Донецька обласна державна телерадіокомпанія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ДоТБ (Донецька обласна державна ТРК)
Країна Україна Україна
Місто реєстрації Краматорськ
Зона мовлення ефірне - понад 90% території Донецької області, кабельне
Мультиплекс (DVB-T2) MX-5
Власник(и) держава
Заснована 21 червня 1956
Інтернет http://www.dotb.dn.ua

Донецька обласна дежавна телерадіокомпанія («ДоТБ» (раніше «27 канал»), Донецька ОДТРК) — регіональний телевізійний канал, який почав своє мовлення на території Донецької області з 26 серпня 1956 р.

Історія телекомпанії[ред.ред. код]

Згідно з наказом міністра культури СРСР № 339 від 21 червня 1956 р. «Про організацію студії телебачення в м. Сталіно» на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 4 травня 1955 р. № 863 і розпорядження Ради Міністрів СРСР від 30 серпня 1954 р. № 9579-р у м. Сталіно організована студія телебачення.

В 1955 р. у Радянському Союзі працювало всього 11 телецентрів. Перші телецентри були побудовані в Москві, Ленінграді і Києві. Потім стали до ладу телецентри в Харкові, Мінську, Ризі, Томську, Таллінні, Свердловську, Омську, Владивостоці.

Будівництво телецентру в Донецьку, тоді ще Сталіно, було доручено Міністерству вугільної промисловості УРСР, Міністерству чорної металургії СРСР і Міністерству зв'язку СРСР.

В 1954 р. тресту «Сталинжилстрой» комбінату «Сталиншахтострой» для зведення телевізійного центру була виділена земельна ділянка площею 2,5 га у кварталі клубу ім. Леніна (ПК ім. Леніна). Будівництво планувалося завершити у 1955 р. Наступного, 1956 р., був намічений монтаж і настроювання апаратури. Пуск Сталінського телевізійного центру повинен був відбутися до Дня шахтаря 25-26 серпня 1956 р.

Згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості УРСР від 29 вересня 1954 р. на будівництво телецентру комбінату «Сталиншахтострой» виділили 10 млн рублів.

Після окупації росіянами Донецька, та захоплення ними Донецької обласної державної телерадіокомпанії, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, тимчасово, змінює адресу телеканалу. З 27 лютого Донецька ОДТРК мовить з раніше звільненого від проросійських окупантів Краматорська, з новим логотипом «ДОТБ» (Донецьке обласне телебачення).

Телебачення[ред.ред. код]

І ось вже майже піввіку колектив студії доносить до глядачів усе різноманіття життя області та країни. Це — інформаційні випуски, передачі соціально-економічної, екологічної, молодіжної, дитячої, спортивної тематики, розважальні, музичні, конкурсно-ігрові програми, художні, документальні і мультиплікаційні фільми.

Телесигнал з логотипом «27 канал» приймається на більшості території Донецької області та частково в районах, що межують з Донеччиною.

Програми «27-го» добре відомі майже двом мільйонам глядачів.

Телевізійні проекти реалізуються у двох студіях, одна з яких площею 300 квадратних метрів і є найбільшою в регіоні. Для оперативного висвітлення важливих подій використовуються дві пересувні телевізійні станції. Підготовка програм ведеться на станціях нелінійного монтажу.

В обговоренні актуальних проблем сьогодення в прямому ефірі активну участь беруть телеглядачі, користуючись багатоканальним телефонним зв'язком зі студією. Виробничий процес підготовки телепрограм відбувається у цифровому форматі.

Радіомовлення[ред.ред. код]

Донецьке обласне державне радіо розпочало своє власне мовлення одним з перших на сході України — 16 травня 1927 року. Потужний передавач РВ-26 доносив голос радіостанції «Сталіно-Донбас» далеко за межі України. І нині на адресу обласного радіо надходять листі від радіолюбителів з Фінляндії, країн Балтії, де також слухають передачі з Донецька на частоті середніх хвиль 1359 кГц та УКХв — 69,77 мГц.

Як і раніше, більшість слухачів обласного радіо зберігають вірність мережі дротового радіомовлення, що є досить розгалуженою і тримає високий, як сьогодні кажуть, рейтинг серед слухачів, створюючи конкуренцію західним стандартам FM. Нині завдяки мережі ретрансляційних передавачів програми радіо мають якісний прийом на всій території Донеччини, розповсюджуючись і на прилеглі райони Харківської, Луганської, Запорізької областей, про що свідчать листи, що надходять звідти до редакцій радіо.

Джерела[ред.ред. код]