Донецький академічний обласний драматичний театр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Донецький академічний обласний драматичний театр
Донецький академічний обласний драматичний театр
Донецький академічний
обласний драматичний театр

47°05′45″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.09611111002777761° пн. ш. 37.54861111002777818° сх. д. / 47.09611111002777761; 37.54861111002777818Координати: 47°05′45″ пн. ш. 37°32′54″ сх. д. / 47.09611111002777761° пн. ш. 37.54861111002777818° сх. д. / 47.09611111002777761; 37.54861111002777818
Країна Україна Україна
Місто
Адреса
пл. Театральна, 1[1]
Підпорядкування Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрацї
Архітектор О. Крилов, О. Малишенко
Місткість 680 місць (головна сцена)
62 місця (мала сцена)
Тип драматичний театр
Статус академічний
Відкрито 1878 рік
Знову відкрито 1959 рік
Колишні назви Донецький державний драматичний театр
Маріупольський державний музично-драматичний театр
Вседонецький музично-драматичний театр
Репертуар українська та зарубіжна класика і сучасна драматургія
Керівництво

генеральний директор — Кожевніков В.В

головний режисер — Левченко А. М.
donetsk-region-theater.in.ua
Нагороди
Орден «Знак Пошани»

Донецький академічний обласний драматичний театр у Вікісховищі?

Донецький академічний обласний драматичний театр — обласний академічний драматичний театр у великому культурному центрі Донеччини — місті Маріуполі, один з найстаріших театрів Лівобережної України.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Донецький академічний обласний драматичний театр міститься у спеціально зведеній функціональній будівлі за адресою:

пл. Театральна, буд. 1, м. Маріуполь (Донецька область), Україна.

Сучасну будівлю театру було споруджено в 1956–1960 рр. за проектом архітекторів О. Крилова та О. Малишенка. Головний фасад, побудований із кримського інкерманського сірого каменю, має 4-колонний портик із конічним ордером та завершується фронтоном зі скульптурною групою[2].

Театр має дві сцени:

  • головна — 680 місць;
  • мала — 62 місця.

Генеральний директор театру — Володимир Володимирович Кожевніков

Головний режисер театру - Левченко Анатолій Миколайович

Історія театру[ред. | ред. код]

Початки театру в Маріуполі[ред. | ред. код]

Початком театру в Маріуполі прийнято вважати 1847 рік, коли до міста вперше приїхала театральна трупа під керівництвом антрепренера В. Виноградова. Придатної будівлі Маріуполь не мав на той час, і тому вистави давали в орендованому амбарі на Єкатерининській вулиці (нині Нікопольський проспект).

У 18501860-і роки в амбарі на своєму подвір'ї місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення — «Храм музи Мельпомени». І хоча цей «театр» не мав елементарних умов, у ньому протягом декількох сезонів виступало чимало труп з участю тогочасних провінційних акторів — Александров, Невєрова, Медведєва, Стоппель, Новицький, Мінський, Прокоф'єв, Пілоні тощо.

А 1878 року в місті Маріуполі була заснована перша професіональна театральна трупа. Власне від цієї дати й вираховує свій початок міський драматичний театр (нинішній Донецький академічний обласний драматичний театр). Отже, син заможного купця Василь Шаповалов, що належав до роду урзуфських Шаповалових[3], етнічних греків, орендував більш-менш придатне для потреб театру приміщення. Тут розпочали свій творчий шлях артисти І. А. Загорський, Л. Ліницька та інші.

1884 року затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста.

Знаменна подія сталась у Маріуполі 8 листопада 1887 року — якщо раніше театральні трупи працювали в місті у непридатних приміщеннях, то цього дня було вперше відкрито спеціально зведену коштом В. Л. Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Це театральне приміщення мало велику сцену, зручні крісла, окреме місце для оркестру та глядацьку залу на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси М. Гоголя «Ревизор». Роль Городничого зіграв сам володар театру і антрепренер.

З отриманням власної стаціонарної сцени Маріуполь перетворився на значний культурний осередок наприкінці XIX — на початку ХХ століть. Тут відбувалися гастролі видатних майстрів українського театру — М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Старицького.

Міський театр Маріуполя у XX ст.[ред. | ред. код]

У 1920-ті роки в Маріуполі працював драматичний колектив «Новий театр» під керівництвом А. Борисоглібського.

У 1934 році на основі міського драматичного театру створено Вседонецький музично-драматичний театр з постійним місцем перебування в Маріуполі (художній керівник — А. Смирнов, головний режисер — А. Іскандер).

18 квітня 1936 року в міському театрі відбулася зустріч із заслуженим артистом, оперним співаком Михайлом Гришком.

У листопаді 1936 року Маріупольський державний російський музично-драматичний театр показав п'єсу О. Корнійчука «Платон Кречет» — нерідко саме дата цієї прем’єрної вистави новоствореного першого стаціонарного (і майже безперервного) закладу культури подається як дата створення сучасного театру (принаймні так часто було в літературі доби СРСР).

Новостворений театр уперше виїхав на великі 4-місячні гастролі в квітні 1937 року — до міст Сталіно (нині Донецьк), Макіївка, Полтава, Кременчук, Суми та Харків.

По ІІ Світовій війні 1947 року російський драматичний театр у Маріуполі було закрито.

1959 року діяльність театру було відновлено — будувалась нова стаціонарна театральна сцена, набиралась трупа, готувались нові постановки. Тоді ж Маріупольському театру було присвоєно статус Донецького державного.

Урочисте відкриття новозбудованого театрального приміщення в Маріуполі відбулося 2 листопада 1960 року прем'єрним показом вистави «Иркутская история» за п'єсою О. Арбузова.

1978 року Маріуполь урочисто відзначив 100-літній ювілей міського театру, у зв'язку з чим Донецький державний російський драматичний театр був нагороджений Орденом Пошани.

1985 року було відкрито малу сцену театру.

Визнаючи заслуги закладу в розвиткові театрального мистецтва, 12 листопада 2007 року Наказом Міністерства культури і туризму України театрові було присвоєно статус академічного[4].

В 2016 році Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр було перейменовано на Донецький академічний обласний драматичний театр[5].

Репертуар, творчий склад і діяльність[ред. | ред. код]

Квиток на виставу Маріупольського театра, 1990 р.

У чинному репертуарі Донецького академічного обласного драматичного театру твори як української, так і світової класики.

До теперішнього творчого складу театру входять народна артистка України, лауреат премії імені М. Заньковецької С. І. Отченашенко, заслужені артисти України Олександр Арутюнян, Анатолій Шевченко, провідні артисти Наталя Метлякова, Наталя Атрощенкова, Сергій Мусієнко тощо.

Галерея обраних фото[ред. | ред. код]

Маріупольський театр. Театральна програмка до вистави «Наш Декамерон»

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Яруцкий Л. Старейший в Украине: Из истории Донецкого областного драматического театра (г. Мариуполь). — Мариуполь, 1998. — 103 с.
  • Яруцкий Л. Мариупольская старина. — 1991.
  • Газета «Мариупольское время», 7 марта 2013 г.
  • http://marsovet.org.ua/euro2012/attractions/1/32.html