Україна
Телеграфний код ДОН
Залізничний код приписки (Чисельний код) 48
Експлуатаційна довжина колій 2927,6 км
(до початку збройного конфлікту на сході України)
Ширина колії 1520 мм
Кількість станцій 229
Холдингова компанія Українська залізниця
Материнська компанія Укрзалізниця
Дочірні компанії
  • Лиманська дирекція залізничних перевезень і Луганська дирекція залізничних перевезень
  • Сайт ДОН заліз.
    Нагороди
    орден Леніна

    Доне́цька залізни́ця — регіональна філія у складі публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (до 2015 року — Державної адміністрації залізничного транспорту України).

    Обслуговує східну частину України, найважливіший для країни промисловий центр Донбас, а саме Донецьку і Луганську, частково Запорізьку, Харківську і Дніпропетровську області, об'єднуючи таким чином в єдиний транспортний конвеєр Донбас та Придніпров'я України з Поволжжям, західно-центральними районами Росії та Кавказом.

    Загальний опис[ред. | ред. код]

    Схема напрямків Донецької залізниці(рос.)
    Станція Донецьк, травень 2012 р.
    Схема руху приміських поїздів, 2020 р.

    На півдні Донецька залізниця має вихід до Азовського моря через Маріупольський морський торговельний порт, а також вихід до найбільшого промислового центру України — Маріуполя.

    Донецька залізниця — основний вид транспорту, що обслуговує пасажирів і велику кількість різних промислових об'єктів: вугільні шахти, металургійні, коксохімічні й трубні заводи, машинобудівні та верстатобудівні заводи, підприємства хімічної, легкої, харчової та інших галузей промисловості.

    Довжина Донецької залізниці становить 13 % загальної довжини залізничної мережі України. У той же час на її частину припадає 47 % навантаження і 36 % розвантаження від усіх залізниць України. Магістраль має 45,5 % електрифікованих ліній, 48,2 % експлуатаційної довжини колій обладнано автоблокуванням, 91,3 % станцій обладнані пристроями електричної централізації, на всьому полігоні залізниці діє похідний радіозв'язок.[1] Залізниця розташована на площі 57 000 км².

    Код приписки залізниці в системі АСУЗТ — 48.

    Експлуатаційна довжина залізниці — 2927,6 км (до окупації Донбасу).

    Межі залізниці[ред. | ред. код]

    Донецька залізниця межує з 4 залізницями:

    Залізниця Стиковий пункт
    Придніпровськ Україна Україна Ст. Покровськ, Донецька залізниця (гілка на Павлоград I)
    Ст. Чаплине, Придніпровська залізниця
    Ст. Комиш-Зоря, Придніпровська залізниця
    Південна Україна Україна Ст. Сватове, Південна залізниця
    Ст. Букине, Південна залізниця
    Ст. Лозова, Південна залізниця
    Ст. Тропа, Південна залізниця
    Південно-Східна Росія Росія Рзд Вистріл, Південно-Східна залізниця
    Північно-Кавказька Росія Росія Раз. 122 км, Північно-Кавказька залізниця
    Ст. Красна Могила, Донецька залізниця
    Ст. Успенська, Північно-Кавказька залізниця

    Структура[ред. | ред. код]

    До складу державного підприємства «Донецька залізниця» станом на кінець 2012 року входили: 4 дирекції залізничних перевезень, 10 галузевих служб, до складу яких входять 229 залізничних станцій, 10 локомотивних, 4 моторвагонних та 17 вагонних депо, 22 дистанції колії, 13 дистанцій сигналізації і зв'язку, 9 дистанцій електропостачання, 9 будівельно-монтажних експлуатаційних управлінь,7 колійних машинних станцій, центр механізації колійних робіт.[1]

    Всього до складу Державного підприємства «Донецька залізниця» станом на кінець 2012 року входило 158 відокремлених структурних підрозділів (ВСП).

    Адміністрація[ред. | ред. код]

    Директор регіональної філі — Сергій Бугайов

    Адреса управління:

    Будівля управління Донецької залізниці у Донецьку

    На базі управління ДП «Донецька залізниця» до 2015 року за тією ж адресою знаходились такі служби, відокремлені структурні підрозділи:

    • Служба локомотивного господарства
    • Служба приміських пасажирських перевезень
    • Госпрозрахункова служба перевезень
    • Пасажирська служба
    • Служба електропостачання державного
    • Структурний підрозділ «Енергозбут»
    • Служба вагонного господарства
    • Служба будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд
    • Служба воєнізованої охорони
    • Служба колії
    • Служба сигналізації і зв'язку
    • Служба матеріально-технічного постачання
    • Служба капітальних вкладень
    • Господарська служба.

    Дирекції залізничних перевезень[ред. | ред. код]

    До складу магістралі входять три дирекції залізничних перевезень, що є відокремленими структурними підрозділами:

    Донецька та Луганська дирекції розташовані на тимчасово окупованій території України.

    До 2014 року існували Ясинуватська (ДН-1) та Дебальцевська (ДН-5) дирекції. До 2000-х років також існували Іловайська (ДН-6) та Попаснянська (ДН-3) дирекції, до 1986 року існувало Ждановське відділення.

    Вокзали та станції[ред. | ред. код]

    Станція Дебальцеве
    Вокзал станції Ясинувата

    Вокзали та станції, що є відокремленими структурними підрозділами у складі залізниці:

    1. Вокзал Донецьк (Донецьк, пл. Привокзальна, 3)
    2. Вокзал Ясинувата (Ясинувата, Орджонікідзе, 152)
    3. Вокзал Луганськ (Луганськ, Віктора П'ятьоркіна, 6)
    4. Вокзал Іловайськ (Іловайськ, Вокзальна, 37)
    5. Вокзал Дебальцеве (Дебальцеве, 346 Дебальцевської стрілецької)
    6. Станція Родакове (смт Родакове)
    7. Станція Комунарськ (Алчевськ, Вокзальна, 1)
    8. Станція Попасна (Луганська обл., м. Попасна)
    9. Станція Дебальцеве-Сортувальна (Дебальцеве, 50-років Жовтня, 31)
    10. Станція Ясинувата (Ясинувата, Жовтнева, 184а)
    11. Станція Покровськ (Покровськ, пл. Привокзальна)
    12. Станція Волноваха (Волноваха, пров. Шляховий)
    13. Станція Іловайськ (Іловайськ, пров. Щорса, 1)
    14. Станція Маріуполь-Порт (Маріуполь, пл. Морвокзала, 10)
    15. Станція Лиман (Лиман, Привокзальна, 14а)
    16. Станція Микитівка (Горлівка, Бубнова, 34)
    17. Станція Донецьк (Донецьк, пл. Привокзальна, 3)
    18. Станція Краматорськ (Краматорськ, Залізнична, 1)
    19. Станція Горлівка (Горлівка, Вокзальна, 1)

    Локомотивні депо[ред. | ред. код]

    У складі залізниці 10 локомотивних депо, що є її відокремленими структурними підрозділами:

    Вагонні депо[ред. | ред. код]

    17 вагонних депо, що є відокремленими структурними підрозділами:

    Моторвагонні депо[ред. | ред. код]

    Моторвагонні депо Донецької залізниці:

    Колійні машинні станції[ред. | ред. код]

    • Колійна машинна станція № 7 (Ясинувата, Орджонікідзе, 156)
    • Колійна машинна станція № 9 (Дебальцеве, Курчатова)
    • Колійна машинна станція № 10 (Лиман, Свободи, 1)
    • Колійна машинна станція № 62 (Горлівка, ст. Майорська)
    • Колійна машинна станція № 134 (Попасна, Миронівська, 4)
    • Донецький центр механізації колійних робіт ім. В. І. Білого (Покровськ, Добропільська, 1)
    • Колійна машинна станція № 191 (Іловайськ, Ломоносова, 169)
    • Колійна машинна станція № 222 (Старобільськ, пл. Товарна)

    Дистанції сигналізації і зв'язку[ред. | ред. код]

    13 структурних підрозділів сигнализації і зв'язку:

    • Ясинуватська дистанція сигналізації та зв'язку (Ясинувата, Свердлова, 42)
    • Покровська дистанція сигналізації та зв'язку (Покровськ, Центральна, 140)
    • Маріупольська дистанція сигналізації та зв'язку (Маріуполь, пл. Павлова, 10)
    • Іловайська дистанція сигналізації та зв'язку (Іловайськ, Шевченка, 175)
    • Лиманська дистанція сигналізації та зв'язку (Лиман, Гагаріна, 6)
    • Слов'янська дистанція сигналізації та зв'язку (Слов'янськ, Ком'яхова, 36)
    • Бахмутська дистанція сигналізації та зв'язку (Бахмут, Незалежності, 1)
    • Донецька дистанція зв'язку (Донецьк, Артема, 68)
    • Луганська дистанція сигналізації та зв'язку (Луганськ, Андрія Ліньова, 83)
    • Ново-Кіндрашівська дистанція сигналізації та зв'язку (смт Станиця Луганська, Деповська)
    • Попаснянська дистанція сигналізації та зв'язку (Попасна, Соборна, 4)
    • Дебальцевська дистанція сигналізації та зв'язку (Дебальцеве, Мокієвської, 96)
    • Штерівська дистанція сигналізації та зв'язку (ст. Штерівка, Вокзальна, 86)

    Дистанції електропостачання[ред. | ред. код]

    9 структурних підрозділів електропостачання:

    • Ясинуватська дистанція електропостачання (Ясинувата, Орджонікідзе, 150а)
    • Покровська дистанція електропостачання (Покровськ, Залізнична, 14)
    • Волноваська дистанція електропостачання (Волноваха, Енергетичний, 1)
    • Іловайська дистанція електропостачання (Іловайськ)
    • Лиманська дистанція електропостачання (Лиман, Привокзальна,33)
    • Слов'янська дистанція електропостачання (Слов'янськ, Вокзальна, 64)
    • Луганська дистанція електропостачання (Луганськ, Кірова, 12а)
    • Попаснянська дистанція електропостачання (Попасна, Першотравнева, 110)
    • Дебальцевська дистанція електропостачання (Дебальцеве, Мокієвської, 59)

    Дистанції колії[ред. | ред. код]

    • 22 структурних підрозділів дистанції колії:
    • Ясинуватська дистанція колії (Ясинувата, Октябрьська, 168а)
    • Покровська дистанція колії (Покровськ, Залізнична, 34)
    • Волноваська дистанція колії (Волноваха, Центральна, 57)
    • Криничанська дистанція колії (смт Кринична, Вокзальна, 2)
    • Іловайська дистанція колії (Іловайськ, Вокзальна, 39)
    • Донецька дистанція колії (Донецьк, Артемівська, 103-б)
    • Мушкетівська дистанція колії (Донецьк, Таганська, 10)
    • Лиманська дистанція колії (Лиман, Привокзальна, 10)
    • Микитівська дистанція колії (Горлівка, Бубнова, 32)
    • Костянтинівська дистанція колії (Костянтинівка, Правобережна, 75)
    • Слов'янська дистанція колії (Слов'янськ, Ком'яхова, 42,а)
    • Луганська дистанція колії (Луганськ, ст. Луганськ вантажний,)
    • Новокіндрашівська дистанція колії (смт Станічно-Луганське, Деповська, 1)
    • Родаківська дистанція колії (смт Родакове, квартал Шевченка, 15)
    • Попаснянська дистанція колії (Попасна, Заводська, 15)
    • Сентянівська дистанція колії (смт Сентянівка, Інтернаціональна, 30)
    • Сватівська дистанція колії (Сватове, Привокзальна, 1)
    • Дебальцевська дистанція колії (Дебальцеве, Бакинська, 1)
    • Штерівська дистанція колії (смт Іванівка, Південна, 73)
    • Торезська дистанція колії (Чистякове, Вокзальна, 53)

    Будівельно-монтажні управління[ред. | ред. код]

    9 будівельно-монтажних експлуатаційних управлінь:

    • Донецьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Донецьк, Артемівська, 47)
    • Маріупольське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Маріуполь, пл. Павлова, 10)
    • Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Іловайськ, Шевченко, 215-а)
    • Лиманське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Лиман, пров. Робітничий, 6)
    • Слов'янське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Слов'янськ, Ком'яхова, 63)
    • Луганське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Луганськ, Емаліровочна, 2)
    • Попаснянське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Попасна, Привокзальна, 19)
    • Дебальцевське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Дебальцеве, Мокієвської, 103)
    • Ясинуватське будівельно-монтажне експлуатаційне управління (Ясинувата, Октябрьська, 178)

    Служби воєнізованої охорони[ред. | ред. код]

    • Лиманський загін воєнізованої охорони (Лиман, Привокзальна, 40)
    • Дебальцевський загін воєнізованої охорони (Дебальцеве, Залізнична, 15)
    • Ясинуватський загін воєнізованої охорони (Ясинувата, Октябрьська, 164,а)

    Дистанції захисних лісонасаджень[ред. | ред. код]

    • Ясинуватська дистанція захисних лісонасаджень (Ясинувата, Орджонікідзе, 200)
    • Іловайська дистанція захисних лісонасаджень (Іловайськ, Покровського, 4)
    • Бахмутська дистанція захисних лісонасаджень (Бахмут, Леваневського, 20а)
    • Дебальцевська дистанція захисних лісонасаджень (Дебальцеве, Курчатова, 1)
    • Луганська дистанція захисних лісонасаджень (Луганськ, А. Ліньова, 81)

    Служби матеріально-технічного постачання[ред. | ред. код]

    • Ясинуватський відділ служби матеріально-технічного постачання (Авдіївка, Маяковського, 121)
    • Головний матеріально-технічний склад (Бахмут, вул. Космонавтів, 4)
    • Луганський відділ служби матеріально-технічного постачання (Луганськ, квартал Леніна, 1а)
    • Дебальцевський відділ служби матеріально-технічного постачання (Дебальцеве, Мокієвської, 1)
    • Дорожній склад бланків (Бахмут, станція Бахмут)

    Соціальна сфера[ред. | ред. код]

    Дорожня клінічна лікарня. вул. Артема,

    Здоров'ям працівників залізниці піклуються 17 лікувально-профілактичних закладів:

    • 12 лікарень;
    • 5 лінійних поліклінік.

    Оздоровчий комплекс[ред. | ред. код]

    Спортивні клуби[ред. | ред. код]

    • Дорожний фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив» (Донецьк, Артема, 104)

    Також залізниця має:

    • 3 центри професійного розвитку персоналу, що є її відокремленими структурними підрозділами:
      • Ясинуватський центр професійного розвитку персоналу (Ясинувата, Шкільна, 21)
      • Лиманський центр професійного розвитку персоналу (Лиман, Привокзальна, 45)
      • Бахмутський центр професійного розвитку персоналу (Бахмут, Різдвяна, 5)
    • дитячу залізницю.

    Для проведення культурних, спортивно-масових заходів задіяні 5 будинків науки и техніки и 1 дитячий будинок культури, 9 спортивних споруд.

    Інші відокремлені структурні підрозділи[ред. | ред. код]

    Історія[ред. | ред. код]

    Передумови[ред. | ред. код]

    Першою залізницею на Донбасі стала Грушевсько-Донська залізниця протяжністю 70 км, яка була побудована в 1863 році. Вона з'єднала розробки Грушевських рудників зі станцією Аксай на Дону і дала вихід грушевським антрацитам на Дон і далі — в Азовське море.

    23 грудня 1869 (за новим стилем 5 січня 1870) року — цього дня була введена в експлуатацію Курсько — Харково — Азовська магістраль (332 версти). Вона зіграла важливу роль в розвитку економіки Донбасу — почалося будівництво доменних і сталеплавильних печей, заводів. Ця магістраль давала вихід до Азовського моря через Таганрогський порт.

    До 1922 року[ред. | ред. код]

    За радянських часів[ред. | ред. код]

    За незалежної України[ред. | ред. код]

    У 1992 ділянку Донецької залізниці Успенська — (Марцево), що знаходиться на території Росії, передано до Північно-Кавказької залізниці.

    Сучасність[ред. | ред. код]

    29 грудня 2014 року внаслідок війни на сході України, через неможливість виконання операцій і розташування головного офісу на окупованій територіі Кабінет Міністрів України видав розпорядження № 1284-р «Деякі питання функціонування ДП „Донецька залізниця“»[3], згідно з яким майно Донецької залізниці, яке знаходиться на підконтрольній Україні території, передавалося Південній і Придніпровській залізницям.

    Станом на лютий 2016 року цей наказ так і не було виконано, і фактично управління залізничною інфраструктурою Донецької залізниці, що знаходиться на неокупованій території, виконується на базі Лиманської дирекції залізничних перевезень.

    Через воєнні дії Донецька залізниця втратила 226 тепловозів, 68 електровозів, 68 дизель-секцій і 94 електросекцій вагонів приміського сполучення, а також 29,27 тисячі вантажних вагонів та 520 пасажирських вагонів, яка залишилася на окупованій території[4].

    29 травня 2016 року на слобідській Луганщині після дворічної перерви (через військову агресію Росії на сході України) було відновлено транспортне сполучення — лінією Валуйки — Кіндрашівська почав курсувати приміський потяг Кіндрашівська-Нова — Лантратівка[5][6].

    На окупованій території здійснюється лише приміське сполучення.

    Електрифікація[ред. | ред. код]

    • 1958 — Лозова — Слов'янськ
    • 1959 — Чаплине — Ясинувата
    • 1960 — Слов'янськ — Іловайськ
    • 1960 — Путепровід — Кринична
    • 1961 — Красний Лиман — Микитівка
    • 1961 — Красний Лиман — Шпичкине
    • 1961 — Байрак — Микитівка
    • 1961 — Кринична — Ясинувата
    • 1961 — Іловайськ — Марцеве (змінний струм)
    • 1962 — Красний Лиман — Основа (постійний струм)
    • 1963 — Ясинувата — Маріуполь
    • 1963 — Ясинувата — Констянтинівка
    • 1963 — Хацапетівка — Кринична
    • 1966 — Горлівка — Очеретине

    Дебальцеве — Лиха:

    • 1972 — Дебальцеве — Чорнухине
    • 1977 — Куп'янськ — Святогірськ
    • 1978 — Чорнухине — Штерівка
    • 1982 — Штерівка — Красний Луч
    • 1984 — Кутейникове — Каракуба
    • 1996 — Штерівка — Антрацит
    • 1999 — Щетове — Красна Могила

    Дебальцеве — Луганськ:

    • 2005 — Дебальцеве — Комунарськ
    • 2006 — в Комунарськ прийшов перший електропотяг Красний Лиман — Комунарськ — Слов'янськ
    • 2007 — Комунарськ — Луганськ, електропотяг підвищеної комфортності Донецьк — Луганськ.

    Керівники залізниці[ред. | ред. код]

    Начальники Донецького округу залізниць (у 1945—1951)[ред. | ред. код]

    1945—1947 Ковальов Герман Васильович
    1947—1950 Кривонос Петро Федорович
    1950—1951 Ковальов Іван Володимирович

    Начальники Донецької залізниці[ред. | ред. код]

    Харків / Артемівськ (Бахмут) (1934—1937 рр.):
    1934—1936 Левченко Микола Іванович
    1936—1937 Торопченов Сергій Миколайович[7]
    Ясинувата (Південно-Донецька, 1937—1953 рр.):
    1937—1938 Донченко Микола Якович
    1938—1939 Кривонос Петро Федорович
    1939—1940 Шахрай Петро Касянович
    1940—1950 Ларіонов Григорій Миколайович
    1951—1953 Кошляк Михайло Іванович
    Артемівськ (Північно-Донецька, 1937—1953 рр.):
    1937—1937 Яковлєв М. В.
    1937—1939 Єгоров В'ячеслав Петрович
    1939—1946 Кривонос Петро Федорович
    1946—1947 Даниленко Костянтин Іванович
    1947—1948 Шахрай Петро Касянович
    1948—1953 Кривенко Яків Миколайович
    Сталіно — Донецьк (від 1953 р.):
    1953—1968 Кривенко Яків Миколайович
    1968—1981 Приклонський Віктор Васильович
    1981—1994 Кожушко Олександр Михайлович
    1994—1998 Гладковський Генрік Станіславович
    1998—2000 Крючков Олег Митрофанович
    2000 Момот Олександр Іванович
    2000—2005 Рогов Микола Васильович
    2005—2006 Луханін Микола Іванович
    2006—2008 Рогов Микола Васильович
    2008—2010 Сергієнко Микола Іванович
    2010 Остапюк Борис Ярославович
    2010—2014 Рогов Микола Васильович
    2014—201(?) Романенко Ігор Іванович
    2016—2017 Зародов Олександр Олександрович
    2017-2019 Бугайов Сергій Вікторович
    2019 в.о. Борисенко Дмитро Володимирович
    2020- теперішній час Носулько Олександр Олександрович

    Див. також[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б Про залізницю на сайті ДонОДА. Архів оригіналу за 1 березня 2016. Процитовано 21 лютого 2016. 
    2. РПЧ-12 Ясинувата-Західна [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
    3. Деякі питання функціонування державного підприємства „Донецька залізниця“. Розпорядження КМУ № 1284-р від 29.12.2014. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 21 лютого 2016. 
    4. Ярослав Вінокуров (8 лютого 2019). Укрзалізниця втратила на Донбасі 226 тепловозів та 68 електролокомотивів. hromadske.ua. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 2 травня 2019. 
    5. У Старобільську запустили потяг після дворічної перерви. Еспресо TV. 29 травня 2016. 
    6. На Луганщині відновлений приміський поїзд зв'язав п'ять районів. Depo.Донбас. 30 травня 2016. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 6 червня 2016. 
    7. openlist.wiki/Торопчёнов Сергей(рос.)