Донецький кряж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Донецький кряж
Донецький кряж на мапі України (виділено кольором, між Донецьком і Луганськом)
Донецький кряж на мапі України (виділено кольором, між Донецьком і Луганськом)

48°19′59″ пн. ш. 39°00′00″ сх. д. / 48.33333300000000321° пн. ш. 39.00000° сх. д. / 48.33333300000000321; 39.00000Координати: 48°19′59″ пн. ш. 39°00′00″ сх. д. / 48.33333300000000321° пн. ш. 39.00000° сх. д. / 48.33333300000000321; 39.00000
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of Russia.svg Росія
Регіон Україна і Росія
Розташування

Україна Україна:

Росія Росія
Система Донецька височина
Тип hill chain
Висота 200—300 м (щоякнайбільше Могила Мечетна, 367 м)
Lagekarte Donezplatte.png
Донецький кряж is located in Україна
Донецький кряж
Донецький кряж
Донецький кряж (Україна)
CMNS: Донецький кряж на Вікісховищі

Доне́цький кряж — височина, північно-східна найвища частина Донецької височини. Розташована в межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії.

На півночі круто обривається до долини Сіверського Дінця (південь Східноєвропейської рівнини). Довжина близько 370 км, ширина 160 км.

На східних теренах Кряжу розташований однойменний регіональний ландшафтний парк «Донецький Кряж».

Геологія[ред.ред. код]

Скелі між Верхньою та Нижньою Деревечкою (Краснодонський район).

Донецький кряж є височиною з рівними міжрічними просторами і долинами, які мають гірський характер. Середня висота поверхні становить 200—300 м. Найвища його точка — Могила-Мечетна піднімається на 367 м над рівнем моря. Поверхня глибоко розчленована річковими долинами, ярами та балками.

У геологічній будові кряжа беруть участь сильно дислоковані, ускладнені численними розривними порушеннями відклади карбону, перму, тріасу: кам'яно-вугільні (пісковики, аргіліти, алевроліти, вапняк, вугілля), які мають багатокілометрову потужність. З ними пов'язані великі родовища кам'яного вугілля (див. Донецький вугільний басейн).

У місцях поширення вапняка, кам'яної солі і гіпсоангідритових відкладів спостерігаються карстові явища, пов'язані з розчиненням і розмивом цих порід поверхневими та підземними водами. Розробка кам'яної солі методом підземної виїмки при видобутку розсолу призводить до утворення пустот — камер, які під тиском вищележачих порід частково закриваються, що призводить до осідання земної поверхні. Аналогічні явища відбуваються і при інтенсивній виїмці вугілля у вугленосних районах.

Природний ландшафт кряжа доповнюється наявністю глибоких кар'єрів, териконів, обвалів. Меліорація, наявність безлічі ставків і великих водойм істотно впливають на поверхневий і підземний стік, викликаючи активізацію процесів денудації і підтоплення площ.

Рельєф[ред.ред. код]

Долини глибокі, нерідко з виходами корінних порід на схилах. Вододіли мають вигляд слабохвилястих рівнин, майже повністю розораних. Характерна риса рельєфу — наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри та інше.

Ґрунти на околицях кряжа — чорноземи, у центрі — сірі опідзолені. У заплавах річок і балок — лугові чорноземи, лучно-болотні, переважно з солончаками.

Приклади природного ландшафту Донецького кряжа:

Приклади ландшафту з антропогеними елементам:

Гідрографічна мережа[ред.ред. код]

Усі водотоки кряжа розділені на 3 частини: північну (басейн Сіверського Дінця), південну (басейн Азовського моря) та західну (басейн Дніпра).

У північній частині протікає річка Сіверський Дінець з притоками, які стікають з південних відрогів Середньоруської височини і з північних та західних схилів Донецького кряжа.

Південна частина території охоплює басейн річок північного узбережжя Азовського моря, які стікають з південних схилів Донецького кряжа і Приазовської височини.

У західній частині протікають річки басейну Дніпра, що формують свій стік на західних схилах Донецького кряжа і Приазовської височини.

Воду з каналу Сіверський Донець — Донбас на Донецький кряж піднімають 4 насосні станції.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат континентальний з посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азії і Ніжньоволзьких степів, обумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени та влітку — сухими гарячими вітрами.

Середня температура січня −6 °C −8 °C, липня +20,9 °C +22,9 °C. Опадів до 556 мм (на заході). У порівнянні з навколишньою місцевістю число днів з туманами, сніговим покровом більше; безморозний період менше. Спостерігається висотна поясність.

Рослинність[ред.ред. код]

Рослинний світ Донецького кряжа належить до степової зони і представлений здебільшого степовими, лісостеповими і заплавними формаціями флори.

Місцями, в центрі кряжа, збереглися ділянки лісів (липа, ясен, клен), збереглися дубові і ясеневі байрачні ліси (басейн річки Кринка).

На Донецькому кряжі росте 244 раритетних види рослин. Встановлено, що 9 видів рослин мають континуальний тип просторової структури популяцій, 235 видів — ізольований, серед останніх 5 видів — диз'юнктивний, 43 види — лінійний, 187 видів — локальний.

Флора Донецького кряжа:

Фауна[ред.ред. код]

Тваринний світ представлений степовими й лісостеповими видами, на півночі та в байрачних лісах північного макросхилу поширені також лісові види.

Загалом фауна є дуже збідненою, що пов'язано з величезним антропогенним пресом та високим рівнем заселення краю. Фауна включає понад 1500 видів комах (реальна кількість становить не менше 10 тис. видів) і близько 200 видів наземних хребетних, з яких щонайменше 15 занесені до Червоної книги України.

На Донецькому кряжі трапляються такі рідкісні види хребетних: тушкан великий, тхір-перегузня, качка-огар, дрохва, а також різноманітні кажани (усі занесені до Червоної книги).

Колись тут була різноманітна мисливська фауна, яка тепер значно збідніла. З «мисливських ссавців» трапляються свиня дика, сарна європейська (в народі нерідко як «дика коза»), заєць сірий, лисиця руда та лисиця степова (відома також як корсак), вовк та інші.

У байрачних лісах та в долині Донця на півночі кряжу поширені також різноманітні лісові види тварин. Тут звичайними є соня лісова і мишак жовтогрудий з гризунів, борсук європейський і куна лісова з хижих ссавців, сова сіра і голуб-припутень з птахів, з комах ще часто трапляються жук-олень та інші раритетні види.

Промисловість[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989.
  • Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9). [1]
  • Перегрим М. М.. Рідкісні та зникаючі види флори Донецького кряжу: Дис… канд. біол. наук: 03.00.05 / НАН України; Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка. — К., 2005. — 179арк. — Бібліогр.: арк. 151–179. [2]
  • Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — 199 с.
  • Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. Раритетные виды наземных млекопитающих Донецкой области: современное состояние и перспективы их охраны // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187–198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9). [3]
  • Бурда Р. И. Антропогенная трансформация флоры // Отв. ред. Кондратюк Е. Н., АН УССР Донецкий ботанический сад. — Киев: Наук. думка, 1991. — 168 с.

Ланки[ред.ред. код]